Предмет і методи соціології

Позитивна політика

Три стадії розвитку людського інтелекту

На думку О. Конта, людський розум у своєму розвитку проходить три стадії, яким відповідають три стадії історичного прогресу. Перша, або теологічна стадія, охоплює час від давнини до 1300 р. Вона характеризується пануванням релігійного світогляду в сукупності з військово-авторитарними режимами на чолі з жерцями та військовими. Друга, або метафізична стадія, тривала до 1800 р.; її основою став метафізичний спосіб пояснення існуючого, суть якого полягає в абстрактно-умоглядному тлумаченні речей і явищ без опертя на емпіричні (дослідні) дані. Тут на першому плані в духовній сфері філософи, а в політичній - юристи, публіцисти, літератори. Завданням цієї стадії є руйнація старого суспільства та його нещадна критика. Але наслідком цього стає стан анархії і хаосу. Тому третя, позитивна стадія - це стадія поширення передусім наук, зростання їхньої суспільної значущості і впливу на всі сторони життя суспільства. Людська думка зосереджує свою увагу не на надприродному і не на поясненнях сущого за допомогою абстрактних сутностей, а лише на наукових законах. Зростання й накопичення позитивних знань спонукає швидкий розвиток промисловості, стимулює перехід від військових до промислових розвинутих систем, допомагає встановленню порядку і соціального миру. В центрі духовного життя перебувають вчені й діячі мистецтв, а управління господарством здійснюють промисловці й технічні фахівці.

Головним завданням соціології в цих умовах для О. Конта є опис взаємодії законів функціонування й розвитку суспільства і вироблення оптимальної з цього погляду позитивної політики. Він однаково гостро виступає і проти реакціонерів - захисників старого ладу, і проти радикалів, які стояли за революційне нищення віджилого устрою. О. Конт мріє про суспільство, в якому соціальний порядок не призводив би до застою, а прогрес - до революційної анархії та свавілля. Вчення О. Конта про позитивну політику як шлях поступового, наперед передбачуваного і науково забезпеченого реформування суспільства на засадах розуму та інтелекту було антитезою до ідей марксизму, які в цей час почали широко проникати у Францію.

Отже, предметом соціології для О. Конта є не конкретно-історичне суспільство, а суспільство загалом як система, в її минулому і сучасному. Він розробив також методи соціології і вважав, що основними для цієї науки є спостереження і експеримент (оперті на соціологічну науку), метод порівняння (соціальних процесів, різних суспільств, станів одного й того самого суспільства) та історичний метод (дослідження послідовних станів суспільства з врахуванням тісного зв'язку минулого, сучасності й майбутнього).

Таким чином, вчення О. Конта в історії соціології - надзвичайно важливе. Він вперше:

- обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку;

- визначив соціологію як особливу науку про суспільство, яка спирається на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об'єктивність та неупередженість;

- розглянув суспільство як систему з її статичними та динамічними закономірностями, привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи, механізмів ЇЇ змін.

Висновки

Водночас О. Конт так і не зміг у поясненні суспільства остаточно відірватися від аналогій з природничими науками, запозичуючи багато своїх положень і термінів з біології та фізики, надмірно прив'язуючи соціальні явища, процеси і закони до тих, що вивчає природознавство. Нарешті, людина у його вченні є насамперед природною істотою з такими вродженими характеристиками, як егоїзм, агресивність тощо. Вона підпорядкована природним закономірностям і не відіграє самостійної ролі в процесі природної еволюції.

1. Загальні характеристики позитивізму як соціологічної методології.

Дата добавления: 2015-05-08