Черговий парку 2 страница

65. Офіцери у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладання нового контракту, але не більше, як до досягнення ними граничного віку перебування у запасі;

в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської
комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

г) у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами у разі
неможливості використання на військовій службі;

д) після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;

є) через сімейні обставини або поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

є) за службовою невідповідністю;

ж)у зв'язку з обвинувальним вироком, що набрав законної сили;

з) за власним бажанням за наявності вислуги не менш як п'ять років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу.

Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільнити особу офіцерського складу з військової служби за наявності підстав, передбачених пунктом "б", "г", "ж", "ж" пункту 65 цього Положення. За ініціативою офіцера контракт може бути розірвано з підстав, зазначених у пунктах "в", "є" того ж пункту.

Про дострокове розірвання контракту командування повинно повідомити офіцера не пізніше як за місяць до звільнення зі служби. У цей строк особа офіцерського складу має повідомити командування, якщо вона виявляє намір достроково розірвати контракт. Особам офіцерського складу, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 років і більше (у льотному обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед державою, - незалежно від вислуги років, при звільненні у запас або відставку за наказом начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільнилися з військової служби за підставами, передбаченими підпунктами "є", "ж" пункти 65 цього Положення Днем звільнення осіб офіцерського складу з військової служби в запас або відставку вважають день, з якого їх прийнято на військовий облік у військовому комісаріаті, але не пізніше строку, вказаного в приписці.

3. Організація харчування в особливих умовах.

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

І Харчування на навчаннях (маневрах)

Харчування особового складу військової частини на навчаннях (маневрах)

організовується начальником продовольчої служби військової частини з кухонь польових

по підрозділах (батальйон, дивізіон, окрема рота і т.п.).

Підрозділи, які не мають польових кухонь, розпорядженням заступника командира військової частини по тилу, прикріплюються на їжу до інших підрозділів, які мають ці кухні Розклад продуктів єдиний для всіх підрозділів військової частини

Гаряча їжа одержується особовим складом, як правило, три рази на добу. В тих випадках, коли при умовах обстановки, немає можливості приготування їжі і видачі її три рази на добу, одночасно з ранковою роздачею гарячої на проміжне харчування особового складу підрозділів видається на руки продукти в сухому вигляді за рахунок пайка.

На навчаннях (маневрах) офіцерський склад забезпечується їжею:

- які мають право на отримання їжі за рахунок держави - з кухонь польових безкоштовно;

- які мають право на отримання продпайка на руки за рахунок держави - з кухонь польових в порядку вказаних в директиві 34/4/134 від 09.07.91 р. ПС ЗС;;

- які мають право на отримання продпайка: до з'єднання включно - з кухонь польових по продпайку, який передбачається для військовослужбовців строкової служби даної військової частини; з оплатою вартості пайка та витрат на приготування їжі у порядку, вказаному в директиві N 34/4/134-91 р. в управліннях об'єднань - через їдальні військторгу.

На навчаннях (маневрах) та інших особливих умовах несення служби; для отримання їжі військовослужбовцями можуть використовуватися як свіжі так і консервовані (концентровані) продукти, а також раціони з цих продуктів.

В таборах (навчальних центрах, полігонах) харчування військовослужбовців строкової служби та надстрокової служби прапорщиків та мічманів організовується у масштабі військової частини в їдальні табору (навчального центру, полігону) по встановлених для них нормах.

Офіцерський склад, який не має права на отримання харч пайка в таборах, харчуванням забезпечуються через їдальні військ торгу.

2. Харчування в підрозділах, які розташовані окремо від своєї військової частини

В підрозділах, як розташовані окремо від своєї військової частини, харчування організовується виходячи з умов їх розташування. В необхідних випадках, з дозволу командира військової частини, підрозділам можуть організовувати тимчасові їдальні, які обслуговують особовий склад цього підрозділу, і які проходять медичний огляд стосовно інструкції. Відповідальність за організацію і стан харчування особового складу несе командир підрозділу, який встановлений режим і час прийому їжі.

Харчування особового складу підрозділів організовується, як правило, по єдиному розкладу продуктів, який затверджується командиром частини, або в окремих випадках командиром підрозділу. Керівництво і контроль за організацією харчування у підрозділах, які розташовані окремо від своєї військової частини здійснюється начальником продовольчої служби військової частини, вказівки якого по організації харчування є обов'язковими для командирів підрозділів.

