Феодальна,рабовласницька ,общинна концепції розвитку Русі

Питання соціально-економічного розвитку Київської Русі є дискусійним в історичній науці. Суть його полягає в тому, чи є Русь феодальною державою, як інші країни Західної Європи.

Концепція про феодальний устрій Русі виникла ще в ХІХ ст. і розвинув її вчений Н. П. Павлов-Сильванский який у своїх працях проводив ідеї про існування в історії Русі особливого феодального періоду,коли панівною соціальною організацією виступала сеньорія-боярщина. Концепцію феодалізму підтримували Б.Греков, М.Тихоміров, П.Толочко, Черепнін, Б.Рибаков, Свердлов.

Феодалізм, як суспільна ієрархія визначається землеволодінням. Так, Правда Ярославичів фіксує приватне княже землеволодіння. Черепнін володіння князів називає «окняжіння земель», початок раннього феодалізму- до др. Пол. 11 ст. Період з др. Пол. 11ст-розвинутий феодалізм (наявність приватного землеволодіння. Вибаков натомість появу приватного землеволодіння датує 9 ст. і посилається він на багаті поховання дружинників. Однак це ніяк не підтверджує, що ці військові мали земельну власність взагалі. Багатство не є обовязковою ознакою земельної власності. Воїни могли розбагатіти за рахунок наприклад військової здобичі.У питанні формування правлячої верстви та залежного селянства Б.Рибаков посилається на договори київських князів з іноземними державами. Так, у договорі Олега названойого як Великого київського князя та інші світлі князі присунтні. Вже у договорі Ігоря київський князь називається великим, а решту просто іншими князями. Врешті, договір Святослава князь зветься великим, а інші-його боярами. Так, договори, на думку Рибакова показують процес концентрації влади в руках київських князів.

Концепція рабовласництва також оформилася у 20 ст. Її яскравим предстваником є М.Боромикіна. На її думку, Русь вже у 7-9 ст.-рабовласницька держава, рабовласництво на ранньому етапі розвитку, коли рабами були переважно військовополонені. Період 10-12ст. розвинене рабство. Крім військовополонених рабами могли стати вільні общинники. Джерела рабства:1.Торгівля 2.Народження від рабині 3.одруження на рабині. 4. самопродаж в рабство. 5. боргова кабала. В цей період рабство вийшло за межі патріархального, раби використовуються у сільському господарстві, княжому господарстві, боярській вотчині. Однак, досліжниця не заперечує, що основну масу населення становили вільні общинники.

Існує ще й концепція багатоукладності. Її представником є Ігор Фроянов. Він вважає, що до 11ст. поширен було рабовласництво. А з кін. 11ст. розпочинається генезис феодалізму. Основною масою населення були вільні общинннки.Таким чином можна говорити про те,що Київська Русь не знала феодального устрою,в ній не було чіткої системи васалітету (основної ознаки феодалізму). Знать і сам великий князь перевагу віддавали торгівлі, а не організації праці залежних селян. Через це роль ринку й міст була значною. За велику кількість міст Русь навіть називали «Гердерікою». Тим паче, не на замовлення, а на ринок, працювала значна кількість ремісників. Ще одним аргументом проти того, що Русь – феодальна держава, є те, що серед селян переважали вільні, які мали більше прав, ніж західноєвропейські представники цього прошарку..В XI-XII ст. Русь перебувала ще на дофеодальному етапі розвитку,це період коли феодальний устрій лише починав зароджуватись і панували ще рабовласницькі відносини. Усі ці та інші особливості дають право робити висновок, що Київська Русь була унікальною і самобутньою соціальною, багатоукладною системую, де були присутні елементи і рабовласництва і феодалізму.

Дата добавления: 2015-05-08