Правові підстави та порядок сертифікації товарів в Україні. Види сертифікатів на товар

Правове положення працівників торгівлі. Вимоги щодо продавця.

До завдань і обов'язків продавця продовольчих (непродовольчих) товарів відноситься:

участь у прийманні товарів перевірка заповнення тарних одиниць. їх кількості та ваги підрахувати штучних товарів, перевірка якості за результатами зовнішнього огляду,

забезпечення, збереження товарів за кількістю та якістю;

підготовка товарів до продажу перевірка цілісності пакування, розпаковка із зовнішньої тари, перевірка наявності маркувальних даних, нарізка, фасовка товарів, забезпечення наявності відповідно оформлених цінників, розміщення і викладка товарів групами, за видами та сортами з додержанням правил товарного сусідства;

надання консультацій покупцям, щодо властивостей, смакових особливостей, кулінарного призначення і харчової цінності товарів,

знання роботи ЕККА, ведення касової книги, зчитка сканером штрих кодової позначки товару, підрахунок грошових коштів, перевірка реквізитів чеку, видача покупки та рештки коштів;

оформлення прилавкових вітрин;

підготовка товарів до інвентаризації тощо.

У період масштабного розвитку торгово-економічного співробітництва між різними країнами виникла необхідність мати такий інструмент, який би гарантував відповідність продукції, яка виготовляється, вимогам стандартів та технічних умов, незалежно від країни – виробника продукції. Таким інструментом в даний час є сертифікація відповідності.

Згідно визначенню Міжнародної організації по стандартизації сертифікація відповідності – це дії, які засвідчують посередництвом сертифіката відповідності або знаку відповідності, що виріб або послуга відповідала певному стандарту або іншому нормативно-технічному документую.

Метою сертифікації продукції, послуг та робіт є:

запобігання реалізації продукції, яка небезпечна для життя, здоров’я та майна громадян та довкілля;

сприяння споживачам у виборі продукції;

створення умов для участі суб’єктів господарювання в міжнародно-економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

В Україні сертифікація продукції поділяється на обов’язкову і добровільну.

Згідно з п. 4 ст.16 Закону України „Про захист прав споживачів” підлягають обов’язковій сертифікації товари, по яким встановлені обов’язкові вимоги відносно безпеки для життя та здоров’я споживачів, їх майна, довкілля.

Сертифікат відповідності – документ, який підтверджує якість товарів і їх відповідність вимогам стандартів та інших нормативних документів, видається органами Держстандарту України.

Перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений Держстандартом України наказом №95 від 30.06.93 і включає сорок розділів: харчова продукція та продовольча сировина, товари легкої промисловості, електропобутове та аналогічне обладнання та багато іншої продукції.

Реалізація та використання товарів (продукція) яка підлягає обов’язковій сертифікації, без наявності сертифікату відповідності забороняється.

Продукція, яка отримала сертифікат відповідності, маркується знаком відповідності. При здійсненні торговельної діяльності відповідність продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, можливо підтверджувати копіями сертифікату відповідності, які завірені господарюючими суб’єктами, що реалізують продукцію.

Продукція, яка за законодавством не підлягає обов’язковій сертифікації, за ініціативою виробника, продавця, споживача, органів виконавчої влади, громадських організацій може сертифікуватися добровільно. Добровільну сертифікацію можуть проводити як органи, які мають акредитацію на проведення сертифікації, так і фізичні або юридичні особи, які добровільно взяли на себе ці функції.

За порушення у сфері сертифікації продукції законодавством України передбачена адміністративна відповідальність (ст.170-1 КУпАП, ст.8 Декрету КМУ „Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”, ст.23 Закону України „Про захист прав споживачів”).

Дата добавления: 2015-05-10