Педагогічна думка в епоху Середньовіччя. Епоха середньовіччя охоплює період V – початок ХVІ ст

Епоха середньовіччя охоплює період V – початок ХVІ ст. і увійшла в історію як епоха повного підкорення авторитету церкви та аскетизму (самозречення, крайнє обмеження людиною своїх потреб, відмова від життєвих благ і насолод з метою досягнення релігійного чи етичного ідеалу). В розумовій царині домінує авторитет церкви, зникають природничі науки, все природнє проклинається церквою, з’являються професори-містики та кабалістики, процвітають алхімія, астрологія.

Віруючі протягом життя мали готуватися до перебування у потойбічному світі. Церква наголошувала на молитвах та покаяннях. Краса природи, мистецтво, втіхи особистого життя, допитливість розуму – все це було оголошено владою диявола. Людина розглядалася як гріховна істота, її тіло як темниця для душі, яку слід було звільнити для вищого блаженства постами, молитвами, покаяннями.

В епоху середньовіччя у Західній Європі, залежно від класової та станової належності, склалося кілька типів виховних систем.

1) церковне (духовне) виховання, що здійснювалося в християнській сім’ї та в церковних школах (парафіяльних, монастирських, соборних). Школи відвідували хлопці 7 – 15 років. Учні спершу зазубрювали молитви і псалми, потім вчилися читати релігійні книги, писати, співати, вивчали арифметику (не далі 4 дій). Навчали катехізисним методам (запитання і відповіді). Учні запам’ятовували відповіді на запитання, не замислюючись над їх змістом. Учням втовкмачували в голови навчальний матеріал за допомогою різок та інших тілесних покарань.

Опанувавши елементарні знання, кращі учні монастирських і соборних шкіл вивчали “сім вільних мистецтв”, які поділялися на 2-і частини: тривіум (граматика, риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Вершиною навчання вважалося богослов’я. Незважаючи на релігійний характер навчання, ці школи сприяли поширенню писемності, підвищенню загальної культури населення країн Західної Європи.

2) діти світських феодалів здобували лицарське виховання, що ставило за мету сформувати в майбутнього лицаря (“пана землі і селян”) кріпосницьку мораль, навчити поводитись у “вищому товаристві” і дати військово-фізичну підготовку. В основу покладено вивчення “ вільних благочестей” (їзда верхи, стріляння з лука, метання списа, фехтування, плавання, полювання, гра в шахи, вміння складати і співати пісні).

До 7 років діти феодалів (хлопчики) виховувались в сім’ях, а з 7 до 14 років – виконували обов’язки пажа при дружині сюзерена (більш знатного лицаря); від 14 до 21 року - були зброєносцями сюзерена, а потім їх урочисто посвячували в лицарі. Серед них було чимало неписьменних і брутальних людей. Дівчата отримували домашнє виховання.

3) Бюргерське виховання. Міські купці і ремісники домоглися відкриття для своїх дітей гільдійських і цехових шкіл, в яких навчали рідною мовою. Ці школи мали своїм завданням допомогти дітям у майбутніх торгівельних справах та в розвитку різних ремесел. Згодом гільдійські та ремісничі школи було перетворено на міські початкові школи, що утримувалися на кошти міського самоврядування (магістрату). Учнів навчали читати, писати, лічити та релігії, а в деяких школах – риторики, граматики, геометрії. Виникнення таких шкіл було прогресивним явищем, оскільки руйнувало монополію церкви у шкільній справі. Церква боролася проти їх поширення, але зупинити їх розвиток вже не могла.

4) Виховання дітей селян мало практичний характер. Ним займалися батьки у повсякденній праці в хаті, на городі, на полях. Його складові: фізичне (витривалість, спритність, фізична сила), трудове (формування трудових навичок, участь у праці з дорослими), моральне (підкорення батькові, феодалу, слухняність, тілесні кари), релігійне (заучування молитв, участь в обрядах) виховання.

5) Виховання і освіта жінок також мали становий характер. Дівчата знатного походження виховувались у сім’ях або в пансіонах при жіночих монастирях. Їх вчили читати і писати, а в пансіонах – ще й латинської мови, благородних манер. Дівчата з непривілейованих станів набували вдома вміння вести господарство, навчалися рукоділля та релігійних настанов.

Дата добавления: 2015-05-08