КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема . Тлумачення праваПравореалізація і правозастосування. До кожного визначення підберіть правильне поняття
Правореалізація Правозастосування Реалізація загальних установлень Додержання Виконання Використання Реалізація Активна форма реалізації Пасивна форма реалізації Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах
1. Інтелектуальна діяльність суб'єкта із встановлення точного змісту (сенсу) норм права, що здійснюється за допомогоюпевних прийомів і способів та має на меті правильну реалізацію й підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин — це: А) тлумачення права; Б) пояснення права; В) з'ясування права; Г) інтерпретація права. 2. Структура системи тлумачення права включає: А) об'єкти тлумачення; суб'єкти тлумачення; Б) об'єктивну і суб'єктивну сторону тлумачення; В) предмет тлумачення; Г) наслідки тлумачення. 3. Закони і підзаконні акти, нормативні договори, проекти нормативних актів, правозастосовні акти та інші джерела (форми) права — це: А) об'єкти тлумачення; Б) суб'єкти тлумачення; Б) суб'єктивна сторона тлумачення; В) предмет тлумачення; Г) наслідки тлумачення. 4. Суб'єктом тлумачення можуть бути: А) органи держави; Б) посадові особи; В) громадські організації; Г) окремі громадяни; Д) усі вище зазначені суб'єкти. 5. Зміст права, виражений у ньому соціальний компроміс як результат узгодження суспільних, соціально-групових та індивідуальних інтересів (воля народу) — це: А) об'єкти тлумачення; б) суб'єкти тлумачення; Б) суб'єктивна сторона тлумачення; В) предмет тлумачення; Г) наслідки тлумачення. 6. Значення тлумачення виявляється у процесі: А) правотворчості; Б) систематизації иормативно-правових актів; В) реалізації права; Г) при застосуванні правових норм судами, органами прокуратури, іншими державними органами; Д) імплементацієї норм міжнародного права в систему національного законодавства; Є) правильно все вищезазначене. 7. Тлумачення передбачає: А) правильне й однакове розуміння; Б) правильне й однакове застосування; В) правильну реалізацію. 8. Причини, що викликають необхідність тлумачення права: А) абстрактний характер вираження норми права в нормативних приписах актів; Б) системний характер вираження норми права в нормативних приписах актів; В) невизначений характер термінологічного вираження правового поняття в нормативному приписі акта; Г) прогалини в нормативно-правовому акті. 9. Соціально визначена умова (заява, положення), що має спеціальну нормативно-лексичну форму і служить засобом коригування змісту або обсягу дії норми права, створення нового правового режиму, узгодження інтересів, породження певних юридичних наслідків — це: А) зауваження; Б) застереження; В) попередження; Г) правове застереження. 10. Сферами тлумачення права за напрямами правової діяльності є: А) нормопроектна — з'ясування змісту проектів нормативних актів і нормативних договорів; Б) правотворча — з'ясування змісту нормативного акта, нормативного договору, правового звичаю, судового прецеденту в їх контекстному співвідношенні з іншими актами: чинними і тими, що перебувають у стадії розробки і прийняття; В) правореалізаційна — з'ясування змісту норм суб'єктами права з метою їх виконання, використання і дотримання; Г) правозастосовна — з'ясування змісту норм правозастосувачем з метою вирішення індивідуально-конкретних життєвих випадків, соціально значимих для особи і суспільства; Д) систематизаційна — з'ясування змісту норм в їх системному зв'язку у процесі проведення таких видів систематизації нормативно-правового матеріалу, як кодифікація, інкорпорація, консолідація; Є) правовиховна — роз'яснення змісту норм з виховною метою — удосконалення знань людини про свої права і обов'язки, вироблення настанов на правомірну поведінку; Є) правильно все вищезазначене. 11. Функціями тлумачення права є: А) пізнавальна (інформаційна) — пізнання інтерпретатором сутності норми права; Б) конкретизуюча — уточнення норми права з урахуванням конкретної справи, певних обставин; в) регулятивна — виконання офіційним актом тлумачення разом з нормою регулятивних функцій; Г) правоконтролююча — виявлення недоліків нор'ми права і доведення до відома відповідних правотворчих органів про необхідність її вдосконалення; Д) правозабезпечувальна — стримування від довільного застосування нормативних приписів, забезпечення єдності законності і безперервності правового регулювання, ефективності правозастосовної практики; Є) охоронна. 12. Сукупність прийомів і правил аналізу правових норм, розкриття їх змісту з метою практичної реалізації — це: а) пояснення норм права; Б) з'ясування норм права; В) способи тлумачення норм права. 13. Тлумачення не охоплює такі рівні (ступені) юридичного аналізу: А) аналіз буквального тексту, закладеного в ньому змісту, тобто «букви закону», змісту нормативного договору, правозастосовного акта; Б) догматичний аналіз — розбір юридичних особливостей норм, їх техніко-юридичної своєрідності, конструювання їх логічної структури на основі правових приписів (догма права); В) аналіз технічних норм і правил; Г) соціально-історичний аналіз моральних, економічних та інших передумов закону, що дозволяють пізнати волю нормотворчого органу («дух закону») і правозастосовного органу (зміст правозастосовного акта). 