Спадкове право

Спадкове право — це сукупність правових норм, регулюючих перехід прав і обов'язків померлого до інших осіб.

На законодавчому рівні спадкове право в Україні регулює шоста книга Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Необхідно підкреслити, що спадщина відкривається після смерті фізичних осіб, і тільки вони можуть бути спадкодавцями.

Спадкодавцем може бути лише фізична особа. Якщо йдеться про спадкування за заповітом, то спадкодавцем може виступати лише дієздатна особа, яка розуміє значення своїх дій і може ними керувати. Коло спадкоємців є значно ширшим.

Є 5 черг спадкування:

1.діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя,який його пережив,та батьки

2.рідні брати й сестри спадкодавця,його баба і дід як з боку матері так з боку батька

3.рідні дядько і тітка спадкодавця

4.особи,які проживали зі спадкодавцем однією сім*єю не менш як п*ять років до часу відкриття спадщини

5.інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно та утриманці спадкодавця,які не були членами його сім*ї, але були на утриманні не менш 5 років

1. 34. Поняття цивільного зобов'язання. Сторони у зобов’язанні.

Забов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) забов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, на-дати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

Зобов’язання виникають між їх учасниками з метою задоволення певних потреб.

Сторонами зобов*язання є кредитор, тобто особа, якій належить право вимоги, і боржник- особа, яка несе обов*язок що відповідає праву вимоги кредитора.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк,встановлений договором або законом.

Кредитор вважається таким, що прострочив,якщо він відмовився приймати належне виконання,запропоноване боржником,або не вчинив дій,що встановлені договором,актами цивільного законодавства чи звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов*язку

У зобов’язаннях можуть брати участь і ті особи, які не є сторонами; їх називають третіми особами. За загальним правилом, зобов’язання не створює обов’язків для третіх осіб, але у випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов’язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов’язання.

Матеріальним об’єктом зобов’язальних правовідносин є майно, по відношенню до якого зобов’язана сторона має певний обов’язок (зберігання, передача тощо).

Дата добавления: 2015-05-10