Державна реєстрація як елемент легітимації

Державна реєстрація суб’єкта господарювання передбачена ст. 58 ГК, а процедура її проведення регламентується Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі ЗУ). Дія цього ЗУ поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі ст. 4 вищезазначеного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим ЗУ, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Ознаки державної реєстрації:

· здійснюється компетентними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

· включає в себе ряд логічно-послідовних реєстраційних дій;

· засвідчує факт створення або факт припинення діяльності юридичної особи (суб’єкта підприємництва) або фізичної особи (підприємця);

· виступає, з одного боку, як засіб реалізації права на підприємницьку діяльність, а з іншого – дозволяє державі здійснювати відповідні контрольні функції.

Державна реєстрація суб’єктів господарювання здійснюється безпосередньо державним реєстратором.

Державний реєстратор – посадова особа, яка відповідно до положень ЗУ від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Детально компетенція державного реєстратора передбачена ст. 6 ЗУ.

Згідно зі ст. 5. ЗУ державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором залежно від місцезнаходження юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця виключно:

· у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення;

· у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації.

Тобто якщо фізична або юридична особа, що має намір зареєструвати суб’єкт господарювання, проживає або знаходиться в будь-якому селі, селищі, районному центрі, місті (крім обласних центрів та міст обласного значення) будь-якої області, а також районах міст Києва та Севастополя то їй необхідно звернутися до відповідної районної державної адміністрації.

Приклад 1. Якщо фізична особа проживає в с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, то їй з метою державної реєстрації суб’єкта господарювання необхідно звернутися до Великобурлуцької районної державної адміністрації.

Приклад 2. Якщо юридична особа перебуває в Печерському районі міста Києва, то їй з метою державної реєстрації суб’єкта господарювання необхідно звернутися до Печерської районної державної адміністрації.

У тому разі, якщо фізична або юридична особа, що має намір зареєструвати суб’єкт господарювання проживає або знаходиться в будь-якому районі будь-якого обласного центру України чи міста обласного значення, то їй необхідно звернутися до відповідного виконавчого комітету міської ради міста обласного значення.

Приклад 3. Якщо фізична особа проживає в Комінтернівському районі міста Харкова, то їй з метою державної реєстрації суб’єкта господарювання необхідно звернутися до виконавчого комітету Харківської міської ради.

Приклад 4. Якщо юридична особа знаходиться в Київському районі міста Донецька, то їй з метою державної реєстрації суб’єкта господарювання необхідно звернутися до виконавчого комітету Донецької міської ради.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачений ст. 4 ЗУ та включає:

· перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

· перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації;

· внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до ЄДР;

· оформлення й видачу виписки з ЄДР.

Процедура державної реєстрації юридичних осіб – суб’єктів господарювання. Згідно із ч. 1 ст. 24 ЗУ для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштою з описом вкладення або в разі подання документів в електронному вигляді подати опис, що містить відомості про надіслані документи) такі документи:

· заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (додаток 1). У разі утворення юридичної особи на підставі модельного статуту в ній проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ;

· примірник оригіналу (нотаріально засвідчену ксерокопію) рішення засновників або уповноваженого ними органупро створення юридичної особи у випадках, передбачених законом. Згідно з ч. 5 ст. 56 ГК, якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту, у рішенні про його створення зазначаються відомості про його найменування, мету й предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту;

· два примірники установчих документів, у разі подання документів в електронному вигляді – один примірник;

· документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи, у разі подання документів в електронному вигляді для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом (згідно із ч. 1 ст. 10 ЗУ реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичної особи становить десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

· інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників (юридичних осіб), яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб. Це може бути витяг з ЄДР про юридичну особу, що містить відомості про склад засновників (учасників) та розмір статутного (складеного) капіталу, на дату подання документів, сформований автоматизованою системою ведення ЄДР.

Згідно із ч. 3 ст. 24 ЗУ, крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 24 ЗУ, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або КМУ про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.

Згідно із ч. 6 ст. 24 ЗУ в разі державної реєстрації фермерського господарства крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 24 ЗУ, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

Згідно із ч. 7 ст. 24 ЗУ в разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 24 ЗУ, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам ч. 6 ст. 8 ЗУ.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені ч. 1–7 ст. 24 ЗУ. Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється його паспорт.

