Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Правовий статус підприємства як суб’єкта підприємництва. Види та організаційно-правові форми підприємства




Правовий статус підприємства регламентується ЦК України згідно зі ст. 191 якого підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, та ГК України, згідно зі ст. 62 якого підприємство самостійний суб‘єкт господарювання, створений компетентними органами державної влади або органом місцевого самоврядування чи іншим суб‘єктом для задоволення суспільних або особистих потреб шляхом систематичного здійсненнявиробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої підприємницької діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

Ознаки підприємства:

● належність до основної ланки економіки;

● безпосереднє здійснення підприємницької діяльності;

● можливість функціонування на основі будь-якої форми власності;

● установчий документ, зазвичай статут або модельний статут, якщо інше не передбачене законом, у якому фіксується мета, завдання, права, обов’язки, організаційна структура, структура та порядок управління, відповідальність, реорганізація та ліквідація;

● функціонування на базі відокремленого майна, яке становлять виробничі й невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі й закріплюється за підприємством на основі певного правового титулу;

● наявність господарської правосуб’єктності;

● наявність статусу юридичної особи з одночасною забороною мати у своєму складі інших юридичних осіб;

● можливість мати філії чи представництва, які відкриваються без створення юридичної особи;

● порядок управління підприємством залежить від типу підприємства – унітарного (управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником майна підприємства) чи корпоративного типу (управління здійснюється за допомогою створених учасниками зборів);

● державна реєстрація підприємства здійснюється згідно з положеннями ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-правових форм. Відповідно до ст. 63 ГК України, підприємства класифікуються за різними ознаками.

1. Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної форми власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної форми власності (підприємство колективної форми власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної форми власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

2. За критерієм наявності в статутному капіталі підприємства іноземної інвестиції та розміру останньої ч. 2 ст. 63 ГК розрізняє:

· національні підприємства (у статутному капіталі такого підприємства іноземна інвестиція відсутня або становить менше 10 %);

· підприємства з іноземними інвестиціями (у статутному капіталі такого підприємства іноземна інвестиція має становити не менше 10 %);

· іноземні підприємства (у статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить 100 %).

3. Залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік відповідно до ч. 3 ст. 55 ГК суб’єкти господарювання можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є:

● фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

● юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

● фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

● юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

4. За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу розрізняють:

· унітарне підприємство – це підприємство, що створюється одним засновником на підставі його розпорядження, який виділяє необхідне майно, формує відповідно до закону статутний капітал, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, якого він призначає, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Важливо те, що статутний капітал не поділяється на частки, власник майна при утворенні унітарного підприємства так і залишається власником свого майна. Засновниками цього підприємства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, незалежно від форми власності або держава;

Корпоративне підприємство це підприємство, що утворюється двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами (у тому числі через органи, що вони створюють), участі засновників(учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.Між засновниками виникають корпоративні права, за яких кожен з них має свою частину вкладу в корпоративне підприємство й за спільною домовленістю справляють певний вплив на роботу підприємства в цілому.

5. Згідно із залежністю між асоційованими підприємствами розрізняють:

· дочірнє (залежне) підприємство. Підприємство є дочірнім, якщо між ним та іншим (контролюючим) підприємством встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі останнього в його статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління, зокрема володіння контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, або відповідною часткою в майні чи голосів на загальних;

· контролююче підприємство – це підприємство, що справляє вирішальний вплив на інше підприємство через володіння контрольним пакетом акцій чи відповідною часткою в майні залежного підприємства або на підставі володіння більшістю голосів на загальних зборах чи в інших органах управління залежного підприємства.

У зв’язку із цим доцільно залежно від ступеня контролю одного підприємства над іншим розмежувати поняття дочірніх та залежних підприємств на основі таких «градацій» контролю:

· якщо в контрольному пакеті зосереджено від 75 % голосуючих акцій, це тягне за собою повний контроль за діяльністю співвласників, а саме можливість зміни статуту, реорганізації та ліквідації дочірнього підприємства;

· у разі, якщо контрольний пакет складається із 60 % + 1 акція, що мають право голосу, володіння ним забезпечує безперешкодне проведення загальних зборів акціонерів товариства;

· за умови володіння 50 % + 1 голосуюча акція виникає гарантований контроль за кадровими призначеннями, а для акціонерних товариств – можливість здійснення особливо великих правочинів;

· наявність у контрольному пакеті від 40 % + 1 до 25 % + 1 акцій, що мають право голосу, забезпечує можливість блокування прийняття суттєвих рішень (зміна статуту тощо);

· володіння від 25 % та більше акцій забезпечує блокувальний пакет у разі, якщо статутом підприємства передбачено «право меншості»;

· володіння пакетом акцій у розмірі від 10 % + 1 до 25 % + 1 голосуюча акція, який надає своєму утримувачу можливість ініціювати проведення загальних зборів та вносити питання до порядку денного.

Однак у ГК не згадуються деякі види підприємств, а саме:

Підприємство художніх промислів, особливості правового становища якого визначаються Законом України «Про народні художні промисли» [104]. Згідно зі ст. 9 цього ЗУ підприємство народних художніх промислів – це підприємство, у випуску товарів і послуг яких вироби народних художніх промислів становлять не менше як 60 % загальної вартості товарів і послуг за відповідний звітний період.

Метою діяльності є:

· збереження й розвиток особливостей певних народних художніх промислів;

· забезпечення випуску виробів народних художніх промислів відповідно до національної самобутності місцевих традицій народного мистецтва;

· дотримання й вдосконалення традиційних технологій виготовлення виробів народних художніх промислів;

· створення умов для підвищення кваліфікації та творчої активності майстрів народних художніх промислів шляхом сприяння творчому варіюванню під час виготовлення виробів народних художніх промислів тощо.

Інноваційне підприємство, особливості правового статусу якого визначаються Законом України «Про інноваційну діяльність»[105]. Згідно зі ст. 1 цього ЗУ інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) – це підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє й реалізує інноваційні продукти та/або продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його загального обсягу продукції та/або послуг.

Мета цього підприємства – здійснювати діяльність, спрямовану на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, що зумовлюватиме випуск нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1366; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.058 сек.