Про підтвердження відповідності 1 страница

Нормоконтроль технічної документації

Технічні документи повинні відповідати певним вимогам, найважливішими серед яких є:

• вимоги до конструкції, що визначають її раціональність, взаємозв'язок елементів, вірність вибору матеріалів, характер оздоблення тощо;
• вимоги до технології, що визначають можливість використання для виготовлення виробів найбільш прогресивних і економічних технологічних процесів та устаткування;
• вимоги до програм та їх відповідність технічному завданню;
• вимоги до оформлення, що визначають чіткість та наочність зображення на кресленні чи схемах всіх відомостей, необхідних здійснення виробничого процесу.

Тому, щоби розроблювана в процесі проектування технічна документація відповідала перерахованим вище вимогам, необхідний постійний, добре організований контроль, — не тільки технічний, але і нормативний або просто — нормоконтроль^[9][10]

Мета нормоконтролю — повне дотримання в технічних документах вимог чинних стандартів, широке використання у виробах при проектуванні стандартних і уніфікованих елементів. Здійснення нормоконтролю обов'язкове для всіх організацій і підприємств, що виконують проектно-конструкторські роботи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Нормоконтроль — один із завершальних етапів створення технічної документації і є одним із засобів впровадження і дотримання стандартів. Нормоконтролю підлягає така технічна документація: текстові документи (записка пояснення, інструкції, технічний опис і умови, тощо), креслення, карти технологічних процесів, технологічні креслення, карти розкрою матеріалів, а також розрахунки з нормування матеріалів, додержання технологічних нормативів, тощо.

Нормоконтроль на підприємстві може бути як централізованим, так і децентралізованим: це залежить від масштабів підприємства і загальної схеми організації робіт з стандартизації. При централізованому нормоконтролі відділ стандартизації має в своєму складі групу нормоконтролю або відповідального за нормоконтроль, що підпорядковані керівнику відділу. При децентралізованому нормоконтролі він здійснюється в різних підрозділах підприємства.

Технічна документація, яка не має підпису нормоконтролера, не приймається до подальшої роботи.

Закон України „Про підтвердження відповідності”

З А К О Н У К Р А Ї Н И

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 32, ст. 169)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2116-IV від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.33
N 3164-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.101
N 882-VI від 15.01.2009 }

{ У тексті Закону слова "уповноважений орган з сертифікації",
"спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері підтвердження відповідності", "технічний
регламент з підтвердження відповідності" в усіх відмінках і
числах замінено відповідно словами "призначений орган з
оцінки відповідності", "центральний орган виконавчої влади
з питань оцінки відповідності", "технічний регламент" у
відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 3164-IV
від 01.12.2005 }

{ У тексті Закону України слова "система управління
довкіллям" в усіх відмінках і числах замінено словами
"система екологічного управління" у відповідному відмінку
і числі згідно із Законом N 882-VI від 15.01.2009 }

Цей Закон визначає правові та організаційні засади
підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем
управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та
спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у
сфері підтвердження відповідності.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

продукція - будь-який виріб, процес чи послуга, що
виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення
суспільних потреб;

виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт
підприємницької діяльності, відповідальна за проектування,
виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від
того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її
імені;

система якості - сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих
елементів організаційної структури, визначених механізмів
відповідальності, повноважень та процедур організації, а також
процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального
керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;

система управління якістю - сукупність органів і об'єктів
управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і
інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

система екологічного управління - сукупність організаційної
структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для
формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної
політики;

постачальник - юридична або фізична особа - суб'єкт
підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи
безпосередньо бере в цьому участь;

підтвердження відповідності - видача документа (декларація
про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення,
яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур
оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;

декларування відповідності - процедура, за допомогою якої
виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою
повну відповідальність документально засвідчує, що продукція
відповідає встановленим законодавством вимогам;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в
установленому порядку орган документально засвідчує відповідність
продукції, систем якості, систем управління якістю, систем
екологічного управління, персоналу встановленим законодавством
вимогам;

випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить
технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох
характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою;

сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що
продукція, системи якості, системи управління якістю, системи
екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам
конкретного стандарту чи іншого нормативного документа,
визначеного законодавством;

декларація про відповідність - документально оформлена в
установленому порядку заява виробника, де дається гарантія
відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством;

аудитор з сертифікації - особа, яка має відповідну
кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для
проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і
атестована в установленому порядку та занесена до відповідного
реєстру;

технічний регламент - закон України або нормативно-правовий
акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено
характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи
виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні
положення, дотримання яких обов'язкове. Він може також містити
вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи
етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи
способу виробництва;

свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує
визнання іноземних документів про підтвердження відповідності
продукції вимогам, встановленим законодавством України;

