Значення дисидентського руху. · Дисиденти зуміли зарадити гласності факти про справжній стан прав людини в Україні · Дисиденти поставили за мету вихід України зі складу

· Дисиденти зуміли зарадити гласності факти про справжній стан прав людини в Україні · Дисиденти поставили за мету вихід України зі складу СРСР · Дисидентський рух сприяв формуванню суспільної свідомості, заснованої на демократичних цінностях, готовності боротися за свободу й демократію · Боротьба дисидентів прискорила кризу радянської системи · Дисиденти зберегли традиції національно-визвольної боротьби

Висновок : протягом 60-80-х рр. в Україні значною мірою активізується опозиційний рух. Він стає помітним фактором суспільно-політичного життя, його лідери більш чітко формулюють основну мету й орієнтири, у маси проникають опозиційні погляди й ідеї. Однак широкої підтримки громадян республіки він не мав. Це пояснюється жорстокістю репресій, апатією і пасивністю, що переважали в значній частині суспільства, переважно нігілістичною спрямованістю дисидентського руху, коли викривальний пафос переважав над позитивними ідеями. Незважаючи на нечисленність, дисидентський рух являв собою реальну моральну й ідеологічну загрозу системі, тому що формував й зберігав певні суспільні ідеали.

№ 57

Наростання економічної кризи радянської системи СРСР та її прояви в Україні у 60-80-х роках ХХ ст

Після відставки М.Хрущова суть консервативного курсу нового керівництва визначається одним словом - «стабілізація», що стало своєрідним символом брежнєвської епохи. Однак, досягти цієї мети, проводячи одночасно твердий консервативний курс, було неможливо, тому що система втратила два важливих стимули розвитку економіки: зі смертю Сталіна - страх перед репресіями, з відставкою Хрущова - ентузіазм і романтизм.

Крім того, лідерам нової хвилі потрібний був певний перехідний період для відсторонення політичних конкурентів, формування своєї команди, повного підпорядкування партійного і державного апарату. Всі ці фактори спочатку й обумовили спадковість реформаційного пошуку, розпочатого Хрущовим, спроби привнести елементи економічного стимулювання в командно-адміністративну систему.

З середини 60-х рр. почалася криза радянської системи, яка завершилася в 1985 р. початком корінних змін під назвою «Перебудова»

«Радянська система» -сукупність основних елементів радянської держави й суспільства, характерних рис соціалізму, що зложилася й зміцнилася в 20-30-ті рр. ХХ століття.

Структура радянської системи

· КПРС і підлеглі їй органи державної влади й управління · Соціалістична економіка · Соціальна структура (класи й соціальні групи) · Комуністична ідеологія

Характерні риси соціалізму

· Державна власність на засоби виробництва   · Відсутність ринкових механізмів в економіці: ü конкуренції ü свободи торгівлі й підприємницької діяльності · Жорстка централізована влада й управління · Відсутність реальної демократії · Однопартійна політична система · Контроль КПРС над всіма сферами життя суспільства, органами влади й управління. Фактично - влада керівництва КПРС · Однорідна (без експлуататорських класів і прошарків) соціальна структура (робітники, селяни, інтелігенція)

В 1965-1985 рр. радянська система переживала гостру кризу, з якої було два виходи: або радикальні реформи (що зачіпають основи соціалістичного ладу, його характерні риси), або часткові зміни, які не зачіпали основ системи, допомагали лише пом'якшити наслідки кризи, але не ліквідувати їх повністю

Керівництво СРСР й України обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадцятиліття, названого «Застоєм»: повільного, хворобливого для суспільства самознищення радянської системи, яка не змогла перебороти кризу

Якби КПРС пішла на докорінні зміни радянської системи, СРСР перетворився б у високорозвинену, демократичну державу

Можливі шляхи виходу із кризи - радикальні реформи

· Створення в економіці різних видів власності: ü державної ü приватної ü акціонерної ü кооперативної й т.і. · Розвиток ринкових відносин, заснованих на чесній конкуренції виробників товарів · Демократизація політичної системи, створення багатопартійної політичної системи · Демократизація суспільства й методів керівництва · Зміна ролі КПРС у суспільстві, ліквідація контролю КПРС над органами влади й управління · Передача частини функцій центральної влади республіканській, обласній, міській владі · Відмова від класового підходу при проведенні соціальної політики. Створення таких соціально-економічних умов, при яких місце людини в суспільстві, його матеріальний статок повинні визначати не приналежність до класу (при соціалізмі - приналежність до робітничого класу й номенклатури), а якість, кількість, складність її трудового внеску)