БІЛЕТ 16-1 Умови перебазування авіаційної частини.

Фактори, які впливають на перебазування

Основними факторами, які впливають на перебазування частини є: характер завдання, обстановка та виділений транспорт. Перебазування частини виконується за наказом (розпорядженням) старшого командира. В залежності від мети (змісту завдання) воно може виконуватися на аеродроми в межах свого та сусіднього фронту (військового округу), на інший театр військових дій, як на малу так і велику відстань, як самостійно так і з частинами забезпечення, з виконанням або без виконання бойового завдання.

Перебазування частини на велику відстань, як правило пов'язане з додатковою заправкою літаків у повітрі або посадкою літаків на проміжні аеродроми. Для підготовки літаків на проміжних аеродромах необхідні сили та засоби забезпечення, обслуговування та управління. Вони можуть виділятися рішенням командира полку, а також старших командирів.

При перебазуванні полку самостійно до початку перельоту бойових літаків на аеродроми виділяються (знаходяться) призначені для його забезпечення частини. Якщо полк перебазовується з частинами забезпечення, то вони прибувають на новий аеродром перед вильотом літаків з колишнього аеродрому, за час достатній для їх розгортання.

Перебазування частини з виконанням бойового завдання є найбільш економічним. Воно дозволяє виконати бойове завдання та одночасно скласти сприятливі умови для наступних дій. Перебазування полку без виконання бойового завдання організовується в умовах, коли тактичний радіус не забезпечує одночасного вирішення цих завдань, а також коли завчасно створюється авіаційне угрупування.

Обстановка, в якій здійснюється перебазування частини розкриває характер дій противника, а також фізико - географічні, кліматичні та погодні умови району. З оснащенням армій вірогідного противника далекобійною високоточною зброєю, авіація на аеродромах, сили та засоби при пересуванні та на місці можуть бути враженими на значній відстані від лінії фронту. Складна обстановка на землі та в повітрі складається при застосуванні противником ядерної зброї. Це потребує комплексу заходів по захисту від засобів масової поразки, маскуванню, розосередженню, відновленню боєздатності підрозділів в короткий термін.

В залежності від наявності можливостей перевезення на новий аеродром особового складу, штатно - табельного майна та засобів, здійснюється переважно повітряним, або повітряним та наземним транспортом. Повітряний транспорт є основним тому що при його використанні досягається максимальне скорочення тривалості перебазування та приведення полку в бойову готовність на новому аеродромі.

Кожен з розглянутих факторів по своєму впливає на підготовку та здійснення перебазування полку. По суті їх взаємозв'язок і взаємозалежність є тим джерелом, яке характеризує зміст варіантів та способів перебазування частини.

Варіанти та способи перебазування

Основними показниками, які характеризують варіанти перебазування частини є: кількість займаних та наданих аеродромів базування, види та кількість засобів для перевезення особового складу та майна. Зв'язок перебазування з виконанням бойового завдання та частинами забезпечення, а також перебазування.

Варіанти перебазування тісно пов'язані з його плануванням, виконанням безлічі розрахунків на перевезення особового складу та майна. Щоб скоротити їх до мінімуму, вибирають головний показник, який прямо впливає на цей процес. Таким показником є кількість займаних та наданих аеродромів базування. При такому підході до формування варіантів є: перебазування з одного аеродрому на один, з одного на два, з двох на два з виконанням або без виконання бойового завдання, з частинами забезпечення або без них, на малу або велику віддаленість, при виділені повітряного або повітряного та наземного транспорту для перевезення особового складу та майна.

Спосіб перебазування авіаційногї частини визначається поставленим завданням, встановленими способами та наявними (виділеними) транспортними засобами.

В залежності від транспортних засобів перебазування може здійснюватися льотним, повітряним і наземним ешелонами.

Льотний ешелон складають літаки (вертольоти) полку, які перелітають на аеродром перебазування.

Повітряний ешелон складає особовий склад, майно і техніка, які перевозяться повітряним транспортом.

Наземний ешелон складає льотний склад, майно і техніка, яка переводиться автомобільним транспортом, водним транспортом з розрахунком прибуття на аеродром нового базування у встановлений термін.