14. Філологічний спосіб тлумачення не передбачає: А) посилань на дані граматики, лексики, використання законів Б) аналізу окремих слів, термінів, пропозиція формулювання юридичних норм із метою встановлення значення кожного слова і виразу; В) розкриття змісту юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдалий вибір законодавцем словесних форм, через що використовується прийом перебудови тексту, введення в нього додаткових слів, необхідних для розуміння; Г) аналізу понять, які відображають слова і вирази, судження і висновки, конкретні судження, їх зв'язки один з одним, а також зміст поняття з його значенням та іншими поняттями, що допомагає перевірити результати граматичного тлумачення, зробити висновки з понять; Д) аналізу граматичної форми іменників і прикметників, способів дієслів, виду дієприкметників та ін.; усвідомлюється граматична структура речень, розділових знаків, єднальних і розділових сполучників; встановлюються синтаксичні зв'язки між словами; Є) у випадках зміни значеннєвого змісту слів і виразів їм надається те значення, яке вони мали в момент створення норми; Є) враховуванні, що тим самим словам (термінам) у різних нормативно-правових і актах може бути наданий неоднаковий зміст, у кожному випадку ідей зміст з'ясовується. 15. Логічний спосіб тлумачення, а саме — з'ясування змісту норми права шляхом використання законів, правил і прийомів формальної логіки не передбачає: А) розкриття змісту юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдалий вибір законодавцем словес них форм, через що використовується прийом перебудови тексту, введення в нього додаткових слів, необхідних для розуміння; Б) аналіз понять, які відображають слова і вирази, судження і висновки, конкретні судження, їх зв'язки один з одним, а також зміст поняття з його значенням та іншими поняттями, що допомагає перевірити результати граматичного тлумачення, зробити висновки з понять; В) аналіз окремих слів, термінів, пропозицій, формулювання юридичних норм із метою встановлення значення кожного слова і виразу. 16. З'ясування змісту норми права шляхом встановлення її системних юридичних зв'язків з іншими нормами, а саме — зіставляється норма, яка тлумачиться, з іншими нормами, установлюється її місце в даному нормативному акті (кодексі, основах законодавства, законі), інституті, галузі законодавства, в усій правовій системі; знаходяться системні юридичні зв'язки норми, яка тлумачиться, з іншими нормами, що дає можливість точно визначити її значення, сферу дії, зміст і уникнути помилок при застосуванні: в одних випадках близькі норми можуть уточнювати або доповнювати зміст досліджуваної норми, в інших — містити необхідні винятки — це: А) історико-політичне тлумачення; Б) системне (систематичне) тлумачення; В) логічний спосіб тлумачення. 17. З'ясування змісту норми права відповідно до закладеної в ній мети — орієнтира для поведінки, при якому виявляється і розкривається мета, яку переслідує орган, що видав правову норму; застосовується, як правило, при відсутності преамбул, що розкривають мету відповідного нормативного акта — це: А) телеологічний (цільовий); Б) історико-політичний; В) системний (систематичний); Г) логічний; Д) історико-політичний спосіб. 18. З'ясування змісту норм права на основі аналізу конкретних історичних умов їх прийняття; виявлення політичної мети і завдань, закладених законодавцем; ґрунтується на джерелах, що знаходяться за межами права, на базі оцінки суспільно-політичної обстановки, при якій була ініційована і прийнята норма права; враховується процес обговорення нормативно-правового акта, в якому ця норма міститься, зокрема доповідь А) телеологічний (цільовий); Б) історико-політичний; В) системний (систематичний); Г) логічний; Д) історико-иолітичний; Є) спеціально-юридичний спосіб. 19. З'ясування змісту норми, засноване на досягненнях юридичної науки і практики, знанні юридичної техніки, техніко-юридичних способів і прийомів, що використовуються законодавцем для вираження своєї волі на професійному умінні і навичках інтерпретатора; дослідження техніко-юридичних засобів і прийомів вираження волі законодавця з метою розкриття термінів, категорій, конструкцій та інших елементів його змісту — це: А) телеологічний (цільовий); Б) історико-иолітичний; В) системний (систематичний); Г) логічний; Д) історико-політичний; Є) спеціально-юридичний спосіб тлумачення. 20. Пошук змісту при створенні і реалізації норми права, заснований на знанні онтологічної технології, таких понять як зміст, двозначність чи багатозначність, символ, знак, дискурс — це: А) телеологічний (цільовий); Б) герменевтичний; В) системний (систематичний); Г) логічний; Д) історико-політичний; Є) спеціально-юридичний спосіб тлумачення.
Заповніть таблицю. Офіційне і неофіційне тлумачення. До кожного визначення підберіть правильне поняття і позначте його порядковий номер
Тлумачення норм права Нормативне делеговане Повсякденне Офіційне делеговане Нормативне автентич не тлумачення Казуальне (індивідуальне) судове тлумачення Офіційне (легалізоване) тлумачення Професійно правове тлумачення Доктринальне тлумачення Обмежувальне тлумачення Компетентно-неправове Неофіційне тлумачення
Буквальне (адекватне) тлумачення Акти нормативного правозастосовного тлумачення Інтерпретаційні акти правозастосовних органів Акти автентичного тлумачення Нормативно-правовий акт Акти делегованого тлумачення Акти тлумачення норм права (інтерпретаційно-правові) Розширювальне тлумачення Обмежувальне тлумачення
Заповніть таблицю.
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1078; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |