Питання 21. Дайте характеристику продуктивних видів діяльності в дошкільному дитинстві

Питання 20. Визначте роль гри як ведучого виду діяльності дошкільника

Криза 3 років.

В основі кризи лежить суперечність між новою тенденцією дитини до самостійного задоволення своїх потреб та прагнення дорослих зберегти старий стиль стосунків і обмежити тим самим активність дитини. Задоволення дитиною цієї потреби робить дитину упевненою у собі, допомагає їй усвідомити свою значущість для інших. Все це допомагає формуванню у дитини почуття самоповаги. Незадоволення потреби у самостійності веде до виникнення негативних тенденцій – пасивність, агресивність, почуття приниження, безпорадності, які у своїй сукупності сприяють формуванню різних компенсаторних та невротичних механізмів, які проявляються у більш пізньому віці.

Отже, криза є тимчасовою, але пов’язані з нею новоутворення (відокремлення себе від оточуючих, порівняння себе з іншими, тощо) – важливий етап у психічному розвитку дитини.

Гра є важливим засобом розвитку дитини, підготовки її до школи, до майбутнього життя.

У грі відбувається:

- розвиток моторики – гра створює сприятливі умови для удосконалення рухів дитини (О.В.Запорожець);

- формування довільності пам’яті – у грі діти запам’ятовують і пригадують більше слів, ніж у будь якій іншій діяльності (З.М.Істоміна);

- в умовах гри раніше формується вміння дошкільника підкорятися правилам, утворюється механізм керування своєю поведінкою, гартується воля (З.В.Мануйленко);

- у грі складається довільність психічних процесів;

- у грі формується особистість дитини.

Отже, гра є провідною діяльністю дітей. Звідси випливає її особливе значення у розвитку дошкільників. Гра є найбільш доступною для дошкільнят діяльністю, оскільки найбільше відповідає її фізичним і психічним можливостям. Вона ніколи не ставить недоступних вимог, але разом з тим завжди вимагає деякого напруження сил, що підтримує бадьорість, життєрадісність дитини, забезпечує її здоров’я.

Поруч з грою суттєву роль у психічному розвитку дошкільника відіграє продуктивна діяльність – малювання, ліпка, аплікація, конструювання. Кожен з них характеризується спрямованістю на отримання результату (малюнка, будівлі і т.д.), притаманним певним заданим якостям. Від дитини вимагається, щоб вона вміла досягти необхідного результату навіть у тому випадку, якщо сам процес діяльності в даний момент її не зацікавлює, щоб вона вміла створити і послідовно втілити задум. Спочатку дитину зацікавлює не стільки результат, скільки сам процес діяльності – накладання кубиків, зміни форм глини, поява слідів на папері під час користування олівцем. Спрямованість на отримання результату складається поступово під час оволодіння діяльністю. І по мірі формування цією спрямованістю дитина оволодіває необхідними зовнішніми, внутрішніми, практичними, психічними видами дій, у неї формуються естетичні переживання і творчі здібності.

Увагу психологів та педагогів найчастіше привертають до себе дитячі малюнки.

Зображувальна діяльність дорослого і дитини відрізняється, а саме:

- дорослий – головне отримати результат, тобто щось зробити;

- дитина – результат – вторинне, головне – процес створення малюнка:

малюють з великим задоволенням, багато говорять і жестикулюють;

часто викидають свої малюнки тільки-но вони закінчені;

діти не запам’ятовують, що саме вони малюють, дитячі малюнки відображають не лише зорове сприймання, а й весь сенсорний досвід та уявлення про предмет (тому важливо, що дитина малює);

характер зображень дітей визначається тим, що виділяє вона для себе в предметі і що знає про нього (н-лад, одяг зображуваної людини може бути “прозорим”, тому дитина знає, що під ним знаходяться руки та ноги, деякі частини тіла можуть бути зовсім відсутні – для дитини вони неважливі (вуха, волосся, пальці);

у дитини як правило немає потреби в спостереженні натури (майже не дивиться на предмет який малює).

Поступово малюнки дітей стають все більш схожими на дійсність.

Але, як зазначає В.С. Мухіна дитячим малюнкам притаманна тенденція до закріплення традиційних графічних образів, які швидко перетворюються в шаблони. Найпоширенішими шаблонами є зображення будинків, дерев, квітів.

Завдання в навчанні малювання – руйнування шаблонів і стимулювання дітей до творчості.

Іншою формою продуктивної діяльності дошкільників є конструювання – цілеспрямований процес створення певного результату (будівлі з кубиків, конструктора). В процесі конструктивної діяльності діти вчаться співвідносити розмір і форму різних деталей, з’ясовує їх конструктивні властивості.

Виділяють 3 види конструктивної діяльності:

1) елементарний – конструювання за зразком. Дітям пропонують зразок майбутньої споруди або показують як потрібно будувати і просять відтворити заданий зразок.

Така діяльність не вимагає особливого розумового чи творчого напруження, але вимагає уваги, зосередження і головне прийняття самої задачі “діяти за зразком”.

2) конструювання за умовами. Діти будують не на основі зразка, а на основі умов, які висуваються завданням гри або дорослим. Таке конструювання вимагає чіткої організації діяльності, розвитку творчої ініціативи. Н-лад, отримавши завдання побудувати парканчик навколо 4 будиночків таким чином, щоб один будиночок (самий великий – будиночок лисиці) був відгородженим від трьох останніх (будиночків гусей), дитина розуміє, що вона не має права переставляти будиночки з місця на місце, підлаштовуючи розташування до парканчика, що будується.

3) конструювання за задумом – найчастіше присутнє у грі використовується не лише будівельний матеріал, а й інші оточуючі предмети. Гра часто вимагає споруд, якими дитина могла б користуватися особисто. Діти будують будиночки, в які вони хочуть входити, у яких вони хочуть розміщуватися.

Конструювання об’єднує дітей, вони вчаться спільно обговорювати план побудови, доходити спільної думки, вчаться підкоряти свої бажання конструктивним задумам, які підтримує більшість, відстоювати свою точку зору з приводу більш вдалого варіанту конструкції.

Аплікація, ліпка – їх психологічне значення схоже на значення зображувальної і конструктивної діяльності.

Отже, всі продуктивні види діяльності сприяють розвитку в дітей здібності наперед уявляти собі, що повинно бути зроблено, розвитку здібності до планування діяльності.

Дата добавления: 2015-05-08