Поняття та система трудового права

Особенности регулирования труда раб-ков религиозных организация.

Раб-лем явл-ся религ. орг-ция, зарегистрированная в порядке, установленном ФЗ, и заключившая ТД с раб-ком в письм.форме.

Раб-ком явл-ся т.лицо достигшее возраста 18 лет

ТД между раб-ком и религиозной орг-цией м. заключаться на опр. срок. При изменении существенных условий трудового договора религиозная организация обязана предупредить об этом раб-ка в письм. Форме не менее чем за 7 календарных дней до их введения.

Режим рабочего времени опр-ся с учетом ТК, исходя из режима осущ-ния обрядов или иной д-ти рел. орг-ции, определенной ее внутренними установлениями.

С раб-ком религиозной орг-ии м.б. заключен договор о полной материальной ответственности в соответствии с перечнем, определенным внутренними установлениями религиозной организации.

В договоре м.б. дополнительные основания его расторжения, при этом сроки и компенсации указываются в трудовом договоре.

Индивидуальные трудовые споры, не урегулированные самостоятельно раб-ком и религиозной организацией как раб-лем, рассматриваются в судебном порядке.

Трудове право займає одне з провідних місць серед галузей сучасного права України. Його значення зумовлюється роллю праці в суспільстві. Кожній людині, котра реалізує закріплене в ст. 43 Конституції України право на працю, доводиться стика­тися з нормами трудового права.

Трудове право України являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільно-трудові відносини, які виникають у зв'язку із реалізацією громадянами та іншими фізичними особами своїх здібностей до праці для виробництва матеріальних і духовних благ.

Система галузі права взагалі – це об’єктивно обумовлене об’єднання взаємопов’язаних, внутрішньо погоджених правових норм, розподілених по різним підрозділам. Система трудового права України становить структуру взаємопов’язаних норм, що регулюють відокремлену сферу суспільних відносин, що виникають із застосуванням праці в суспільному житті.

Систему трудового права утворюють всі діючі юридичні норми, що регулюють суспільні відносини, які становлять предмет даної галузі права. Структура системи трудового права - це об'єктивно зумовлена внутрішня організація галузі права, що виявляється в єдності, узгодженості й розподілі правових норм за інститутами та іншими галузевими структурними утвореннями. Системність - закономірна, неодмінна властивість об'єктивного права.

Трудове право України — це система встановлених або санкціонованих державою правових норм, якими врегульовуються трудові та тісно пов'язані з ними відносини суспільної організації праці.

Трудове право України складається з двох частин: загальної і особливої. Загальна – норми, що є єдиними для всіх трудових відносин, визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права України, класифікують суб’єктів трудового права, визначають правове становище професійних спілок і трудових колективів, поняття, порядок підготовки і укладання колективних договорів, класифікують правові відносини, що виникають із застосування праці, визначають поняття працевлаштування і його правові форми. Особлива частина – норми, що регулюють окремі елементи трудових відносин, порядок виникнення, зміни та припинення їх, тривалості праці та відпочинку тощо. Оскільки Україна з 1954р. є членом Міжнародної Організації Праці – до системи трудового права України слід віднести також двосторонні та багатосторонні договори, акти, прийняті МОП і ратифіковані Україною, інші міжнародні правові акти та консульські угоди. Особливо слід відмітити, що система законів про працю України є кодифікованою – Кодекс Законів про Працю України.

Система трудового законодавства, на відміну від системи трудового права, що містить правові норми, являє собою сукупність нормативно-правових актів про працю. Система трудового права співвідноситься з системою трудового законодавства як зміст і форма. Слід констатувати, що сучасна система трудового права вийшла за рамки тієї структури, яка відображена в КЗпП. Це, звичайно, не дивно, адже КЗпП був прийнятий понад 30 років тому.(введений у дію з 1 червня 1972 р.) Зміни, що вносилися до нього, не вплинули на структуру основного трудового закону.

Значною мірою нові умови праці регламентуються більш сучасними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, тому далеко не всі названі правові інститути відображені у КЗпП. Проте не було і не має чистого збігу між системою права і системою законодавства у традиційному його розумінні, якщо навіть відкинути усі нові тенденції. Так, у системі трудового права є інститут "Охорона праці", а в КЗпП йому відповідають три глави - "Охорона праці" (глава XI), "Праця жінок" (глава XII) і "Праця молоді" (глава XIII). Не є самостійним інститутом глава VII "Оплата праці". Правовому інституту "Матеріальна відповідальність сторін трудового договору" не відповідає глава КЗпП. До глави IX входять норми про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, тоді як норми про матеріальну відповідальність власника або уповноваженого ним органу за шкоду, заподіяну працівникові, перебувають у різних главах КЗпП (глава VII "Оплата праці", глава XI "Охорона праці", глава XV "Індивідуальні трудові спори"), а також вони містяться в інших нормативно-правових актах і навіть в керівних постановах Пленуму Верховного Суду України (про що мова йтиме далі).

Дата добавления: 2015-05-10