Обмеження та заборона підприємницької діяльності, їх правові підстави

Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Проте чинне законодавство має низку обмежень щодо здійснення підприємницької діяльності як за суб’єктами, так і за видами діяльності.

І. Обмеження права на підприємництво за суб’єктним складом

Згідно зі ст. 42 Конституції Українипідприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Це положення Конституції України деталізується такими нормативно-правовими актами:

· ст. 78 Конституції України, згідно з якою народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом;

· ст. 43 ГК, згідно з якою підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених ч. 2 ст. 64 Конституції України тощо.

Заборонено також займатися підприємницькою діяльністю:

· військовослужбовцям;

· посадовим особам органів прокуратури, міліції, Служби безпеки України, суду;

· особам, які мають непогашену судимість за корисливі злочини;

· особам, які мають обмежену дієздатність за рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства.

ІІ. Обмеження права на підприємництво за видами діяльності й організаційно-правовими формами господарювання

Будь-яка підприємницька діяльність потребує проведення процедури державної реєстрації, яка регламентується Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Здійснення певних видів підприємницької діяльності потребує отримання окремих дозволів, наприклад:

· ліцензій, процедуру отримання яких передбачено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та іншими нормативно-правовими актами;

· патенту, процедура отримання якого передбачена ст. 267 ПК України;

· інших документів дозвільного характеру згідно з положеннями Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Чинне законодавство також передбачає можливість здійснювати певні види підприємницької діяльності лише за умови створення чітко визначених законом організаційно-правових форм. Наприклад: згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про підприємництво»^[97] діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»^[98], згідно зі ст. 7 якого діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку, на території України забороняється, за винятком діяльності в цілях і на підставах, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього ЗУ.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II й III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється юридичними особами всіх форм власності за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачене цим ЗУ.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про підприємництво» діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій – також і повними товариствами.

Згідно із ч. 4 ст. 4 Закону України «Про підприємництво» діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих або з додаванням (змішуванням) біоетанолу та/або біокомпонентів на його основі до вуглеводневої основи (бензинів, фракцій, компонентів тощо), здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в паливно-енергетичному комплексі.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про страхування» страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим ЗУ, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно зі ст. 6. Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Правові наслідки здійснення нелегітимної підприємницької діяльності передбачені чинним адміністративним та кримінальним законодавством. Так, згідно зі ст. 164 КпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини й грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини й грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, тягне за собою накладення штрафу від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дата добавления: 2015-05-10