Гетьманські статті 17-18 ст

Статті Б. Хмельницького 1654 р.

Березневі статті 1654 р. (статті Богдана Хмельницького) комплекс документів, які регламентували політичне і правове становище Гетьманщини після Переяславської ради і включення України до складу Московського царства. В ході переговорів між гетьманським урядом та Москвою українська сторона постійно добивалася від царя підтвердження прав та привілеїв Запорізького Війська, української шляхти, православного духовенства та міст. У відповідь царські посли запевняли гетьмана Б. Хмельницького та старшину, що всі права та порядки, які існували в Україні, будуть збережені. Однак вже в процесі безпосередньої підготовки та в ході Переяславської ради виникли непорозуміння між обома сторонами. Так, зокрема, московський посол, боярин В. Бутурлін, відмовився від будь-яких зобов'язань на користь України, у т ч. і від складення присяги від імені царя, про гарантування прав і привілеїв козацтва, шляхти, духовенства та міщан України. Такий хід подій стурбував Б. Хмельницького та старшину, які вирішили добитися письмового підтвердження своїх прав. З цією метою було розроблено вимоги до царя, що складалися з 23 пунктів, або статей. Ці т. зв. “Просительні статті” гетьман доручив відвезти до Москви посольству, яке очолювали генеральний суддя Війська Запорізького С. Богданович-Зарудний та переяславський полковник П. Тетеря.

У даному документі мова йшла про підтвердження прав, привілеїв та вольностей Війська Запорізького та української шляхти (ст.1, З, 7. 13), укладення 60-тисячного козацького люстру (ст.2), платню старшині про кошти на утримання козацького війська (ст.8-12, 21), збереження місцевої адміністрації та збір нею податків (ст.4, 15), надання гетьманові у рангове володіння Чигиринського староства (ст.5), право Війська Запорізького обирати гетьмана (ст.6), право зносин гетьмана з іноземними державами (ст.14), невтручання московських чиновників у справи України (ст.16), підтвердження козацьких та шляхетських привілеїв (ст.17), збереження прав київського митрополита (ст.18), надіслання царського війська проти військ Речі Посполитої під Смоленськ (ст.19), утримання військових залог на кордонах України і Польщі (ст.20), оборону України від нападів татар (ст. 22), утримання козацької залоги у фортеці Кодак (ст.23).

ГЕТЬМАНСЬКІ СТАТТІ - - державно-правові документи, що визначали сусп.-політ, устрій Укр. д-ви — Гетьманщини 17—18 ст. та її взаємовідносини з Рос. д-вою. Здебільшого вони укладалися з нагоди виборів нового гетьмана як своєрідні угоди між козац. старшиною на чолі з гетьманом та представниками моск. царя.
У багатьох угодах містилися посилання на Березневі статті 1654 гетьмана Б. Хмельницького, вони дещо конкретизували, змінювали або скасовували окр. пункти цього договору. Г. с. відображали осн. тенденцію цар. уряду — планомірно наступати на права, що забезпечували особливий статус Гетьманщини, і передусім це стосувалося самостійності гетьм. влади. Проводячи політику нац. гноблення, розпалюючи розбрат в Україні, моск. царат обмежував її суверенні здобутки, підпорядковував внутр. життя Гетьманщини своїм самодерж. інтересам. Г. с. називали або іменем гетьмана, який підписав їх, або за місцем, де було прийнято документ. Відомі статті Переяславські 1659 Ю. Хмельницького, Батуринські 1663 та Московські 1665 І. Брюховецького, Глухів-ські 1669 Д. Многогрішного, Конотопські 1672 та Переяславські 1674 І. Самойловича, Коломацькі 1687 І. Мазепи, Решетилівські 1709 І. Скоропадського, «Рішительні (конфірмовані) пункти» 1728 Д. Апостола (див. окр. статті).

Дата добавления: 2015-05-10