Білет №3-1 Принципи організації (побудови) штабів 1 страница

Скільки існує рівнів управління бухгалтерським обліком в Україні?

Чи може власник або керівник підприємства вести бухгалтерський облік самостійно?

а) так;

б) ні;

в) лише у випадку, коли фінансова звітність підприємства не оприлюдню­ється.

316. Предметом дисципліни організація бухгалтерського обліку є:

а) системи обліку, контролю і аналізу підприємства, установи, організації;

б) системи обліку підприємства, установи, організації;

в) система контролю і аналізу підприємства, установи, організації;

317. Об'єктом організації бухгалтерського обліку є:

а) обліковий процес;

б) обліковий процес, його організаційне, інформаційне та технічне забезпе­чення, праця виконавців;

в) організаційне, інформаційне та технічне забезпечення бухгалтерського
обліку, праця виконавців.

318. Організація бухгалтерського обліку складається з таких взає­мопов'язаних етапів:

а) методичного, технічного та організаційного;

б) забезпечення кадрами, технікою та інформацією;

в) створення підприємства, визначення структури бухгалтерії, підбір кадрів.

а) три;

б)чотири; в) п'ять.

320. При вирішенні питань, організації бухгалтерського обліку викори­стовується інформація:

а) дише облікова;

б) лише поза-облікова;

в) як облікова, так і поза-облікова.

а). Принципи організації (побудови) штабів

Організаційно-штатна структура авіаційного штабу залежить від масштабу та призначення військового органу, а також від рівня оснащення технічними засобами управління. Крім того вона враховує необхідність забезпечення мобільності і підлеглості елементів штабу, економічний розхід сил і засобів.

Основу організації сучасних авіаційних штабів складають наступні принципи:

Принципи організації штабів

1. Співвідносні структури штабу об'єму, характеру і складу виконуючих части­ною (підрозділами) завдань	3. Здатність штабу забезпечити одночасно розгортання і робо­ту пунктів управління в декіль­кох положеннях
2. Єдність структури штабу у мирний та воєнний час	4. Однотипність структури шта­бів різних інстанцій і родів авіації
5. Розподіл праці офіцерів штабу по видах робіт і взаємозамінність офіцерів в роботі

Мал. 1. Принципи побудови авіаційних штабів

1. Принцип співвідношення структури штабу об'єму, характеру і змісту виконуємих підрозділами (частиною) завдань допускає перед усім співвідношення об'єму трудових витрат кількості посадових осіб взагалі і по видах робіт в особливості з урахуванням технічної оснастки і прийнятих методів роботи. Разом з цим отримання нових завдань, наприклад, придушення радіоелектронних засобів противника, приводить до формування нових видів управлінських робіт і включені у штаб співвідносних спеціалістів. Включення в управління засобів автоматизації утворює умови, які приводять до вдосконалення методів роботи і відповідно до змінення складу управлінського апарату.

2. Принцип єдності структури авіаційних штабів у мирний і воєнний часи витікає з положення про те, що авіаційні частини (підрозділи) являються силами постійної готовності. Тому їх штаби повинні мати можливість вступати в управління негайно без додаткового поповнення. Цей принцип являє собою всебічну підготовку офіцерів штабу до виконання своїх обов'язків згуртування штабу, виробці у офіцерів штабу повної взаємозамінності в роботі і швидку перебудову штабу для виконання робіт у воєнний час. Можливість штабу (штабів) забезпечити одночасне розгортання і роботу пунктів управління в декількох положеннях витікає з необхідності одночасного управління частинами (підрозділами) в різних зонах і забезпечення його стійкості шляхом дублювання головних пунктів управління.

3. Принцип однотипності структури штабів різних інстанцій і родів авіації вимагає поліпшення організації роботи і встановлення взаємовідносин; єдності поглядів офіцерів; виконуючих типові роботи у вищестоящих, нижчестоящих і сусідніх штабів, що дозволяє більш оперативно вирішувати виникненні питання.

4. Можливість штабу (штабів) забезпечити одночасне розгортання і роботу пунктів управління в декількох положеннях витікає з необхідності одночасного управління частинами (підрозділами) в різних зонах і забезпечення його стійкості шляхом дублювання головних пунктів управління.

5. Принцип розділу праці офіцерів штабу по видах робіт і взаємозамінності офіцерів являє собою паралельне їх виконання, а також посилення спеціалістами, вирішуємих у відповідний момент найбільш важливіші завдання підготовленими для цієї мети офіцерами.