Слід зазначити, що подання документів в електронному вигляді для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору засновником здійснюється виключно для засвідчення державним реєстратором факту створення юридичної особи. Подання засновником документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється виключно на паперових носіях.

Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштою) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Згідно зі ст. 8 ЗУ передбачені такі вимоги щодо оформлення документів, які подаються державному реєстратору:

1. Документи, які подаються (надсилаються поштою або в електронному вигляді) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

2. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштою, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена. Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку.

3. Установчі документи юридичної особи повинні містити відомості, передбачені ЗУ. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

4. Статути банків, установчі документи інших юридичних осіб, які відповідно до закону підлягають погодженню Національним банком України, іншими органами державної влади, подаються з відміткою про їх погодження відповідно Національним банком України, іншими органами державної влади.

5. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, нумеруються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Документи в електронному вигляді, подані для проведення державної реєстрації у випадках, передбачених ЗУ, оформляються згідно з вимогами законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»^[99] та «Про електронний цифровий підпис»^[100]. З документів, поданих для проведення державної реєстрації на паперових носіях державним реєстратором, обов'язково виготовляється електронна копія шляхом сканування. У разі подання документів в електронному вигляді у випадках, передбачених ЗУ, реєстраційна картка та документи, окрім документів, що засвідчують повноваження уповноваженої особи, засвідчуються електронним цифровим підписом заявника. Електронний документ вважається одержаним державним реєстратором з часу надходження заявникові повідомлення в електронній формі про одержання такого електронного документа державним реєстратором. Державний реєстратор автоматично після отримання від заявника електронного варіанту документів надсилає йому електронний документ з підтвердженням факту їх одержання.

Перевірка комплектності та пошук підстав для залишення документів без розгляду, поданих для державної реєстрації юридичної особи суб’єкта господарювання. Після отримання документів для проведення державної реєстрації державний реєстратор перевіряє їх на предмет комплектності та пошуку підстав для залишення без розгляду.

Згідно із ч. 11 ст. 24 ЗУ державний реєстратор зобов’язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо:

· документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

· документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами 1, 2, 4–7 ст. 8 та ч. 5 ст. 10 ЗУ; (ч. 5 ст. 10 ЗУ передбачає, що документом, який підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку. У разі подання документів в електронному вигляді підтвердженням внесення реєстраційного збору є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом);

· до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони в проведенні реєстраційних дій;

· документи подані не в повному обсязі;

· документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Перевірка документів, поданих для проведення державної реєстрації на предмет пошуку підстав для відмови в державній реєстрації юридичної особи суб’єкта господарювання. Згідно із ч. 1 ст. 25 ЗУ державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації юридичної особи.

Згідно зі ст. 27 ЗУ підставами для відмови в проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам ч. 3 ст. 8 ЗУ;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

· наявність обмежень на зайняття відповідних посад, установлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

· невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

· наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ; (в абз. 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ йдеться про те, що проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення про припинення, забороняється);

· наявність в ЄДР найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

· використання в найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

· невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо);

· встановлена іншими законами заборона використання в найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова в проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Згідно із ч. 3 ст. 25 ЗУ за відсутності підстав для відмови в проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог ЄДР та внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Детально правовий статус ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено в розд. II, ст. 16–22 ЗУ.

Дата внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи державним реєстратором видається (надсилається поштою) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписка з ЄДР.

Згідно зі ст. 26 ЗУ державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, Державній податковій службі, Пенсійному фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України є надходження до цих органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Безпосередньо процедура взяття на податковий облік юридичних осіб регламентується ст. 64 ПК України.

Процедура реєстрації фізичної особи-підприємця. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, регулюється розділом V ЗУ.Згідно зі ст. 42 ЗУ для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем подаються такі документи:

· заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця (додаток 2);

· копія документу, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код);

· документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. У разі подання документів в електронному вигляді підтвердженням внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом (згідно зі ст. 10 ЗУ, реєстраційний збір за проведення державної реєстрації ФОП становить два неоподаткованих мінімуми доходів громадян);

· нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла 16 років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю. У разі подання електронних документів ця згода надсилається державному реєстратору поштовим відправленням. При цьому державному реєстратору електронним документом надсилаються відомості про реквізити поштового відправленням та подається опис, що містить відомості про надіслані документи в електронній формі.

