Тема 9. Правовий режим інформації в підприємницькій діяльності

Установив, что формирование уставного фонда предприятия должно осуществляться путем передачи конкретного имущества, суд посчитал требование о взыскании денежной суммы в счет оплаты уставного фонда необоснованным.

Полагая, что муниципальное образование не исполнило надлежащим образом обязанности по формированию уставного фонда, предприятие обратилось в арбитражный суд с иском о взыскании 150 000 рублей.

Пунктом 4.2 устава предприятия предусмотрено, что предприятие имеет уставный фонд в размере 150 000 рублей, сформированный за счет имущества, указанного в приложении N 1 к уставу.

Администрацией одного из районов Кемеровской области издано распоряжение N 659-Р о создании муниципального унитарного предприятия.

Предприятие обратилось в арбитражный суд с иском о признании недействительным заключенного между предприятием и предпринимателем договора.

Уставный фонд государственного унитарного предприятия составлял 500 500 рублей.

Ежемесячная арендная плата составляла 5 000 000 рублей.

Можно ли рассматривать перечисление денежных средств по договору аренды в качестве формы отчуждения принадлежащего предприятию имущества?

Какое решение должен принять суд?

Нормативная база: Федеральный закон от 14.11.2002 N 161-ФЗ "О государственных и муниципальных унитарных предприятиях",Постановление Президиума ВАС № 8410/09 от 20 октября 2009г

В соответствии со статьей 23 Закона № 161-ФЗ крупная сделка – это

сделка или несколько взаимосвязанных сделок, связанных с

приобретением, отчуждением или возможностью отчуждения унитарным

предприятием прямо либо косвенно имущества, стоимость которого

составляет более десяти процентов уставного фонда унитарного

предприятия или более чем в 50 тысяч раз превышает установленный

федеральным законом минимальный размер оплаты труда.

Из устава предприятия следует, что его уставный фонд составляет

500 000 рублей.

Таким образом, ежемесячная арендная плата в размере

4 999 998 рублей превышает уставный фонд предприятия более чем в

девять раз, в связи с чем указанная сделка является для предприятия

крупной.

В силу части 3 статьи 23 Закона № 161-ФЗ решение о совершении

крупной сделки принимается с согласия собственника имущества

унитарного предприятия.

Судами установлено, что согласие собственника на совершение

данной сделки предприятием получено не было.

Поскольку ежемесячное внесение предприятием арендной платы в

размере, превышающем 10 процентов его уставного фонда, является

формой отчуждения принадлежащего ему имущества, то для заключения

такого договора аренды предприятию на основании статьи 23 Закона

№ 161-ФЗ требуется согласие собственника

Задача №4

В приложении N 1 указано следующее имущество: здание котельной 1971 года ввода, стоимостью 100 000 рублей; здание котельной 1995 года ввода, стоимостью 50 640 рублей.

Каков порядок формирования уставного фонда?

Согласны ли Вы с решением суда?

Нормативная база: Федеральный закон от 14.11.2002 N 161-ФЗ "О государственных и муниципальных унитарных предприятиях

Федеральный закон от 14.11.2002 N 161-ФЗ (ред. от 02.07.2010) "О государственных и муниципальных унитарных предприятиях"

Статья 13. Порядок формирования уставного фонда

1. Уставный фонд государственного или муниципального предприятия должен быть полностью сформирован собственником его имущества в течение трех месяцев с момента государственной регистрации такого предприятия.

2. Уставный фонд считается сформированным с момента зачисления соответствующих денежных сумм на открываемый в этих целях банковский счет и (или) передачи в установленном порядке государственному или муниципальному предприятию иного имущества, закрепляемого за ним на праве хозяйственного ведения, в полном объеме.

Федеральный закон от 14.11.2002 N 161-ФЗ "О государственных и муниципальных унитарных предприятиях"

Статья 12

1. Уставным фондом государственного или муниципального предприятия определяется минимальный размер его имущества, гарантирующего интересы кредиторов такого предприятия.

2. Уставный фонд государственного или муниципального предприятия может формироваться за счет денег, а также ценных бумаг, других вещей, имущественных прав и иных прав, имеющих денежную оценку.

Размер уставного фонда государственного или муниципального предприятия определяется в рублях.

1. Інформація як об’єкт правового регулювання.

2. Право на доступ до інформації.

3. Види інформаційних ресурсів та їх правовий режим.

4. Комерційна таємниця.

5. Правовий режим інформації з обмеженим доступом.

6. Захист інформації та прав суб’єктів інформаційних відносин.

1. Інформація як об’єкт правового регулювання.

Розглядаючи інформацію, як об’єкт захисту, треба зазначити, що інформація - це результат відображення і обробки у людській свідомості різноманіття навколишнього світу, це відомості про оточуючі людину предмети, явища природи, діяльність інших людей тощо.

Відомості, якими обмінюється людина через електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), з іншою людиною або ЕОМ, і є предметом захисту. Захистові має підлягати не лише таємна інформація. Модифікація несекретних даних може призвести до витоку таємних. Знищення або зникнення накопичених з великими труднощами даних може призвести до їх безнадійної втрати. Залежно від сфери і масштабів застосування тієї чи іншої системи обробки даних втрата або витік інформації може призвести до наслідків різної тяжкості: від невинних жартів до надзвичайно великих втрат економічного і політичного характеру. І тому є маса подібних прикладів. Особливо широкого розмаху набули злочини в автоматизованих системах, обслуговуючих банківські і торговельні структури.

Серед першочергових заходів щодо реалізації державної політики у сфері захисту інформації визначаються наступні:

- створення правових засад реалізації державної політики у сфері захисту інформації, визначення послідовності та порядку розробки відповідних нормативно-правових актів;

- визначення перспективних напрямків розробки нормативних документів з питань захисту інформації на основі аналізу стану відповідної вітчизняної та зарубіжної нормативної бази, розробки зазначених нормативних документів;

- визначення номенклатури вітчизняних засобів обчислювальної техніки та базового програмного забезпечення, оргтехніки, обладнання мереж зв’язку, призначених для обробки інформації з обмеженим доступом інших засобів забезпечення технічного захисту інформації в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, Національній академії наук, Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ;

- розвиток системи сертифікації вітчизняних та закордонних засобів забезпечення технічного захисту інформації;

- визначення реальних потреб системи технічного захисту інформації у фахівцях, розвиток та вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань технічного захисту інформації.

Основними напрямками державної політики у сфері захисту інформації є:

- нормативно-правове забезпечення;
- удосконалення чинних та розробка і прийняття нових нормативних документів з питань технічного захисту інформації;
- організаційне забезпечення;
- науково-технічна та виробнича діяльність.

На державному рівні для гарантування інформаційної безпеки вживаються наступні заходи:

1. здійснюється формування і реалізація єдиної державної політики щодо забезпечення захисту національних інтересів від загроз в інформаційній сфері;

2. встановлюється баланс між потребою у вільному обміні інформацією та допустимими обмеженнями її розповсюдження;

3. вдосконалюється законодавство України в області забезпечення інформаційної безпеки;

4. координується діяльність органів державної влади щодо забезпечення безпеки в інформаційному середовищі;

5. захищаються державні інформаційні ресурси на оборонних підприємствах;

6. розвиваються вітчизняні телекомунікаційні й інформаційні засоби;

7. вдосконалюється інформаційна структура розвитку інформаційних технологій;

8. уніфікуються засоби пошуку, збирання, зберігання, обробки та аналізу інформації для входження до глобальної інформаційної інфраструктури.

Дата добавления: 2015-05-10