б). Структура авіаційних штабів

Базуючись на перерахованих принципах в ВПС сформувалася досить проста, невелика структура штабів. В ній встановлена спеціалізація по наступним видах роботи: оперативна, розвідувальна, зв'язку і радіотехнічного забезпечення, радіоелектронної боротьби, шифрувальна, укомплектування і переліку особового складу і техніки, метеорологічного забезпечення, управління польотами, автоматизації і механізації обчислювальних робіт, таємне діловодство та інші. Такий розподіл праці закладено в організаційну структуру штабів всіх інстанцій - об’єднання та частини.

2. Порядок присвоєння військових звань солдатам, матросам, сержантам і старшинам та призначення на посади.

Присвоєння військових звань

Рядовому складу, сержантському і старшинському складу присвоюються таї військові звання:

рядовому складу - рядовий (матрос), старший солдат (старший матрос);

сержантському і старшинському складу - молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті), старший сержант (головний старшина), старшина (головний корабельний старшина).

Особам призваним на строкову службу, одночасно із зарахуванням до списків

сил, присвоюється військове звання "рядовий" або "матрос".

Військові звання "старший солдат" і "старший матрос" присвоюються - рядовим і матросам, які зразково виконують свої службові обв'язки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, під час призначення на посади для яких за штатом передбачено військові звання "старший солдат" або "старший матрос";

- рядовим і матросам у порядку заохочення;

- кращім рядовим і матросам підчас звільнення в запас.

Військові звання "молодший сержант" і "старшина 2 статті" присвоюється:

- курсантам, які закінчили навчання в навчальних центрах за програмами підготовки се^пжантів ^ста^пшин) і і склали іспити за встановленою п^пог^памою під час випуску із навчальних центрів;

- солдатам і матросам, які призначені на посади сержантів і старшин, зразково виконують службові ооовязки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, після складання іспитів за встановленою програмою.

Для проведення іспитів на присвоєння військових звань "молодший сержант" і "старшина 2 статті" наказом командира військової частини призначається комісія. Результати іспитів доповідаються командирам (начальникам), яким надано право присвоювати сержантські (старшинські) військові звання, відповідно до пункту "б" пункту "24" цього Положення.

Військові звання, "сержант" і "старшина 1 статті" присвоюються:

підготовки сержантів (старшин) і склали іспити за встановленою програмою з оцінкою "відмінно", під час випуску із навчальних центрів;

- гідним присвоєння чергового військового звання молодшим сержантам і
старшинам 2 статті, що прослужили на посадах сержантів і (старшин) не менше як З
місяці й призначені на посади, для яких за штатами передбачені військові звання
"сержант" і "старшина 1 статті", "старший сержант", "головний старшина", "старшина",
"головний корабельний старшина", або під час звільнення у запас.

Військові звання "старший сержант" і "головний старшина" присвоюються:

- кращім сержантам і старшинам 1 статті, що прислужили на посадах сержантів
(старшин)не менше ніж 3 місяці й призначені на посади для яких за штатами
пе^пе ^бачено військові звання "ста^пший се^пжант" і "головний ста^пшина" '

- сержантам і старшинам 1 статті, гідним присвоєння чергового військового
звання, під час звільнення в запас.

- кращім сержантам і головним старшинам, що прослужили на посадах сержантів (старшин) не менше як 6 місяців і призначені на посади, для яких за штатом передбачені військові звання "старшина" "головний корабельний старшина", або під час звільнення у запас.

Призначення на посади.

Солдати і матроси, які пройшли до призову на строкову службу підготовку з військово-технічних спеціальностей у професійних навчально - виховних закладах, навчальних організаціях товариства сприяння обороні Україні, призначаються на штатні посади відповідно до одержаних військових спеціальностей.

Солдати і матроси, сержанти і старшини, які пройшли підготовку у навчальних центрах або на практичній роботі, призначаються на штатні посади відповідно до одержаної ними спеціальності та присвоєного військового звання.

Право призначення на посади:

- командирів відділень, заступників командирів взводів та їм відповідних
належить: командирам (начальникам) окремих військових частин, які мають
дисциплінарні права командира батальйону (корабля третього рангу) і право видавати
накази, та вище;

- старшин рот, команд та їм відповідних належить: командирам бригад, полків,
окремих батальйонів. кораблів 1 і 2 рангу і начальникам, які мають рівні з ними права.
Та вище.

