Клас-ія міського транспорту,його хар-ка

Зовнішній транспорт

Типи надземних переходів

- Перех над проїжд. частиною, розташ. в одному рівні з тротуарами та сходами

- ПНПЧ з прилеглими до них майд. для зупинок громад. транс., розташ у виямці

- Розташ у виямці, а тротуари зверху

- Перех у виямці без зупинок

- Перехід над шляхами рейкових видів транспорту

Залізничні та автошляхи загальної мережі слід проектувати в обхід міст з організацією зручних зєднань з усіма сплетіннями до вузла.

При розміщ. транс. споруд і пристроїв слід резервувати територію на перспективу.

Зупиночні пункти слід розміщ. поблизу житлових та промисл. районів, мість масового відпочинку.

В крупних містах слід передбачати один центр. Автовокзал та декілька приміських автостанцій.

Аеропорти повинні розм.. в приміській зоні.

53.Види громадського транспорту вибирають на основі розрах. Пасажиро потоків та дольності поїздки пасажирів. Провізна здатність різних видів транс., параметри пристроїв і споруд визначаються при нормы наповнення подвижного окладу.

Автомобільний транспорт — це вид транспорту, який здійснює перевезення вантажів і пасажирів по безрейкових шляхах з використанням колісного рушія. Це найбільш масовий вид транспорту для перевезення пасажирів на короткі та середні відстані. Основна сфера його діяльності — перевезення вантажів будь-якої вартості на невеликі та середні відстані.Застосування сучасних технологій типу контейнерної розширює сферу застосування автомобільного транспорту по перевезенню вантажів. Ефективні і перевезення на значні відстані в міжнародному сполученні, які приносять валютний прибуток і прискорюють доставку експортно-імпортних вантажів. Основні техніко-експлуатаційні особливості та переваги автомобільного транспорту:

маневреність та велика рухливість, мобільність;

доставка вантажів (пасажирів) «від дверей до дверей» без додаткових перевантажень чи пересадок на шляху прямування;

автономність руху транспортного засобу;

висока швидкість доставки;

широка сфера застосування по територіальній ознаці, видам вантажу і системам сполучення;

більш короткий шлях проходження в порівнянні з природними шляхами водяного транспорту. Відносні недоліки автомобільного транспорту:

велика собівартість;

велика паливо енергоємність;

велика металоємність;

низька продуктивність одиниці рухомого складу (130—150 тис. т-км на рік);

найбільша трудомісткість (на один транспортний засіб потрібно не менше одного водія);

забруднює навколишнє середовище.

За видамибуває:

трамвай,тролейбус,автобус,метро,маршрутні таксі.

Наиболее широко распространены автобусы (многоместные пассажирские автомобили с вместимостью от 10 пассажиров). Для эксплуатации в городах и пригородах ныне используются преимущественно низкопольные городские автобусы, а для междугородных и международных рейсовых и туристических перевозок — междугородные и туристические лайнеры. Последние отличаются от городских моделей компоновкой с повышенным уровнем пола (для размещения под ним багажных отсеков), комфортабельным салоном только с сидячими местами, наличием дополнительных удобств (кухни, гардероба, туалета). В связи с повышением в конце XX века комфортности туристических автобусов, они вполне успешно конкурируют в области перевозки туристов с железными дорогами.

В крупных городах распространён автомобильный общественный транспорт с электрическим приводом — троллейбус.

втобусный транспорт за последние годы получил распространение во всех видах сообщений. В 1995 г. его доля в общем объёме перевозок составила 50,7%. Развивается внутригородской электрический транспорт, прежде всего троллейбус и метрополитен.

Проведённый анализ современного состояния пассажирских перевозок в России в условиях резкого спада производства и снижения жизненного уровня населения показывает, что их уровень не во всех сферах деятельности одинаков и, как правило, не соответствует современным требованиям, предъявляемым к качеству перевозок пассажиров.

Зачастую не обеспечивается установленное нормами время поездок, что объясняется низкими скоростями основных видов городского транспорта (автобусов, троллейбусов, трамваев), необходимостью совершать пересадки из-за несовершенства маршрутной сети и потерями времени на подходы к остановкам. В дискомфортных условиях с нарушениями установленных норм наполнения подвижного состава совершаются поездки в час пик. Устранение отмеченных недостатков – насущная задача ближайшего будущего.

Городской транспорт классифицируется по назначению и расположению относительно улицы. По назначению городской транспорт классифицируется на: I — пассажирский (массовый общественный, индивидуальный); II — грузовой; III — специального назначения (санитарный, пожарный, уборочный, служебного назначения и т. д.); IV — особый (трубопроводный— транспорт жидкости и газа; электрической энергии— провода, кабели; домовый вертикальный — лифты). По расположению относительно улицы городской транспорт классифицируется как: I — наземный уличный (на поверхности улиц); II — подземный; III — надземный; IV — водный; V — воздушный. К городскому транспорту относится и внешний транспорт, который частично выполняет и функции городского транспорта, а именно: а) вводы в город железных дорог (электрифицированных), в том числе и специальных пригородных линий, обслуживающих пригородные зоны и зоны отдыха вблизи городов; б) междугородние автобусные линии, имеющие остановки в черте города, например, экспрессный автобусный транспорт с редкими остановками в крупных транспортных узлах.

К основным видам городского пассажирского массового (общественного) транспорта относятся метрополитен, трамвай, троллейбус и автобус. К вспомогательным видам городского пассажирского транспорта относятся пригородные электрифицированные железные дороги, имеющие остановочные пункты внутри города, маршрутные микроавтобусы, которые иногда называют маршрутными таксомоторами, вертолеты, используемые главным образом для связи с аэропортами, фуникулёры, канатные подвесные дороги, монорельсовые дороги, водный пассажирский транспорт и т. д.

Дата добавления: 2015-05-08