Криза в економіці

Причини кризових явищ в економіці

· У вересні 1965 р. На Пленумі ЦК КПРС було проголошено проведення економічної реформи суть якої була в: ü розширенні самостійності підприємств ü посиленні прямих договірних зв'язків між підприємствами ü встановленні економічно обґрунтованих цін ü матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від результатів праці ü оцінці діяльності підприємств за такими показниками, як Ø рентабельність і прибуток Ø не по валовий, а по реалізованій продукції ü переведенні підприємств на госпрозрахунок ü підвищенні закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію ü встановленні твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції (за здану продукцію понад планом встановлювалася надбавка 50% закупівельної ціни) ü перерозподілі національного доходу на користь сільського господарства ü заходах, що сприяють розвиткові соціальної сфери села   Але, за офіційною статистикою, середньорічні темпи приросту основних показників економічного розвитку України в порівнянні з 1961-1965 рр. не зростають, а знижуються, тому що: · Зростають тільки капітальні вкладення, що на тлі зниження продуктивності праці свідчить не про поліпшення, а погіршенні керування господарством, тобто реформа скоріше розхитала старий господарський механізм, а не створила новий · Основне протиріччя реформи 1965 р. складається в прагненні керівних структур одночасно прискорити два взаємовиключних процеси: Ø підсилити централізм в економіці Ø впровадити регулятори ринкової економіки (рентабельність, прибуток) Розширення прав підприємств, введення госпрозрахунку відбувалося в умовах неринкової економіки. Права міністерств, інших органів управління економікою не були звужені, економіка залишилася командною Це протиріччя відображало певні розбіжності між консервативною лінією Брежнєва й реформаційною - Косигіна · Партійно-державний апарат швидко усвідомив, що «ринковий» соціалізм обмежує їхнє всевладдя, швидко призведе до радикальних політичних реформ, в ході яких буде ліквідовано монополію КПРС на владу (після «Празької весни» ринкові реформи стали оцінюватися як політично небезпечні) · Поновлення централізму одразу ж після проголошення реформи призвело до створення 40 союзних міністерств і відомств, які знову взяли під свій контроль 90% підприємств УРСР · Якщо посилення централізму органічно сприймалася системою, то ринкові ідеї не вписувалися в господарський механізм, суттю якого було збереження всієї влади в руках держави · Реформа перетворилася в «численні розмови про реформу», а в процесі реалізації її було вихолощено, а на початку 70-х - згорнуто · Реформа не торкнулася основ адміністративно-командної системи, не носила комплексний характер, не вносила змін у структурну, інвестиційну політику · Партійно-державний апарат не міг і не бажав відмовитися від звичних методів управління економікою, втручався в економіку, не відповідаючи за свої рішення у випадку невдач · В промисловості не знайшлося достатньої кількості людей, здатних реалізувати економічні реформи, незважаючи на опір чиновників · В економіці один варіант - адміністративного, поза ринкового керівництва й, безумовно, директивного, змінився іншим - узгоджено-бюрократичним (директиви зберігалися, але зростаючі розміри господарства вимагали численних угод у різних установах і на численних нарадах управлінського апарату) · Логіка розвитку командно-адміністративної системи диктувала необхідність позбавитися на всіх рівнях перших керівників які претендують на культ, заміняючи їх кадрами середніх можливостей, готовими у всьому підкорятися апарату самої системи · Централізоване управління гальмувало розвиток важкої індустрії, її ефективність · Ситуація особливо загострилася, коли в 60-ті рр. у світі розгорнулася НТР, тоді в науково-технічній галузі почалося те саме відставання, для подолання якого у свій час й запровадили адміністрування як метод управління. Фарс був саме в цьому: створена для швидкого подолання технічної відсталості система сама стала причиною зростаючого відставання країни від високорозвинених держав · Командно-адміністративна система не змогла пристосуватися до вимог і змін, продиктованих НТР, що, поряд з іншими факторами, стало однією з головних причин диспропорції економічного розвитку · «Народні маси» «мовчали», що давало керівництву СРСР й України впевненість у безкарності за погіршення стану країни, а, отже, й у прийнятті проведеної внутрішньої політики

