Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на ви­падок безробіття

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням

З бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страху­вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням і похованням, здійснюють видатки:

1) на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї);

— на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які по­мерли від нещасного випадку на виробництві);

2)фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застра­хованих осіб і членів їх сімей;

3)утворення резерву страхових коштів у сумі, необхідній для фінансуван­ня матеріального забезпечення застрахованих осіб у розрахунку на місяць;

4)забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

здійснюють видатки:

— фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконав­чої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

— створення резерву коштів Фонду.

— допомога у разі безробіття, у тому числі одноразова її виплата для органі­зації безробітними підприємницької діяльності;

— допомога у разі часткового безробіття;

— матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

— допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебу­вала на його утриманні.

— професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

— пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві.

виплат застрахованим особам:

—пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

—пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

—допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслі­док нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

—одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності по­терпілого;

—щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездат­ності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

—грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому;

У відповідності з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 року з 1.01.2011 року:

1. Ставка внеску для роботодавців встановлюється в залежності від класу професійного ризику від 36,76 до 49,7 % (усього 67 таких класів). Для бюджетних установ – 36.3 %. За лікарняними -33,2 %

2. Для працівників основна ставка встановлена на рівні 3,6 % від основної та додаткової заробітної плати. З лікарняних 2 %.

3. Для організацій УТОГ, УТОС нарахування ЄСВ – 5,3 %, в організаціях, де працюють інваліди – 8,41 % (для інвалідів), громадські організації інвалідів – 5,5 % (для інвалідів).

4. Для фіз. осіб, з якими укладено цивільно-правові договори: нарахування – 34,7 %; утримання - 2,6 %.

5. Фіз. особи-підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, сплачують нарахування 34,7 % - обов’язково, 36,6 % (якщо є бажання добровільно брати участь у соц.страхуванні від непрацездатності), 36,21 % (якщо особа добровільно бере участь у соц.. страхуванні від нещасного випадку), 38,11 % (якщо все разом). Фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування є платниками ЄСВ за найманих працівників та за себе (не менше розміру збору з мінімальної зарплати, але не більше максимального оподатковуваного внесками розміру (15 мінімальних зарплат)

6. Адміністратором ЄСВ призначається Пенсійний фонд, інші фонди не розпускаються і отримують кошти від ПФУ в пропорціях встановлених Законом (розподілом займаються органи Держказначейства);

7. Термін сплати внеску – до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.

6. Сутність, функції та форми державного кредиту. Методи управління державним боргом.

Державний кредит – сукупність економічних відносин держави з фізичними та юридичними особами, в яких держава виступає в якості кредитора, позичальника, гаранта. Державний кредит розглядають як: економічну категорію, фінансову категорію – сукупність держ. кредиту представляється через його функції. Розглядають як кредитну категорію – держ. кредит видається на принципах повернення строковості та платності. Як юридична категорія – правовою основою державного кредиту є дговір або угода. За метіально-речовим вмістом – державний кредит являє собою рух позичкового капіталу.

Функції: фіскальна – державний кредит дозволяє сформувати централізований фонд коштів – бюджет. Регулююча – державний кредит впливає на стан грошового ринку, на виробництво та зайнятість. Контрольна – контроль поширюється як на залучення так і на погашення коштів.

Відмінність банківського та державного кредитів – банківський кредит видається на принципах повернення, строковості, платності та цільового використання. Державний кредит видається на принципах повернення, строковості, платності. Кошти, як мобілізовані за допомогою державного кредиту мобілізуються у ропорядженні державних органів влади та використовуються на фінансування бюджетного дефіциту, підтримку курсу нац.. валюти на інвестиційні проекти. Банківський кредит спрямовується на виробництво та особисті потреби. Державний кредит видається як правило у грошовій і товарній формі. Банківський – у грошовій, безготівковий.

Форми державного кредиту – внутрішній (ситуація, коли держава виступає в ролі кредитора, позичальника, гаранта перед резидентами. Зовнішній – не резидентами. Формами внутрішьнго державного кредиту визначають – державні позики, використання частини вкладів населення в ощадбанку, грошові лотереї, використання частини коштів державного позичкового фонду. Форми зовнішнього державного кредиту – зовнішні державні позики, міжнародна фін. допомога, державні гарантії.

Основною формою держ. кредиту вистпають: державні позики, які класифікують за наступними ознаками: за прафом оформлення (на підставі угод і оформлення цінними паперами) за місцем розміщення (державні та місцеві), в залежності від строкві розміщення бувають (короткострокові, середньо та довгострокові). За видами доходів – війграшні, дисконтні, відсоткові за номіналом. За характером обігу – ринкові (не мають обмежень щодо їх купівлі та продажу) – неринкові мають такі обмеження. За формою випуску – готівкові та безготівкові. За способом погашення – одинарні, серійні, довготрокові. За забезпеченням – заставні та без заставні.

7. Основи організації фінансів підприємств різних форм власності та видів діяльності.

Фінанси підприємств – сукупність економічних відносин з приводу формування та використання фін. ер ресурсів на рівні підприємств. Функції – формування фін. ресурсів, розподіл та використання фін. ресурсів, контроль за формуванням та використанням фін. ресурсів.

Фінансова діяльність – система використання різних форм та методів різних підприємств. Виділяють 3 основні методи фінансової діяльності підприємств:

Комерційний розрахунок – базується на виконанні принципів (саморегулювання,Самоокупності, самофінансування, прибутковість, фінансова відповідальність. ФР-Витрати-доходи-Фін.результати-ФР

Неприбуткова діяльність – визначається через співвідношення власних витрати чи доходів (творчі спілки, благодійні та релігійні організації, кредитні спілки, фондові біржі).

Заснована на принципах: Господарська та юридична відповідальність, самоокупність, фінансова відповідальність. ФР-Видати-Доходи-ФР Прибуток – ціль.

Кошторисні фінансування – передбачає утримання підприємств за рахунок бюджетних коштів. Державні установи освіти, лікарні, суди. Принципи – плановість, цільовий характер коштів, виділення коштів в залежності від фактичних показників діяльності установ. Фінансування – витрати.

На джерела формування статутного капіталу впливають форми власності: приватна – власний капітал підприємства; акціонера – внески акціонерів; державна – асигнування з бюджету; колективна – внески засновників.

Фінансовими ресурсами П-п є – статуний фонд,фонд розвитку виробництва, мат. стимулювання, аморт. фонд, ФОП, резервний фонд. Оборотні та основни кошти, прибуток, кредити, дотації, внески. Усі фін. ресурси поділяються на 2 категорії: власні (сатут і капітал, аморт) запозичені (кредит) залучені (кредиторська заборгованість). Валовий дохід – основне джерело фінансових ресурсів підприємств, що включає загальну сумму доходів підприємства від усіх видів діяльності в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах. ВД=Д-ПДВ-АЗ-ІП-ІВ Фінансовий результати – прибуток або збиток. Функції прибутку – відображає кінцевий фінансовий результат (стимулююча) Є прибуток: від операційної діяльності, від фінансових операцій, інвестиційної діяльності, чистий прибуток, нерозподілений прибуток. Виручка – сума коштів, що фактично надійшла у кассу або на р-рах п-п. На неї впливають – обсяг виробництва, якість продукції, своєчасність ранспортування, оформлення документів, незалежні від діяльності підприємства, несплата послуг покупцям, недоліки у роботі транспорту і т.д.

Дата добавления: 2015-05-08