Основним способом перебазування є перебазування льотним і повітряними ешелонами, тому що даний спосіб забезпечує зміну базування та приведення авіаційного полку в бойову готовність на новому аеродромі в короткий термін, наземний ешелон створюється тільки тоді, коли перебазування неможливо забезпечити транспортними літаками (вертольотами), а також коли відстань між аеродромами невелика і використання транспортних літаків (вертольотів) недоцільне. Перебазування повітряним ешелоном бойових літаків (вертольотів) застосовується у виключних випадках.

Тимчасове формування

Перебазування частини у встановлений термін та ведення бойових дій з нового аеродрому можтиве лише при дотриманні наступних умов:

- новий аеродром повинен бути придатним для посадки літаків (вертольотів)
даного типу і базування полку (ескадрильї);

- на ньому повинні бути розгорнуті сили та засоби управління,
матеріального і аеродромно - технічного забезпечення, особовий склад і
необхідні технічні засоби ІАС для забезпечення прийому та розміщення літаків
(вертольотів), які прибувають;

- на аеродромі колишнього базування повинні бути розгорнуті сили та
засоби матеріального і аеродромно - технічного забезпечення ІАС полку для
підготовки літаків (вертольотів) до випуску, а також сили та засоби для
управління екіпажами та підрозділами при перельоті (виконанні бойового
завдання).

Для визначення стану аеродрому проводиться його рекогносцировка в ході якої визначається:

- придатність аеродрому для посадки літаків (вертольотів), ступінь його підготовленості для базування полку (ескадрильї), наявність частин (підрозділів) забезпечення, запасів матеріальних засобів, засобів управління, сховищ для літаків (вертольотів) та особового складу;

- засоби зв'язку та РТЗ інших з'єднань та частин, які можуть бути використані для здійснення управління підрозділами полку при перебазуванні та веденні бойових дій до підходу основних сил частин забезпечення;

- особливості польоту в новому районі;

- першочергові заходи по захисту від зброї масової поразки.

При необхідності проводиться рекогносцировка маршрутів руху автомобільних колон та визначається стан доріг, мостів, місць привалів та заправки, а також під'їзних шляхів до аеродрому.

Для забезпечення польотів бойових літаків та бойових польотів в період перебазування полку створюється передова команда та команда випуску.

Передова команда призначається для прийому літаків (вертольотів, розміщення полку (ескадрилій)), підготовки бойових дій нового аеродром}, управління екіпажами на землі та в повітрі. При підготовці до перебазування в обмежені строки на передову команду може покладатися завдання по проведенню рекогносцировки аеродрому.

З метою підвищення мобільності при виконанні своїх функцій передова команда може поділятися на оперативну групу і групу підсилення.

Оперативна група призначення для зустрічі, розміщення підрозділів полку на новому аеродромі та підготовки їх до виконання бойових завдань.

Оперативна група використовується для нарощування можливостей оперативної групи по підготовці підрозділів полку до виконання бойових завдань з нового аеродрому.

Команда випуску призначається для забезпечення управління підрозділами полку при виконанні бойових завдань з колишнього аеродрому та при перельоті на новий аеродром, для підготовки літаків (вертольотів) до вильоту (перельоту) та випуску їх у політ, нарощування можливостей передової команди по підготовці літаків (вертольотів) на новому аеродромі. З метою підвищення мобільності при переміщені вона може поділятися на групу випуску літаків та групу транспортування технічного майна.

При перебазуванні на велику відстань з посадками на декількох проміжних аеродромах в авіаційному полку комплектується дві, три групи супроводу (замість передової команди та команди випуску).

Групи супроводу призначаються для узгодження порядку управління та забезпечення підрозділів полку на проміжних аеродромах, зустрічі літаків, які перелітають, їх розстановки, маскування, підготовки до польоту, випуску у політ, а також усунення несправностей та виконання дрібного ремонту.

Для забезпечення перебазування та бойової роботи на колишньому і новому аеродромах окрім вказаних команд в полку можуть створюватися групи: полкова ремонтна та навантажувально - розвантажувальна, здачі майна, а при перебазуванні на велику відстань і рухома ремонтна група ТЕЧ.

Полкова ремонтна група призначена для виконання трудомістких робіт при усуненні несправностей в об'ємі не менш поточного ремонту літаків (вертольотів) на новому аеродромі.

Рухома ремонтна група ТЕЧ використовується для виконання поточного ремонту літаків на проміжних аеродромах та надання допомоги групам супроводу у підготовці до випуску літаків.

Розглянуті умови та фактори істотно впливають терміни підготовки і здійснення перебазування. Це вимагає від командира та штабу так підготувати перебазування полку, щоб найбільш трудомісткі заходи були проведені завчасно, ще до отримані завдання на перебазування.