Призначення солдатів, матросів, сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом по військовій частині.

3. Ведення ротного господарства.

1 ВЕДЕННЯ РОТНОГО ГОСПОДАРСТВА

Ротне господарство організується та ведеться згідно загально - військових статутів ЗС України, наказу МО України № 300 від 16.07.97 р. "Положення про військове господарство ЗС України".

Ротне господарство є кінцевою ланкою у забезпеченні особового складу матеріальними засобами. Від вмілої і правильної організації та ведення ротного господарства залежить якість побутового обслуговування, матеріального забезпечення, збереження здоров'я особового складу роти

Основним завданням організації та ведення ротного господарства є: підтримання у постійній готовності озброєння, бойової техніки і транспорту; своєчасне отримання і видача особовому складу роти належних видів матеріальних (грошових) засобів; правильне використання, збереження, економне витрачання і облік матеріальних засобів, казарменого інвентарю та навчальних посібників.

В усіх ротах повинен суворо утримуватися встановлений порядок розміщення військовослужбовців, порядок утримання, опалення приміщень, правила експлуатації казарменого інвентарю, меблі і іншого квартирного майна.

Ротне господарство організує і керує командир роти і виконавцями його розпоряджень по веденню ротного господарства є командири взводів, старшина роти.

Облік ротного майна у підрозділі

Облік ротного майна у підрозділах військових частин ведеться згідно вимог Наказа МО України № 300 від 16.07.97 р. "і Іро затвердження положення про військове (корабельне) господарство ЗС України, МО України 1994 р. № 165 "Про порядок списання з обліку матеріальних засобів у ЗС України".

Облік матеріальних засобів в роті ведеться по наступним книгам і карткам обліку: книга наявності і руху матеріальних засобів у підрозділі (ф. № 26); картка обліку майна особистого використання (ф. № 45); опис матеріальних засобів (ф. № 65); книга врахування миття в лазні, зміни білизни, видача мила. Відповідальність за організацію правильного обліку матеріальних засобів, документів, книг і карток по обліку у роті несе командир роти.

Книги з обліку матеріальних засобів повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені мастичною печаткою (для пакетів) військової частини, кількість аркушів підтверджується підписами командирів підрозділів. Книги обліку повинні бути обов'язково зареєстровані в книзі реєстрації документів обліку в діловодстві частини.

Записи у книгах і картках обліку виконуються тільки на основі дійсних та законно оформлених документів.

На початку кожної книги складається зміст, в якому послідовно перераховуються назви матеріальних засобів і номори підведених сторінок дня кожної назви В кінці книги відводиться місце для відміток перевіряючих, щомісячних перевірок наявності майна командиром роти і щомісячних звірок з обліковими даними речової служби.

Про матеріальні засоби, які надійшли в роту або відбули з роти, повинно бути записано е книзі обліку в той самий день. Записи в книзі обліку повинні відображати наявність кожного виду матеріальних засобів на кожний день.

У підрозділах записи в книгах обліку з прибутку і витрат речового майна звіряються щомісяця з записами в книгах обліку відповідної служби. Правильність підсумків і залишків речового майна підтверджуються записом діловода (ст. писаря або писаря) речової служби.

Книги обліку матеріальних засобів ведеться у підрозділах без строків, до повного їх використання і не змінюються новими ні на початку року, ні при передачі посади матеріально-відповідальними особами, ні при чергових інвентарізаціях. Початкові записи в книгах обліку в підрозділах виконується діловодом речової служби частини, наступні - старшиною підрозділу.

Речове майно (кожушки, кожухи, валянки, льотно-технічне та інше, яке видається особовому складу на практичні занятгя, польові навчання, тощо) обліковується старшиною підрозділу у книзі обліку матеріальних засобів, виданих особовому складу у тимчасове використання (форма № 37). Порядок таврування речового майна

08-98 На речах, що видаються зі складу частини

На всіх предметах речового майна особистого користування, що видаються зі складу в підрозділи ставиться на складі тавро № 1 (прямокутник 45x20 мм), з цифрами, які показують місяць та рік видачі зі складу частини в носіння (наприклад: 08-98).

3853365 15.04.97 На речах, щ о знаходяться у підрозділі Петров

На предметах одягу (беретах, куртках, мундирах, сорочках кольору полину, краватках, брюках), взутті та спорядженні, що видається військовослужбовцям строкової служби, служби за контрактом ставиться в підрозділі тавро № 3 (прямокутник 65x20 мм) з позначкою військового квитка військовослужбовця, прізвище і дата видачі майна.

