Питання 22. Розкрийте особливості учбової діяльності молодших школярів

Зміст учбової діяльності і відповідно їй взаємини з учителем настільки важливі для першокласника, що він переносить їх і на інші види своєї неучбової діяльності. Н-лад, діти не тільки навчають ляльок, тварин, грають “в школу”, а й при цьому “у всьому копіюють вчителя”. Шляхом гри “в школу” проходить засвоєння дітьми “специфічних норм спілкування в процесі навчальної діяльності”. Як навчання впливає на розвиток пізнавальних процесів?

За Д.Б. Ельконіним виділяють такі компоненти учбової діяльності.

1. Мотивація. Серед них є мотиви, найбільш адекватні учбовим задачам; якщо вони формуються у школяра, його учбова робота стає усвідомленою і ефективною. Ельконін називає їх учбово-пізнавальними. В їх основі лежать пізнавальні потреби і потреби у саморозаитку. Це інтерес до того, що вивчається, до процесу діяльності – як, яким способом досягаються результати, вирішуються учбові задачі. Дитина повинна бути мотивована не тільки результатом, а й самим процесом учбової діяльності. Це також мотив особистого росту, самовдосконалення, розвитку своїх здібностей.

2. Учбова задача – система завдань, при виконанні яких дитина засвоює найбільш загальні способи дій. Учбову задачу слід відрізняти від окремих завдань. Зазвичай діти, розв’язуючи багато конкретних задач, самі стихійно відкривають для себе загальний спосіб їх ров’язання. Розвивальне навчання передбачає спільне “відкриття” і формування дітьми і вчителем загального способу розв’язання цілого класу задач. У цьому випадку загальний спосіб засвоюється як зразок і легше переноситься на інші задачі даного класу, учбова діяльність стає більш продуктивною. Прикладом учбової задачі може служити морфосемантичний аналіз на уроках української мови. Дитина повинна встановити зв’язки між формою і значенням слова. Для цього вона засвоює загальні способи дії з словом: потрібно змінити слово, порівняти його з тим, що утворилося за формою і значенням, виявити зв’язок між змінами форми і значення.

3. Учбові операції входять у склад способу дій. Операції і учбова задача – основні структурні компоненти убової діяльності.

У наведеному вище прикладі операторним змістом будуть ті конкретні дії, які здійснює дитина, розв’язуючи завдання знайти корінь, приставку, суфікс і закінчення в заданих словах. Що робить школяр, знаючи загальний спосіб розв’язання цих задач? Перш за все зміює слово так, щоб отримати його варіантні форми (скажем: лісна, лісні, лісному), порівнює їх значення і виділяє закінчення у вихідномуц слові. Потім, змінюючи слово, отримує однокоріневі слова, проводить порівняння значень виділяє корінь та інші морфеми.

Кожна учбова операція повинна бути відпрацьована.

4. Контроль. Спочатку учбову роботу дітей контролює учитель. Поступово учні починають контролювати її самі. Недостатньо контролювати роботу тільки за кінцевим результатом (правильно чи неправильно виконано завдання). Дитині необхідний поопераційний контроль, тобто контроль за процесом учбової діяльності.

5.Оцінка. Дитина, контролюючи свою роботу, повинна навчитися і адекватно її оцінювати. При цьому також недостатньо загальної оцінки – наскільки правильно і якісно виконано завдання; потрібна оцінка своїх дій – спосіб розв’язання задач засвоєно чи ні, які операції ще не відпрацьовано.

Вчитель, оцінюючи роботу учнів, не обмежується виставлянням оцінки. Для розвитку саморегуляції дітей важлива не оцінка як така, а змістовна оцінка – пояснення, чому поставлена ця оцінка, які плюси і мінуси має відповідь чи письмова робота. Змістовно оцінюючи учбову діяльність, її результати і процес, учитель задає певні орієнтири – критерії оцінки, які повинні бути засвоєні дітьми. Учнів учать оцінювати не тільки свою роботу, а й роботу однокласників за загальними для всіх критеріями. Часто використовуються такі прийоми, як взаємне рецензування, колективне обговорення відповідей і т. ін.

Отже, специфіка самої учбової діяльності дитини, впливає на розвиток її психічних функцій, особистісних новоутворень і довільної поведінки.

Дата добавления: 2015-05-08