2. Порядок ведення обліку особового складу у мирний час ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ В МИРНИЙ ЧАС

Порядок обліку особового складу в підрозділах

Облік особового складу в відділенні, обслузі, екіпажі ведуться особисте командирами підрозділів. Для цього кожному командиру необхідно мати іменний список відділення (обслуги екіпажу) за формою: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, цивільна спеціальність; рік і час призову де армії, склад і місце проживання сім ї, номер закріпленої зброї, відмітка про тимчасове відбуття. Облік особового складу у взводі ведеться у журналі бойової підготовки взвод} (форма №1а). Облік особового складу в роті (батареї) ведеться к книзі за формою №1, а для проведення вечірніх перевірок.сержантів і солдат строкової служби ведеться поіменний список за формою "1 - вп. Командир роти веде стройовий запис роти (офіцери, прапорщики, сержанти, солдати), за списком у строю, у розході, види розходу. Дані стройового запису уточнюються щоденно на 18.00.

Облік особового складу у батальйоні ведеться:

- на особовий склад управління батальйону - книга обліку особового складу за
формою №1;

на весь особовий склад батальйону - книга штатно - посадового обліку, особового складу за формою №4. Окрім того командир і начальник штабу батальйон} ведуть книгу за формою: належить за штатом (офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів), перебуває за списком, знаходиться ц розході, види розходу. Облік веде писар під керівництвом начальника штабу батальйону.

У штабі частини на весь особовий склад заведено такі облікові документи:

- книга алфавітного обліку особового складу (форма №2);

- книга алфавітного обліку офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців, які проходять військову службу за контактом (форма №3&;

- книга штатно - посадового обліку особового складу (форма №4);

- книга обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого в частину особового складу (форма №5);

- обліково - послужні картки на сержантів і солдатів строкової служби (форма №6);

- особові картки (форма №2) і трудові книжки на робітників і службовців;

- добова відомість;

- особові справи на офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців, які проходять військову службу за кордоном;

- відомість укомплектованості частини особовим складом за посадами і в строки призову (форма №34); *

- журнал контролюй станом обліку особового складу (форма № 32).

В частинах за місцем служби офіцерів ведуться перші примірники особових

справ.

З агущування до списків військової частини прибулого складу проводиться наказом по стройовій частині, як правило в день прибуття особового складу в частину. В списки особового складу військової частини також включається особовий склад прикомандированих з інших частин.

Виключення зі списків особового складу військової частини оформлюється наказом по стройовій частині і в такі строки:

- осіб звільнених з військової служби, переведених для проходження військової служби в інші частини, зарахованих на навчання до ВНЗ- у день вибуття;

- осіб, які не повернулися у встановлений строк з відрядження, з навчання, г також які самовільно залишили військову частину - лише після детального з'ясування причини неповернення з органами військової прокуратури. Впродовж цього період} військовослужбовці обліковуються як тимчасово відсутні;

- осіб, засуджених до відбуття покарання (в тому числі умовно засуджених): г також осіб, які перебувають під варто»} під час вступу вироку в законну силу ■ виключити із списків дня початку відбування покарання, вказаного до вироку;

- умовно присуджених та притягнутих до праці, які перебувають на час вступ} вироку в законну силу на свободі - виключати з дня отримання військовою частинок повідомлення з військового суду про вступ вироку в силу;

-у разі знаходження військовослужбовця у відпустці у день, наступний після ї закінчення;

-осіб, які померли або трагічно загинули - виключити зі списків частині з дня смерті після отримання документів, які засвідчують смерть;

Не виключаються зі списків частини:

- особи, направлені до військово-навчальних закладів на навчання без звільненні від займаної посади;

- особи, направлені на лікування;

- особовий склад, що тимчасово відбув із частини з різних причин (у відрядження Відпуску, на збори, тимчасово прикомандировані до інших частин та інші);

-особи, які перебувають під слідством чи притягнуті до службово відповідальності до остаточного вирішення справи.

3. Організація протипожежної охорони і безпеки у військовій частині.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ І БЕЗПЕКИ В ВІЙСЬКОВІЙ

ЧАСТИНІ

Командир військової частини відповідає за стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони (ст. 189 СВС) і зобов'язаний:

1. Організувати пожежну охорону, вивчення особовим складом вимог пожежної безпеки та навчання поводження під час гасіння пожеж.