введення продукції в обіг - виготовлення або ввезення на
митну територію України продукції з наступною самостійною або
опосередкованою її реалізацією на території України;

законодавчо регульована сфера - сфера, в якій вимоги до
продукції та умови введення її в обіг регламентуються
законодавством;

законодавчо нерегульована сфера - сфера, в якій вимоги до
продукції та умови введення її в обіг не регламентуються
законодавством;

орган з оцінки відповідності - орган, який надає послуги з
оцінки відповідності;

орган, що призначає, - орган, визначений або уповноважений
Кабінетом Міністрів України призначати органи з оцінки
відповідності, тимчасово припиняти або відміняти їх призначення чи
відміняти тимчасове припинення дії їх призначення;

оцінка відповідності - доказування, що встановлені вимоги до
продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом
випробування, здійснення контролю або сертифікації;

призначення - надання органом, визначеним або уповноваженим
Кабінетом Міністрів України, органу з оцінки відповідності права
виконувати певну діяльність з оцінки відповідності вимогам
технічних регламентів;

процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка
прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи
виконуються встановлені вимоги у відповідних технічних регламентах
чи стандартах. Процедури оцінки відповідності включають процедури
відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку,
перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх
поєднання.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі
підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем
управління якістю, систем екологічного управління, персоналу
вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на
виробників та постачальників продукції незалежно від форми
власності і видів діяльності, на органи з сертифікації,
випробувальні лабораторії, а також відповідні органи державної
влади.

Стаття 3. Законодавство України у сфері підтвердження
відповідності

Законодавство України у сфері підтвердження відповідності
складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що
регулюють відносини у цій сфері.

Стаття 4. Об'єкти підтвердження відповідності

Згідно з цим Законом об'єктами підтвердження відповідності є
продукція, системи якості, системи управління якістю, системи
екологічного управління, персонал.

Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері
підтвердження відповідності

Державна політика у сфері підтвердження відповідності
базується на таких принципах:

координації дій органів виконавчої влади у сфері
підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та
уникнення дублювання;

неупередженості, прозорості та доступності процедур
підтвердження відповідності;

застосування з урахуванням існуючої міжнародної практики
способів підтвердження відповідності залежно від потенційного
ризику;

забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності
продукції вітчизняного та іноземного походження;

гармонізації національних нормативно-правових актів з
підтвердження відповідності з міжнародними та європейськими;

сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в
законодавчо нерегульованій сфері;

дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отриманої
в результаті робіт з підтвердження відповідності;

забезпечення повного та всебічного інформування з питань
підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін;

розроблення або застосування процедури оцінки відповідності
у спосіб, достатній для забезпечення відповідності продукції,
процесів та послуг технічним регламентам або стандартам, зважаючи
на ризики в разі невідповідності.

Стаття 6. Повноваження органів виконавчої влади у сфері
підтвердження відповідності

Кабінет Міністрів України у сфері підтвердження
відповідності:

забезпечує здійснення державної політики у сфері
підтвердження відповідності;

визначає центральні органи виконавчої влади з питань
технічного регулювання у відповідних сферах діяльності;

визначає центральні органи виконавчої влади, на які
покладається розроблення технічних регламентів;

затверджує технічні регламенти;

укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності,
приєднання України до міжнародних (регіональних) систем
сертифікації;

затверджує порядок здійснення процедур призначення органів
з оцінки відповідності, що перевіряють
відповідність продукції, процесів і послуг вимогам технічних
регламентів.

Центральний орган виконавчої влади з питань оцінки
відповідності:

бере участь у формуванні державної політики у сфері
підтвердження відповідності;

забезпечує проведення єдиної державної технічної політики у
сфері підтвердження відповідності;

готує пропозиції щодо укладання міжнародних угод у сфері
підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних
(регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок
визнання результатів робіт, проведених органами з сертифікації
інших країн;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади у
визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності в
законодавчо регульованій сфері;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів,
що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження
відповідності в законодавчо регульованій сфері;

надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої
влади у розробленні проектів законів, інших нормативно-правових
актів з підтвердження відповідності, у тому числі технічних
регламентів;

узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади
технічні регламенти, що подаються на затвердження Кабінету
Міністрів України;

організовує ведення державного реєстру призначених органів з
оцінки відповідності та встановлює порядок надання ними
інформації, що стосується виданих сертифікатів відповідності та
свідоцтв про визнання відповідності;

організовує підготовку та атестацію аудиторів з сертифікації;

організовує ведення національного фонду нормативно-правових
актів з питань підтвердження відповідності;

здійснює інформаційне забезпечення з питань підтвердження
відповідності;

призначає органи оцінки з відповідності за пропозиціями
відповідних центральних органів виконавчої влади;

організовує нагляд за проведенням робіт з оцінки
відповідності призначеними органами з оцінки відповідності.

Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції
технічного регулювання у визначених сферах діяльності:

готують пропозиції щодо призначення органів з оцінки
відповідності на проведення робіт з підтвердження відповідності у
законодавчо регульованій сфері;

беруть участь у розробленні проектів технічних регламентів та
інших нормативно-правових актів у цій сфері;

організовують підготовку та підвищення кваліфікації фахівців
з підтвердження відповідності.

(Статтю 7 виключено на підставі Закону N 3164-IV
від 01.12.2005)

(Статтю 8 виключено на підставі Закону N 3164-IV
від 01.12.2005)

Розділ II

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В
ЗАКОНОДАВЧО РЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ

Стаття 9. Підтвердження відповідності в законодавчо
регульованій сфері

Процедура підтвердження відповідності в законодавчо
регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити
небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також
майна та охорони довкілля, запроваджується технічними
регламентами.

Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган
виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує
перелік національних стандартів, добровільне застосування яких
може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам
технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право
підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів
іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими
регламентами.

(Статтю 10 виключено на підставі Закону N 3164-IV
від 01.12.2005)

Стаття 11. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері

Сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться
згідно з вимогами технічних регламентів.

За результатами проведення сертифікації у разі позитивного
рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові
видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується
центральним органом виконавчої влади з питань оцінки
відповідності.

(Статтю 12 виключено на підставі Закону N 3164-IV
від 01.12.2005)

Стаття 13. Обов'язки виробників та постачальників продукції,
яка підлягає підтвердженню відповідності в
законодавчо регульованій сфері

Виробник зобов'язаний:

сприяти проведенню всіх процедур підтвердження відповідності,
встановлених для конкретного виду продукції;

наносити на продукцію національний знак відповідності в
законодавчо регульованій сфері;

компенсувати споживачам продукції завдані їм збитки в разі
виявлення невідповідності продукції вимогам, зазначеним у
декларації про відповідність та/або сертифікаті відповідності чи
свідоцтві про визнання відповідності;

надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції
шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності
в документах, згідно з якими передається відповідна продукція;

надавати постачальнику інформацію про декларування
відповідності, якщо це встановлено технічним регламентом на
відповідний вид продукції, шляхом зазначення реєстраційних номерів
декларації про відповідність у документах, згідно з якими
передається відповідна продукція;

надавати на вмотивовану вимогу органів, яким відповідно до
законів України належать повноваження щодо перевірки якості та
безпеки продукції, завірені виробником або імпортером копії
сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності
та/або декларації про відповідність, якщо її наявність у виробника
передбачена технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Постачальник зобов'язаний:

реалізовувати продукцію за умови наявності у документах,
згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних
номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання
відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це
встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції;

припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає
вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про
відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про
визнання відповідності.

Стаття 14. Державний нагляд за підтвердженням відповідності в
законодавчо регульованій сфері

Державний нагляд за дотриманням вимог з підтвердження
відповідності в законодавчо регульованій сфері здійснюється в
порядку, встановленому законодавством.

(Статтю 15 виключено на підставі Закону N 3164-IV
від 01.12.2005)

Розділ III

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В
ЗАКОНОДАВЧО НЕРЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ

Стаття 16. Декларування відповідності в законодавчо
нерегульованій сфері

Виробник може складати декларацію про відповідність за
власною ініціативою або на підставі договору із споживачем, при
цьому він несе відповідальність за включення недостовірних
відомостей у декларацію згідно із законами України.

Стаття 17. Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері

Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері провадиться
на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між
заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації.
При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості,
систем управління якістю, систем екологічного управління,
персоналу будь-яким заявленим вимогам.

Орган із сертифікації встановлює правила проведення
сертифікації, визначає учасників робіт із сертифікації.

Сертифікація на добровільних засадах може провадитися також
органами із сертифікації, уповноваженими на провадження робіт у
законодавчо регульованій сфері.

Розділ IV

ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
З ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 18. Фінансування діяльності з підтвердження
відповідності в законодавчо регульованій сфері

Діяльність органів з підтвердження відповідності в
законодавчо регульованій сфері фінансується за рахунок:

коштів, отриманих призначеними органами з оцінки
відповідності від заявників як плата за виконані роботи з
підтвердження відповідності;

коштів Державного бюджету України;

інших коштів, передбачених законом.