У разі подання державному реєстратору документів в електронному вигляді фізичною особою до них додається електронний документ, що засвідчує повноваження особи, пов'язані з підготовкою електронних документів фізичної особи. Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо вони не передбачені ст. 42 ЗУ. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштою) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Подання документів в електронному вигляді для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, здійснюється для засвідчення державним реєстратором факту набуття фізичною особою статусу підприємця. Подання фізичною особою-підприємцем документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця здійснюється виключно на паперових носіях.

Перевірка комплектності та пошук підстав для залишення
без розгляду документів, поданих для державної реєстрації ФОП. Після отримання документів для проведення державної реєстрації державний реєстратор перевіряє їх на предмет комплектності та пошуку підстав для залишення без розгляду.

Згідно із ч. 6 ст. 42 ЗУ державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації ФОП, якщо:

· документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації ФОП;

· документи не відповідають вимогам ч. 1 та 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 10 ЗУ;

· документи подані не в повному обсязі.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації ФОП, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для їх залишення без розгляду.

Перевірка документів, поданих для проведення державної реєстрації, на предмет пошуку підстав для відмови в держаній реєстрації ФОП. Згідно зі ст. 43 ЗУ державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації ФОП, без розгляду перевіряє ці документи на відсутність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації ФОП.

Згідно зі ст. 44 ЗУ, підставами для відмови в проведенні державної реєстрації ФОП є:

· невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації ФОП, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації;

· наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;

· наявність у ЄДР запису, що заявник є підприємцем.

Відмова в проведенні державної реєстрації ФОП з інших підстав не допускається. У разі відмови в проведенні державної реєстрації ФОП реєстраційний збір не повертається.

За відсутності підстав для відмови в проведенні державної реєстрації ФОП державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації ФОП на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації ФОП. Дата внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації ФОП є датою державної реєстрації ФОП.

Строк державної реєстрації ФОП не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації ФОП. Згідно із ч. 4. ст. 43 ЗУ не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації ФОП державним реєстратором видається (надсилається поштою) заявнику виписка з ЄДР.

Також згідно із ч. 5 ст. 43 ЗУ державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації ФОП зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державній податковій службі, Пенсійному фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації ФОП із зазначенням номера й дати внесення відповідного запису до ЄДР та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття фізичної особи-підприємця на облік. Безпосередньо процедура взяття на облік ФОП органами державної податкової служби регулюється ст. 65 ПК України.

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи регламентується ст. 29 ЗУ. Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими ч. 1–5 ст. 25 та ч. 2–3 ст. 27 ЗУ для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Перелік документів, необхідний для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, міститься в ч. 1–3, 4, 6, 8 ст. 29 ЗУ.

Підстави для залишення без розгляду документів, які були подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, передбачені ч. 11 ст. 29 ЗУ. Підстави для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи передбачені ст. 30 ЗУ.

Згідно із ч. 2 ст. 10 ЗУ за проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі 30 % реєстраційного збору, встановленого ч. 1 ст. 10 ЗУ.

У свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 10 ЗУ за видачу дубліката оригіналу установчих документів та змін до них, засвідчених державним реєстратором, справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, які містяться в ЄДР. Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП регулюється ст. 45 ЗУ. Перелік документів необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ФОП, міститься в ч. 2–4 ст. 45 ЗУ. Підстави для залишення без розгляду документів, які були подані для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ФОП, передбачені в ч. 7 ст. 45 ЗУ.

За проведення державної реєстрації зміни імені або місця проживання ФОП справляється реєстраційний збір у розмірі 30 % реєстраційного збору, встановленого ч. 1 ст. 10 ЗУ.

Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП здійснюється за процедурами, передбаченими ст. 43 ЗУ для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Юридична відповідальність державних реєстраторів. Згідно із ч. 1 ст. 53 ЗУ державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку, установленому законом.

Цивільно-правова відповідальність державних реєстраторів передбачена в ЗУ. Згідно із ч. 3 ст. 53 ЗУ шкода, що заподіяна державним реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави в порядку, встановленому законом.