2. Забезпечити в розташуванні частини нормативних запасів води та наявність засобів пожежегасіння.

3. Не менше ніж один раз на місяць перевіряти стан пожежної безпеки та організацію пожежної охорони і не менше ніж двічі на рік перед початком літнього та зимового періоду навчання проводити практичне відпрацювання плану пожежної безпеки із залученням усіх необхідних сил та засобів.

4. забезпечити піддержання протипожежних вимог, визначених стандартами, нормами і правилами, а також виконання вимог приписів пожежної безпеки.

5. налагодити телефонний зв'язок із найближчими підрозділами пожежної охорони гарнізону, або міністерством МНС

У кожній військовій частині розробляється:

1. План пожежної безпеки;

2. Загальна інструкція щодо пожежної безпеки у військовій частині;

3. Використання сил та засобів для гасіння пожеж;

4. А також витяг з інструкції про евакуацію особового складу, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів (додатки №4, 5 "Положення" нак. 1 15 від 05. 04. 97

р.) План є основним документом і визначає заходи пожежної безпеки, а також порядок використання сил та засобів для гасіння пожеж.

План складається штабом і начальником пожежної безпеки частини, затверджується командиром військової частини.

План пожежної безпеки військової частини включає:

1, Загальну інструкцію щодо заходів пожежної безпеки частини в якій вказується:

1. Порядок утримання території, доріг під'їздів до будов, споруд та джерел
пожежного водопостачання.

2. Порядок зберігання речовин та матеріалів.

3. Порядок допуску і руху транспорту на території.

4. Режим паління.

5. Порядок проведення вогневих та інших пожеженебезпечних робіт.

6. Порядок утримання пожежного обладнання і інструменту, пожежного зв'язку і сигналізації.

7. Організація перевірки об'єктів перед закриттям після закінчення робочого дня.

8. Сигнал пожежної тривоги.

9. Порядок підйому сил і засобів по пожежній тривозі та оповіщення посадових осіб
частини та гарнізону.

Документи, які додаються до плану пожежної безпеки:

1. Витяг з наказу командира військової частини щодо призначення позаштатного начальника служби пожежної безпеки, позаштатного пожежного підрозділу, відповідальних за пожежну безпеку об'єктів, пожежно - технічної комісії про організацію проведення вогненебезпечних робіт, про призначення пожежних постів, осіб, відповідальних за правильну експлуатацію бликавкозахисних пристроїв і автоматичної (електричної) пожежної сигналізації.

2. Табель пожежних частин.

3. Конкретні інструкції про заходи пожежної безпеки в штабах, казармах, заправному пункті та інших приміщеннях,

4. Інструкція щодо заходів на випадок грози (для складів боєприпасів).

5. Розрахунок нормативної потреби запасів води, вогнегасників і засобів протипожежного захисту для об'єктів частини

6. Схема розташування доріг, джерел пожежного водопостачання і засобів пожежегасіння.

7. Аркуш відміток про практичне відпрацювання заходів пожежної охорони.

8. Аркуш ознайомлення посадових осіб з планом пожежної безпеки. Примітка: План пожежної безпеки зберігати:

1-й примірник - у начальника служби безпеки частини.

2-й примірник - у стройовій частини.

У чергового частини має бути загальна інструкція про заходи безпеки у військовій частині, розрахунок сил, які залучаються для гасіння пожежі, а також витяги про порядок евакуації озброєння техніки і майна.

Керівництво гасінням пожежі здійснюється:

1. До прибуття штатного (позаштатного) пожежного підрозділу - старшим пожежного
розрахунку на об'єкті, де виникла пожежа, або чергового частини.

2. Після прибуття штатного (позаштатного) пожежного підрозділу - старшим
оперативним начальником, який прибув (позаштатним начальником служби пожежної
безпеки).

.

3. Під час роти кількох пожежних підрозділів - визначається у кожному конкретному випадку залежно від професіональної підготовки начальників підрозділів або служб.

4. Під час спільної роботи пожежних підрозділів військових частин, МНС та інших відомств, полігонах, аеродромах - начальником служби пожежної безпеки гарнізону, бригади, аеродрому, бази, складу.

Загальне керівництво військовими підрозділами, силами і засобами, які залучені до гасіння пожежі та евакуації озброєння, техніки, майна, узгоджуючи свої дії з керівником гасіння пожежі, здійснює командир частини.