ЗК На робочому одязі

На предметах, які зараховуються за вислугою строків носіння у робочу форму, ставиться тавро № 4 (квадратне 20x20 мм, з цифрою 3" та літерою "К", "ЗК", яке вказує на третю категорію). Тавро ставиться на складі частини або у підрозділах, які не вилучаються з користування військовослужбовців.

ПФ На речах, що видаються для підмінного фонду

На складі частини крім тавра № 1 ставиться тавро № 7 (квадратне 20x20 мм, з буквами "П" і "Ф", "ПФ"), яке показує належність речі до підмінного фонду.

А-0488 Крім того, на всіх речах ставиться тавро № 2,

(прямокутник 44x20 мм) з цифрами, що показують умовне найменування військової частини (наприклад: А-0488).

Тавро на предметах речового майна має бути у таких місцях:

11анмсн\ вапни предметів Шапка-вушанка	Де ставиться тавро На дні шапки
Кашкети	На підкладці дна на відстані 2-4 см від переднього шва
Кітелі	Зі споду, на відстані 10 см від нижнього краю поли
Брюки	На лівій половині пояса з внутрішнього боку
Сорочки солдатські	На лівій половині пояса з внутрішнього боку
Краватки	У нижній частині з внутрішнього боку тавро військовослужбовця
Сорочки-натільні, теплі, майки	Зі споду на відстані 10 см від праного бокового шва та нижнього краю.
Кальсони натільні, теплі труси	На двох протиполежних краях (по діагоналі)
Простирадла	На двох протиполежних краях
Ковдри, матраци, рушники	На одному із кутів
Наволочки для подушок і матраців	На одному із кутів
Мішки речові	У верзній частині з внутрішнього боку
Плащ-намети	У верхньому куті з внурішнього боку
Черевики	На внутрішньому боці черевиків

Розміри окремих предметів речового майна

Все майно видають в підрозділи у готовому вигляді. Рушники в підрозділи видають підрубленими. Норми відпускання тканини на один рушник - 1 м, довжина підрубленого рушника - 97-98 см.

Онучі, літні саржеві і зимові байкові повинні бути розміром 90x35,5 см.

Рушники для витирання ніг видаються з тих, що вислужили строки, але придатні для подальшого використання. На них в одному з кутів ставлять тавро "Н" (розмір 20x25 мм). Розмір рушника для витирання ніг не визначається.

Килимки, які простилаються біля ліжка, - виготовляються із списаних байкових ковдр, при цьому краї килимків обов'язково обточують тканиною.

Розмір простирадла - 214x126 см, ковдри напівшерстяні - 210x128 см, матраца ватяного - 190x75 см.

Серветка для прасування обмундирування - 35x70 см, пеньюар для підстригання волосся 107x60 см, серветка 41x41 см.

Норми забезпечення туалетним милом

Солдати, сержанти, старшини строкової служби, лецеїсти, а також хворі, які знаходяться на лікуванні у військових закладах - 200 г на особу в місяць та додатково ще 100 г (200 г кухарям, пекарям) мила на особу в місяць для миття в лазні.

Додатково - працівникам військово-медичних закладів, ветеринарних лазаретів, кухарям, пекарям, підсобним робітникам солдатських та курсантських ідалень, спеціалістам

військових частин, які задіяні на брудних роботах, на санітарні потреби видасться мило господарське -100 г на одну особу в місяць.

БІЛЕТ 4- 1. Пункти управління авіаційних частин, їх класифікація.

1.КЛАСИФІКАЦІЯ ПУНКТІВ УПРАВЛІННЯ

Для управління повітряними силами при підготовці та в ході бойових дій в кожній інстанції створюється система пунктів управління, як взаємопов'язані між собою і по ієрархії. Вони можуть бути стаціонарними та рухомими. Стаціонарн і пункти управління розташовуються у різних спорудженнях в тій чи іншій ступені захищених від засобів ураження. Рухомі пункти управління розташовуються на наземних та повітряних транспортних засобах.

Відповідно до специфіки управлінської діяльності пункти управління підрозділяються на пункти управління авіаційних об'єднань, з'єднань та частин та пункти управління частин забезпечення.