Отже, державний реєстратор у випадку заподіяння збитку своїми діями або бездіяльністю зобов'язаний його відшкодувати в судовому порядку згідно з позовом зацікавленої особи. Під час визначення розміру відшкодування збитків варто застосовувати ст. 22 ЦК. Оскільки в законодавстві не передбачене відшкодування збитків у меншому розмірі, особа, право якої порушено неправомірним поводженням державного реєстратора, може вимагати повного відшкодування заподіяних йому збитків. Таке відшкодування включає як реальні збитки, так й упущену вигоду.

Цивільно-правова відповідальність державних реєстраторів за певне порушення законодавства у сфері державної реєстрації не виключає застосування за це ж діяння публічно-правової відповідальності – адміністративної чи кримінальної, оскільки цивільно-правова відповідальність спрямована переважно на відновлення порушених прав, а публічно-правова відповідальність справляє насамперед превентивно-каральний вплив. Хоча в ЗУ зазначена можливість адміністративної відповідальності державних реєстраторів у порядку, установленому законом, однак КпАП не передбачені конкретні адміністративно-правові санкції за правопорушення у сфері державної реєстрації суб'єктів підприємництва. Відсутність конкретних адміністративно-правових санкцій за порушення державними реєстраторами правил реєстрації представляється незадовільним, оскільки сприяє безвідповідальності державних реєстраторів.

Представляється необхідним для конкретизації норми, що міститься в ч. 1 ст. 53 ЗУ, передбачити в КпАП конкретні адміністративні санкції за порушення державними реєстраторами законодавства про державну реєстрацію. Не передбачена й спеціальна кримінальна відповідальність державних реєстраторів за злочини у сфері державної реєстрації. Тому державні реєстратори можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності лише в разі наявності в їх діях або бездіяльності складу злочину, передбаченого КК. Наприклад, зловживання державним реєстратором владою або службовим становищем може спричинити кримінальну відповідальність згідно зі ст. 364 КК, перевищення влади або службових повноважень – згідно зі ст. 365 КК, службове підроблення – згідно зі ст. 366 КК, службова недбалість – за ст. 367 КК.

Юридична відповідальність осіб, що мають намір зареєструвати суб’єктів господарювання. Закон передбачає відповідальність лише однієї сторони правовідносин державної реєстрації – державних реєстраторів. При цьому назва ст. 53 ЗУ «Відповідальність у сфері державної реєстрації» ширша від її змісту, оскільки в ній не передбачена відповідальність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Такий підхід не можна визнати виправданим, оскільки юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації має взаємний характер. Відповідальність за вчинені правопорушення несуть обидва суб'єкти правовідносин державної реєстрації: юридичні особи й фізичні особи-підприємці, з одного боку, і державні реєстратори – з іншого. Тому відповідальність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців за порушення правил державної реєстрації передбачена в інших нормативно-правових актах чинного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови його державної реєстрації в порядку, установленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Унаслідок імперативного характеру правил про державну реєстрацію суб'єктів підприємництва його недотримання означає порушення встановлених законом вимог, тому в ГК міститься пряма заборона діяльності незареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 13 ст. 58 ГК). У коментарі до цього положення справедливо відзначається, що державна реєстрація суб'єкта господарювання пов'язана з його легітимацією. Тому діяльність суб'єкта, що підлягає обов'язковій державній реєстрації, визнається законом нелегітимною, такою, що здійснюється за межами правового поля України, суперечить вимогам суспільного господарського порядку й забороняється нормами ГК.

За правопорушення у сфері державної реєстрації, вчинені юридичними особами й фізичними особами-підприємцями, можливе застосування різних видів юридичної відповідальності. Так, відповідно до ст. 58 ГК доходи, отримані незареєстрованим суб'єктом господарювання, стягуються в Державний бюджет України у встановленому законом порядку. Вилучення доходів у такому випадку варто вважати господарською відповідальністю за правопорушення у сфері державної реєстрації, встановленої в ст. 216 ГК, у вигляді адміністративно-господарської санкції – вилучення прибутку (доходу), передбаченого ст. 239 ГК. Згідно зі ст. 240 ГК України прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об’єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців можлива у вигляді відшкодування збитків, заподіяних здійсненням правопорушення у сфері державної реєстрації, за загальними правилами цивільного законодавства. За порушення законодавства про державну реєстрацію фізичні особи-підприємці можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності, про що йшлося в попередніх темах.

Дата добавления: 2015-05-10