Втручатися будь - кому у дії керівника гасіння пожежі забороняється.

Пожежна безпека частини забезпечується:

1. Постійним проведення протипожежних заходів та повсякденним контролем за
виконанням особовим складом правил пожежної безпеки.

2. Чітким несенням служби пожежними підрозділами та високим рівнем їх
боєздатності.

3. Організацією якісної протипожежної підготовки особового складу та досягнення
чітких та узгоджених дій підрозділів, які залучаються до гасіння пожеж.

Відпрацювання плану пожежної безпеки частини з залученням сил і засобів, передбачених розрахунками, проводиться не менше двох разів на рік (перед початком літнього та зимового періодів навчання).

Підйом сил та засобів, що залучаються до гасіння пожежі і евакуаційних робіт проводить командир через штаб і військового командування.

Організація пожежної охорони в військовій частині починається з видання наказу "Про організацію пожежної охорони в військовій частині А - 0000", у якому командир частини наказує:

1. З якого часу (дата, рік) ввести в дію "План пожежної безпеки військової частини, де зберігати 1-й і 2-й примірники плану.

2. Де повинна бути загальна інструкція про заходи пожежної безпеки у військовій частині, розрахунок сил та засобів, які залучаються до гасіння пожежі.

3. Коли і кому вивчити План пожежної безпеки частини з всім особовим складом.

4. Кого призначити начальником пожежної безпеки частини, а також позаштатну комплексну команду (склад, підрозділи, чисельність і т.і.).

5. Склад комісії щодо перевірки протипожежного стану частини (голова, члени і т.п.).

Приміщення, які підлягають щоденній перевірці щодо питань пожежної безпеки по закінченні в них робіт, час огляду, його результати, відмітка, порядок видачі жетонів, де тримати запасні ключі.

7. Мета, коли і в якім складі призначити цілодобовий пожежний пост,
місце його знаходження, форма одягу та хто несе відповідальність за його підготовку.

8. Склад і час призначення, на які об'єкти призначити пожежні розрахунки.

БІЛЕТ 17-1 Робота командира і штабу при завчасній підготовці перебазування

РОБОТА КОМАНДИРА ТА ШТАБУ ПРИ ЗАВЧАСНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕРЕБАЗУВАННЯ ЧАСТИНИ.

Завчасна підготовка перебазування авіаційногї частини передбачає комплекс заходів та робіт, які проводяться командиром, штабом та службами з метою підвищення готовності підрозділів полку до перебазування. вона направлена на забезпечення перебазування у встановлений термін за рахунок скорочення об'єму робіт в період безпосередньої підготовки до конкретного перебазування.

Зміст завчасної підготовки складають такі заходи і роботи, які являються обов'язковими для безпосередньої підготовки частини до перебазування по будь-якому з можливих варіантів, але потребують довготривалого часу для їх виконання і можуть виконуватися до отримання конкретного завдання на перебазування.

Основними заходами, які проводяться в період завчасної підготовки є: визначення складу команд (груп), потреба в транспортних засобах для їх перевезення відповідно до варіантів перебазування завантаження майна в контейнери, та отримання майна і засобів обслуговування, проведення тренувань та перевірок готовності до перебазування.

Порядок роботи командира, штабу і служб

Завчасна підготовка перебазування частини проводиться в процесі бойової підготовки. Вона включає прийняття рішення та планування перебазування відповідно до можливих його варіантів і організацію підготовки підрозділів до перебазування.

Завчасна підготовка перебазування, як і всього іншого виду діяльності, вимагає організацію роботи. Вихідним початком роботи командира, штабу і служб по підготовці до перебазування згідно до оперативного призначення та інформація про можливі майбутні бойові завдання, вили та кількість транспортних засобів, які можуть бути виділені для забезпечення перебазування.

Ці вказівки та інформація по суті є завданням в загальному вигляді. При завчасній підготовці перебазування командир та штаб мають, як правило, достатньо часу. Тому завчасно застосовується метод послідовної роботи. Після отримання такого завдання, командир (начальник штабу) полку з'ясовує його, визначає орієнтовний замисел перебазування, виконує розрахунок часу, організовує роботу управління полку. Суть організації роботи, звичайно, полягає в інформуванні своїх заступників про зміст завдання, доведення орієнтовного замислу перебазування по можливих його варіантах та вказівках по плануванню роботи управління частини.

Дата добавления: 2015-05-08