Перша допомога при пораненнях

Здійснюючи першу допомогу при пораненні, необхідно суворо додержуватися наступних правил:

не можна промивати рану водою або навіть будь-яким лікарським препаратом, засипати порошком та мазати мазями, тому що це призупиняє процес заживання рани, викликає нагноєння та сприяє занесення в неї бруду з поверхні шкіри;

не можна видаляти з рани пісок, землю і т. п., так як прибрати таким чином все, що забруднює рану, неможливо. Потрібно обережно зняти бруд зі шкіри навколо рани щоб не забруднити саму рану; очищену ділянку шкіри потрібно змазати йодом та накласти пов’язку;

не можна видаляти з рани згустки крові, залишки одежі і т. п., так як це може викликати сильну кровотечу;

не можна забинтовувати рани ізоляційною стрічкою або накладувати павутину щоб запобігти зараження стовбняком.

При накладанні перев’язочного матеріалу не можна торкатися той його частини, яка накладена на саму рану.

Якщо немає перев’язочного пакету, то для перев’язки можна використовувати чисту хустку, тканину і т. п. Накладати вату безпосередньо на саму рану не можна.

На ту ділянку тканини, яка накладається безпосередньо на рану, необхідно накапати декілька капель йоду, щоб отрималась пляма розміром більше рани, а потім накласти тканину на саму рану.

Людина, що надає допомогу, повинна вимити руки або намазати пальці йодом. Торкатися до самої рани навіть вимитими руками не можна.

Якщо рана забруднена землею, необхідно терміново звернутися до лікаря для введення протистовбнячної сиворотки.

Білет № 9

1. Охорона праці жінок та підлітків.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов’язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

Праця вагітних жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов’язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

2. Порядок розгляду та затвердження роботодавцем актів розслідування нещасного випадку за формами Н-5 та Н-1

Акт по формі Н-5 та Н-1 на кожного потерпілого у відповідності з висновками комісії та затверджується роботодавцем підприємства протягом доби, після надходження матеріалів результатів розслідування.

3. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та карної відповідальності згідно закону.

4. Перша допомога при зупинці дихання.

В тому разі, коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судомо...), а також якщо дихання постійно погіршується незалежно від того чим це викликано: ураженням електричним струмом, отруєнням, утопленням і т. п. – роблять штучне дихання (“з рота в рот” або з “рота в ніс”).

Зовнішній масаж серця роблять в тому разі якщо відсутня не тільки дихання, але й пульс на сонній артерії.

Білет № 10

1. Обов’язки роботодавця щодо прав працівників в галузі охорони праці.

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюється;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці. Що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів. Правил поводження з машинам и, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

2. Порядок повідомлення про нещасний випадок зі смертельним наслідком.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник який це виявив або сам потерпілий мусять повідомити безпосередньому керівнику робіт (бригадиру, майстру) або іншому керівнику (диспетчеру, змінному майстру, інженеру) і прийнять заходи по наданню долікарської допомоги. Цей керівник в першу чергу зобов’язаний:

терміново організувати медичну допомогу потерпілому та його доставку в лікувально-профілактичний заклад (медпункт, лікарю), а також сповістить про нещасний випадок керівнику підрозділу підприємства роботодавцю;

зберегти до прибуття комісії по розслідуванню обставин на робочому місці і обладнанню в такому стані, в якому воно було на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працюючих і не приведе до більш тяжких наслідків) та прийняти міри по недопущенню подібних випадків даної ситуації.

3. Відповідальний за електрогосподарство, його статус, кваліфікація, група по електробезпеці.

Відповідальний за електрогосподарство назначається керівником підприємства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку, IV групу до 1000 В; V групу понад 1000 В, та пройшли перевірку знань у встановленому порядку:

- забезпечити достатньо кількість електротехнічних працівників;

- затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції та інструкції з ОП;

- встановити порядок, щоб працівники, на яких покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами – оглядом перевіркою дії;

- забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки;

- забезпечити проведення проти аварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробовувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

- забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

4. Порядок виконання зовнішнього масажу серця.

Якщо допомогу надає одна людина, вона розташовується збоку від потерпілого та, нахиляючись, робить два швидких енергійних вдування, потім розгинається, залишаючись на тій самій стороні від потерпілого, долоню однієї руки кладе на нижню половину грудей, при підіймає пальці. Долоню іншої руки він кладе зверху першої і надавлює, допомагаючи нахилами свого корпуса. Руки, при цьому, повинні бути випрямлені.

Надавлювати потрібно швидкими поштовхами так, щоб зміщувати грудину на 4-5 см, час надавлювання не більше 0,5 с, інтервал між окремими надавлюваннями не більше 0,5 с.