У межах виділених бюджетних коштів у сфері підтвердження
відповідності фінансуються:

діяльність органів виконавчої влади, на які законодавством
покладено функції технічного регулювання у визначених сферах
діяльності;

державний нагляд за дотриманням вимог;

науково-дослідні роботи;

розроблення проектів технічних регламентів, міжнародних і
національних нормативних документів, що встановлюють відповідні
правила та вимоги;

участь у роботі міжнародних (регіональних) організацій.

Замовниками робіт у сфері підтвердження відповідності за
кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої
влади, на які законодавством покладено технічне регулювання у
визначених сферах діяльності.

Стаття 19. Оплата робіт з підтвердження відповідності

Оплата робіт з підтвердження відповідності в законодавчо
регульованій сфері здійснюється згідно з правилами визначення
вартості цих робіт, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Оплата робіт з підтвердження відповідності в законодавчо
нерегульованій сфері здійснюється на договірних засадах.

Розділ V

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ
ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у
сфері підтвердження відповідності

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері підтвердження
відповідності, несуть відповідальність згідно із законами України.

Розділ VI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 21. Участь України в міжнародному співробітництві у
сфері підтвердження відповідності

Центральний орган виконавчої влади з питань оцінки
відповідності у встановленому законодавством порядку представляє
інтереси України в міжнародних організаціях з підтвердження
відповідності, здійснює співробітництво у цій сфері з відповідними
органами інших країн, приймає рішення про приєднання до
міжнародних та регіональних систем сертифікації, укладає договори
про взаємне визнання результатів робіт з підтвердження
відповідності.

Стаття 22. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що
передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного
договору.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Підтвердження відповідності продукції згідно з вимогами
Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93
"Про стандартизацію і сертифікацію" (в частині положень про
сертифікацію) здійснюється до введення в дію відповідного
технічного регламенту.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення
законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а
також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені
цим Законом.

4. Сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання
відповідності, видані в установленому порядку в державній системі
сертифікації продукції та послуг до набрання чинності цим Законом,
є чинними до закінчення строку їх дії.

5. Статтю 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4,
ст. 28; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 39, ст. 357, N 48,
ст. 418; 2000 р., N 32, ст. 254, N 39, ст. 333, N 45, ст. 375)
доповнити підпунктом 5.2.15 такого змісту:

"5.2.15. Суми витрат, пов'язаних з підтвердженням
відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю,
систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам
відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності".

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 17 травня 2001 року
N 2406-III

Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності Верховна Рада України; Закон від 06.09.2005 № 2806-IV
Верховна Рада України — Законодавство України	[ 24.09.12 22:39 ]

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1759-VI (1759-17) від 15.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.76
N 1869-VI (1869-17) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 13, ст.128
N 2451-VI (2451-17) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.547
Кодексом
N 2755-VI (2755-17) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112
Законами
N 3204-VI (3204-17) від 07.04.2011, ВВР, 2011, N 42, ст.426
N 3261-VI (3261-17) від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 43, ст.444
N 3392-VI (3392-17) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 47, ст.532
Кодексом
N 3393-VI (3393-17) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 48-49, ст.536
Законами
N 3610-VI (3610-17) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 3720-VI (3720-17) від 08.09.2011, ВВР, 2012, N 19-20, ст.170
N 3993-VI (3993-17) від 03.11.2011, ВВР, 2012, N 23, ст.236
N 4154-VI (4154-17) від 09.12.2011, ВВР, 2012, N 29, ст.332
N 4403-VI (4403-17) від 10.02.2012
N 4442-VI (4442-17) від 23.02.2012
N 4496-VI (4496-17) від 13.03.2012
N 4782-VI (4782-17) від 17.05.2012 }

{ У тексті Закону слово "адміністратор" в усіх відмінках і
числах замінено відповідно словами "державний
адміністратор" у відповідному відмінку та числі згідно
із Законом N 1869-VI (1869-17) від 11.02.2010 }

{ У тексті Закону, крім частини другої статті 8, слова
"Севастопольська міська державна адміністрація" в
усіх відмінках замінено словами "Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації" у
відповідному відмінку згідно із Законом N 2451-VI
(2451-17) від 07.07.2010 }

Цей Закон визначає правові та організаційні засади
функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності
і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених
видавати документи дозвільного характеру, та державних
адміністраторів.

Стаття 1. Основні терміни

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

дозвільна система у сфері господарської діяльності -
сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають
між дозвільними органами, державними адміністраторами та
суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів
дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів,
анулюванням документів дозвільного характеру;

дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні
колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи
дозвільного характеру; { Абзац третій частини першої статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI (3610-17) від
07.07.2011 }

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення,
погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган
зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому
права на провадження певних дій щодо здійснення господарської
діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності
якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо
здійснення господарської діяльності або видів господарської
діяльності;

Дата добавления: 2015-05-10