По своєму призначенню пункти управління авіаційних об'єднань, з'єднань та частин всіх родів авіації підрозділяються на командні пункти (КП) та запасні командні пункти (ЗКП). Елементами командних пунктів являються: передові пункти управління (ППУ - у авіаційному корпусі АвК); повітряні пункти управління (ППУ -в АвК) та пункти наведення (ПН - у бригадах ВА). Крім того, для управління частинами та підрозділами всіх родів авіації при діях в смузі АК в авіаційному корпусі створюється центр бойового управління (ЦБУ АвК) або СКП авіації та ППО, якому підлеглі пункти наведення та цілевказівки (ПНЦ), групи бойового управління (ГБУ), пункти авіаційних навідників (ПАН) та радіонавігаційний пункт (РНП). У воєнно - транспортній авіації може створюватися допоміжний пункт управління (ДПУ).

Перераховані пункти управління називають пунктами бойового управління. Вони розгортаються на базі АСУ.

Для координування та використання повітряного простору держави,
безпосереднього управління польотами, контролю за підтримкою порядку
використання повітряного простору розгортається система управління повітряним
рухом.

На аеродромах - стартові командні пункти (СКП), командно - диспетчерські пункти (КДП).

Для управління частинами, підрозділами та установами забезпечення створюються: в авіаційних об'єднаннях - тилові пункти управління (ТПУ), в авіаційно - технічних частинах та підрозділах в частинах зв'язку та РТЗ і автоматизації управління - пункти управління.

2. Порядок надання відпусток солдатам, матросам, сержантам і старшинам.

Відпустки Солдати і матроси, сержанти і старшини строкової служби мають право на відпустки:

обов'язкову;

через хворобу;

за сімейними обставинами;

у зв'язку з особливими умовами служби (додаткова).

Обов'язкова відпустка за весь період строкової служби після проходження не менше 6 місяців служби надається тривалістю:

Солдатам і матроса - 20 діб;

Сержантам і старшинам - 25 діб.

Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, обов'язкова щорічна відпустка надається тривалістю не менш як 30 діб.

Відпустка через хворобу надається на строк від одного до двох місяців на підставі постанови госпітальної або гарнізонної військово - лікарської комісії. А також лікарської комісії при військовому комісаріаті, чи лікарської комісії цивільного лікувального закладу, якщо ям надано права госпітальної військово - лікарської комісії.

У разі неможливості з яких не будь причин надати відпустку через хворобу за межами військової частини військовослужбовця може бути залишено у військовій частині зі звільненням на час відпустки від усіх робіт, занять і службових нарядів.

Військовослужбовці кораблів і суден Військово - Морських Сил у зазначеному випадку зараховуються (без виключення із списків корабля або судна) до перемінного складу екіпажу, напів екіпажу окремої флотської команди, а там де їх немає, розпорядження старшого військового начальника розміщуються в одній з берегових частин, в якій беруться на всі види постачання.

Відпустка у військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті
(лазареті) частини зі здійсненням необхідних лікувально - профілактичних та оздоровчих
заходів. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:

-у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів (батька, матері, дітей, дружини, її близьких родичів, рідних сестер, братів) військовослужбовця чи інших осіб на виховання яких він перебував;

- у разі пожежі або іншого стихійного лиха, що сталися у сім'ї військовослужбовця;
-в інших виняткових випадках. Коли, на думку командира військової частини,

особиста присутність військовослужбовця в сім'ї дійсно необхідна.

Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, якщо ім. До закінчення встановленого строку залишилося служити неменше як місяць, відпустка за сімейними обставинами надається з розрахунку їх звільнення у запас без повернення до військової частини.

Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена військовим комісаріатом за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним закладом. Документи повинні подаватися при порушенні клопотання про надання відпустки або, в крайньому разі, під час повернення з відпустки.

Відпустку у зв'язку з особливими умовами служби надають військовослужбовцям строкової служби відповідно до порядку, встановленого Міністерством оборони України. Відпустку може бути продовжено:

- у разі затримки в дорозі до місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або хвороби військовослужбовця, який їде у відпустку, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в пункті 46 цього Положення, на фактичний строк затримки;

- у разі пожежі або стихійного лиха, що трапилося в сім'ї військовослужбовця, смерті або тяжкої хвороби членів сім'ї військовослужбовця (батька, матері, дітей, дружини, її близьких

родичів, рідних сестер, братів) або інших осіб на вихованні яких він перебував, - на строї до 10 діб;

- у разі неможливості від'їзди з місця проведення відпустки внаслідок перебоїв у
сполученні або хвороби військовослужбовця, що перешкоджає від'їзду, - до закінчення
причини затримки.