Прояви кризи
Кризові явища	Основні заходи КПРС щодо усунення кризових явищ
· Зниження приросту промислового виробництва · Неефективне використання виробничих фондів · Висока собівартість товарів, погіршення якості продукції · Технічне відставання від розвинених країн, низька продуктивність праці · Падіння виробництва в сільському господарстві, масовий виїзд сільського населення в міста, що викликало дефіцит робочої сили в сільському господарстві · Відсталі агротехнічні методи ведення сільського господарства, виснаження земель · Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства й послуг. Черги стали ганебною прикметою життя народу · Безгосподарність, розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і коштів · Поява й розростання тіньової економіки · Недбайливе ставлення до своєї праці, державної власності. Пияцтво на виробництві, масовий випуск бракованої продукції · Нафтовий «бум» 70-х пройшов, а в бюджеті СРСР почали з'являтися багатомільярдні дефіцити · «Алкогольні гроші» допомогли уникнути бюджетного дефіциту, але розпочата алкоголізація населення поступово набула таких масштабів, що створила загрозу генофонду	· Ліквідуються раднархози, підприємства підпорядковують союзним і союзно-республіканським міністерствам · Підвищено науковий рівень планування, розширено сферу госпрозрахункових відносин · Створюються спеціальні фонди для матеріального заохочення робітників та службовців · Введено гарантовану оплату праці колгоспникам · Підвищуються закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Держава визначила тверді плани закупівель на кілька років · Передбачається зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів · Прийнято Продовольчу програму (1982-1990 рр.), її виконання мало забезпечити країну в повному обсязі продовольством · Проголошується боротьба із тіньовою економікою й розкраданням матеріальних цінностей за допомогою правоохоронних органів й громадськості · Посилюється виховна робота в трудових колективах. · Впроваджується система матеріального й морального заохочення за сумлінну працю, покарань - за погану · Посилюється контроль за якістю продукції · Щоб зрівняти дохідну й видаткову частину держбюджету, керівництво країни приймає соціально небезпечне рішення: розширити виробництво й продаж алкогольних напоїв, насамперед - горілки · В ході світової енергетичної кризи ціни на енергоносії значно зросли, й радянське керівництво організувало збільшення його виробництва, будівництво нафтопроводів та газопроводів від Західного Сибіру до кордонів країн Європи. · Отримана за енергоносії валюта («нафтодоллари») була використана на закупівлю нової техніки, продовольства, промислових виробів, товарів побутового призначення

Негативні наслідки довгострокових тенденцій в економіці

· Несприятлива демографічна ситуація: ü зниження приросту населення в 2 рази в 70-ті рр., в 80-ті рр. - в 4 рази ü міграційні процеси, основний напрямок яких - переселення із сіл у міста. Сільське населення зменшилося на 23% ü динаміка вікового складу розвивалася по лінії старіння населення України: співвідношення пенсіонерів до чисельності працюючих становило 1:2 · Зростаюче домінування зрівнялівки в оплаті праці. Захисна функція заробітної платні переважала над стимулюючою, а це не сприяло активізації людського фактору на виробництві · Криза організації праці, тобто нездатність існуючої системи забезпечити ефективне, раціональне використання людських ресурсів й інтелектуального потенціалу · Незважаючи на те, що до НТР було прийнято з 1976 – 1980 рр. 40(!) постанов ЦК КПРС й 200 комплексних програм розвитку народного господарства - енергетична, продовольча, меліоративна й т.і., кардинальних змін не відбулося · Криза в промисловості катастрофічно вплинула на державний бюджет - його прибуткова частина зменшилася · Висока інтенсивність, використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів України в загальносоюзному господарському комплексі (Україна регулярно вносила в союзний бюджет на 10% більше, ніж одержувала від нього) · Безгосподарне використання земель: ü відведення най родючих земель під індустріальне будівництво ü бездумна програма хімізації ü меліорація ü будівництво окремих водоймищ, які затоплювали родючі землі · Відставання виробництва сільськогосподарської продукції, нестача продовольства й сировини для промисловості · Держава змушена купувати хліб за кордоном

№ 58

Наростання кризових явищ радянської системи СРСР в сфері соціальних відносин та їх прояви в Україні

Дата добавления: 2015-05-08