На кожні два глибоких вдування потрібно виконувати 15 надавлювань на грудину, потім знов два вдування і знов 15 надавлювань. За одну хвилину необхідно зробити не менше 60 надавлювань і 12 вдувань.

Якщо реанімує дві людини, співвідношення “дихання-масаж” складає1:5, тобто після одного глибокого вдування проводиться п’ять надавлювань на грудну клітину.

Білет №11

1. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Працівник зобов’язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

2. Склад комісії по спеціальному розслідуванню нещасного випадку зі смертельним наслідком.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку смерті працівника на підприємстві, випадку зникнення працівників під час виконання трудових обов’язків проводиться комісією із спеціального розслідування, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства у складі:

голови – посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду;

членів – представник Фонду соцстраху, представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації, представник роботодавця, представник профспілкового органу вищого рівня.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів, складаються акти за формою Н-5 і Н-1.

Керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

3. Зміст та побудова інструкцій по охороні праці для працівників.

Кожній інструкції присвоюється назва та значення (номер). В назві вказується для якої професії або різновиду робіт вона призначена.

Інструкція для працюючих повинна включати наступні розділи:

1. Загальні вимоги безпеки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

4. Перша допомога при непритомності.

Проста непритомність, як правило, під впливом стресу, болі, страху, емоційного потрясіння, при різкому вставанні або довгому перебуванні на спеці.

Під час непритомності необхідно хворого покласти на спину. Щоб скоріше вивести його з цього стану, потрібно збільшити приток крові до голови, тобто підняти нижні кінцівки на 15 см. Потім потрібно розстебнути комірець, послабити пояс, щоб нічого не стягувало тіло, порахувати пульс. Якщо свідомість не відновилась, потрібно забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів. Коли хворий прийде в свідомість, його потрібно дуже повільно посадити, а потім поставити на ноги. При простій непритомності для виведення хворого з даного стану потрібно йому дати вдихнути розчин аміаку.

Білет № 12

1. Порядок створення служби охорони праці на підприємстві та її статус.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно правових актів з охорони праці;

зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

2. Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному і соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках.

До індивідуальних належать:

- резинові діелектричні рукавиці;

- резинові діелектричні боти і калоші, резинові діелектричні коврики та ізолюючі підставки;

- окуляри і захисні щитки;

- захисні каски;

- протигази та респіратори;

- запобіжні пояси та страховочні канати;

- індивідуальні екрануючі комплекти одежі.

Всі засоби індивідуального захисту передбачають захист:

- захист голови;

- захист очей та лиця;

- захист органів дихання;

- захист рук;

- захист від випадіння волосся;

- захист від електричних полів підвищеної напруги.

Колективні засоби захисту:

- покажчики напруги;

- прилади для створення безпечних умов роботи під час проведення іспитів та вимірювань в електроустановках;

- переносні заземлення;

- захисні огородження;

- плакати та знаки безпеки.

4. Перша допомога при обмерзанні.

Ушкодження тканин в результаті дії низької температури на називають обмерзанням.

Під час надання допомоги головне – не припустити швидкого зігрівання переохолоджених ділянок тіла, тому що на них негативно впливають тепле повітря, тепла вода, дотик теплих предметів і навіть долонь. Перед тим, як увійти в опалюване приміщення охолоджені ділянки тіла потрібно захистити від дії тепла, накласти на них тепло ізолюючі пов’язки. Пов’язка повинна закривати тільки ділянку з чітко вираженим зблідненням шкіри.

Після накладання пов’язки, потрібно забезпечити нерухомість переохолоджених пальців рук та ніг, тому що їх судини дуже крихкі і тому можливі кровотечі після оновлення кровотоку. Для цього можна використовувати шини, а також будь-який схожий матеріал.

На переохолоджених ділянках тіла пов’язку потрібно залишати доти, доки з’явиться відчуття жару і не відновиться їх чутливість.

Для відновлення тепла в організмі та покращення кровообігу потерпілому потрібно дати випити гарячий солодкий чай.

Під час загального переохолодження з втратою свідомості основним правилом надання долікарської допомоги залишається накладання тепло ізолюючих пов’язок на руки і ноги потерпілого до внесення його в тепле приміщення. Якщо на потерпілому зледеніле взуття, то не слід її знімати, а потрібно укутати ноги ватником, пальто або іншим підручним матеріалом. Потерпілого потрібно терміново доставити у найближчий лікарський заклад, не знімаючи тепло ізолюючих пов’язок.

Білет №13

1. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій та їх періодичність.

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводиться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Дата добавления: 2015-05-08