У разі оголошення мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці, за винятком тих що перебувають у відпустці через хворобу, по вагітності і пологах та догляду за дитиною, зобов'язані знятися з обліку і негайно виїхати до своєї військової частини. Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявилося, військовослужбовці мають прибути до найближчого військового комісаріату або військового коменданта.

Військовослужбовці, які перебувають у відпустці через хворобу, повинні з'явитися до військового комісаріату для повторного огляду, а якщо це не можливо зробити за станом здоров'я, негайно повідомити військового комісара письмово одночасно з поданням довідки лікувального закладу (лікаря).

3. Розміщення військовослужбовців, обладнання і утримання приміщень.

РОЗМІЩЕННІ! ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Військовослужбовці, які проходять строкову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, що проходять службу за контрактом, - у гуртожитках у розташуванні військової частини (сімейні - у сімейних гуртожитках або з дозволу командира (начальника) на квартирах поза розташуванням військової частини).

Для військовослужбовців-жінок обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).

Прапорщики і мічмани, які обіймають посаду старшини роти, розміщуються поблизу розташування військової частини.

Сержанти строкової служби, які обіймають посаду старшини роти чи іншу посаду, яку комплектують з офіцерів і прапорщиків, можуть розташовуватися в окремому приміщенні (кімнаті) казарми.

Усі жилі та нежилі приміщення і територія військової частини розподіляються між підрозділами командиром військової частини.

Якщо у військовому містечку розташовано кілька військових частин, приміщення і територія між ними розподіляються начальником гарнізону (старшим військового містечка).

Для розміщення кожної роти необхідно передбачити такі приміщення:

спальне приміщення для особового складу;

народознавчу світлицю;

кімнату для командира роти;

кімнату для підготовки офіцерів до занять;

кімнату для підготовки сержантів до занять;

кімнату для зберігання зброї.

кімнату (місце) для чищення зброї;

кімнату побутового обслуговування;

кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;

кімнату (місце) для занять фізичними вправами і спортом;

кімнату для вмивання;

сушарню;

кімнату (місце) для куріння і чищення взуття;

душова;

туалет.

Для проведення занять у військовій частині обладнують необхідні класи

.ОБЛАДНАННЯ І УТРИМАННЯ ПРИМІЩЕНЬ

а). Вхід до казарми

Перед входом до казарми встановлюється пристосування для чищення взуття.

З боку від входу на відстані 1-1,5 м встановлюється зварена металева підставка для чищення взуття, яка фарбується в сірий колір На підставку навішуються скребки, дерев'яні ножі, тощо. З боку підставки знаходиться короб з кремом для взуття та ванна для миття взуття.

Вхідні двері до казарми обладнуються оглядовим віконцем, надійним внутрішнім засувом та дзвінковою сигналізацією, виведеною до чергового підрозділу. На дверях встановлюються пружини, які утримують їх постійно в закритому положенні.

Зовні двері оббиті рейкою шириною 3-4 см зі знятими фасками і пофарбованими безкольоровим лаком, або фарбуються в коричневий чи світло сірий колір. Ручки на вхідних дверях ставлять під кутом 45 (верх ближче до краю). Під ручкою встановлюються підставки форми паралелограма 30x30 см.

Знизу дверей, на висоту 20 см кріпиться лист нержавіючого металу. На вікнах нижніх поверхів (за необхідністю) встановлюються грати.

На всіх будинках, що розташовані на території військової частини, біля головного входу вивішуються вивіски з їхніми найменуваннями.

Розміщуються вони з правої (лівої) сторони вхідних дверей. Виготовляються вивіски на жорсткій основі і закріплюються під склом. Розміри: ширина 60 см, висота - 40 см. Написи виконують на синьому тлі бронзовою (золотистою) фарбою. На відстані 20 мм від верхнього краю вивіски посередині наносять зображення символу Збройних Сил України (ширина обрамлення відповідає ширині елементів тризуба). Розміри символу: ширина - 6 см, висота -8,5 см, висота літер і цифр основного напису до 10 см, інших написів - 5 см.

Вивіски повинні бути в дерев'яних рамках світлого кольору, покриті прозорим лаком. Вивіски розміщуються на рівні верхнього зрізу дверей.

Дата добавления: 2015-05-08