Тема . Правомірна і неправомірна поведінка

Правореалізація і правозастосування. До кожного визначення підберіть правильне поняття і позна­чте його порядковий номер

Правореалізація

Правозастосування

Реалізація загальних установлень

Додержання

Виконання

Використання

Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах

Активна форма реалізації

Пасивна форма реалізації

Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах

	Втілення в життя загальних установ­лень, які містяться у преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності
	Втілення в реальні відносини конкрет­них норм права
	Здійснювану в процедурно-процесуаль­ному порядку владно-оргаиізуюча діяль­ність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивіду­алізації юридичних норм стосовно кон­кретних суб'єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права
	Полягає в обов'язковому вчиненні ак­тивних дій, що передбачаються нормами права в інтересах правомочної сторони, у виконанні обов'язків
	Полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами, у здійснен­ні суб'єктивних прав для задоволення власного інтересу
	Полягає в утриманні від дій, забороне­них юридичними нормами, суворому до­держанні встановлених заборон
	Втілення в реальні відносини конкрет­них норм права
	Припускає реалізацію норм, що містить заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична від­повідальність
	Припускає реалізацію загальних право­вих норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів
	Втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності

1. Соціально значима поведінка особи (дія чи бездіяльність) свідомо-вольового характеру, що урегульована нормами права і спричиняє юридичні наслідки — це:

А) правомірна поведінка;

Б) правова поведінка;

В) протиправна поведінка.

2. Суспільно корисна правова поведінка суб'єкта права (дія чи бездіяльність), яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою — це:

А) правомірна поведінка;

Б) правова поведінка;

В) протиправна поведінка.

3. Правомірна поведінка завжди включає:

А) поведіиковий аспект — уявлення про законні способи здій­снення своїх юридичних прав і обов'язків;

Б) інформаційний аспект — поінформованість громадянина про свої юридичні права і обов'язки;

В) обидва аспекти.

4. Мотивами правомірної поведінки можуть бути:

А) переконаність у справедливості і корисності приписів право­вих норм;

Б) відповідальність перед суспільством і державою за вчинки;

В) егоїстичний власний інтерес;

Г) прагнення робити як усі та страх відповідальності;

Д) правильно все вищезазначене.

5. Внутрішнє відношення, спонукальні причини суб'єкта і права до своєї діяльності і її результатів, визначення якості вчинків — з яких складається поведінка — це:

А) об'єктивна сторона;

Б) суб'єктивна сторона;
' в) об'єкт;

Г) суб'єкт.

6. Зовнішня форма вираження правомірних вчинків; дія чи бездіяльність; їх корисні результати; причинний зв'язок між діяннями та їх наслідками —це:

А) об'єктивна сторона;

Б) суб'єктивна сторона;

В) об'єкт;

Г) суб'єкт.

7. Види правомірної поведінки за соціальною значущістю:

А) соціально доцільна;

Б) соціально необхідна;

В) соціально бажана;

Г) соціально припустима.

5. Закріплюється в імперативних нормах як обов'язкова та забезпечується, крім інших способів, державним примусом - це:

А) соціально доцільна поведінка;

Б) соціально необхідна;

В) соціально бажана;

Г) соціально припустима.

9. Закріплюється в диспозитивних нормах як права суб'єкта, реалізується відповідно до його волі (інтересу) і забезпечуєть­ся державою — це:

А) соціально доцільна;

Б) соціально необхідна;

В) соціально бажана;

Г) соціально припустима.

10. Закріплюється в регулятивних нормах, реалізується від­повідно до волі (інтересів) суб'єкта — це:

А) соціально доцільна;

Б) соціально необхідна;

В) соціально бажана;

Г) соціально припустима.

11. Види правомірної поведінки за мотивами (суб'єктивною стороною) — це:

А) активна, пасивна;

Б) добровільна, змушена;

В) маргінальна;

Г) активна, пасивна, звична, маргінальна.

12. Вид поведінки, що виявляється в бездіяльності, у нав­мисному використанні суб'єктом приналежних йому прав і обов'язків —це:

А) звична поведінка;

Б) пасивна правомірна поведінка;

В) маргінальна поведінка;

Г) змушена поведінка.

13. Вид законослухняної поведінки, що виражається в повсякденній службовій, побутовій та іншій діяльності людини, яка відповідає приписам правових норм і не потребує додатко­вих витрат і зусиль — це:

А) звична правомірна поведінка;

Б) пасивна правомірна поведінка;

В) маргінальна поведінка;

Г) змушена поведінка.

14. «казусне> (випадкове) здійснення суспільно шкідливого діяння, коли особа не могла усвідомлювати суспільної шкідли­вості своєї поведінки, не передбачала настання можливих шкідливих наслідків, не повинна була (не могла) їх передбачити — це:

А) злочин;

Б) правопорушення;

В) невинне заподіяння шкоди.

15. Діяння особи, яка хоч і передбачала можливість настан­ня суспільно небезпечних наслідків своїх дій (бездіяльності), але перебувала в такому психофізіологічному стані і екстримальних умовах, що не могла запобігти цим наслідкам — це:

А) злочин;

Б) правопорушення;

В) невинне запрдіяння шкоди (нездоланої сили).

16. Спеціальний суб'єкт правопорушення — це:

А) фізична особа;

Б) юридична особа;

В) посадова особа.

17. Юридична особа може бути суб'єктом:

А) кримінального, матеріального правопорушення;

Б) цивільного правопорушення;

В) адміністративного правопорушення;

Г) дисциплінарного правопорушення.

18. Суб'єктивна сторона правопорушення включає:

А) вину і мотив;

Б) мотив і мету;

В) вину, мотив, мету;

Г) вину, мотив, мету, засоби.

19. Якщо особа передбачала можливість настання суспіль­но небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення — це:

А) прямий умисел;

Б) непрямий умисел;

В) злочинна самовпевненість;

Г) злочинна недбалість.

20. Якщо особа не передбачала можливості настання сус­пільно небезпечних наслідків свого діяння (дія або бездіяль­ність), хоча повинна була і могла їх передбачити — це:

А) прямий умисел;

Б) непрямий умисел;

В) злочинна самовпевненість;

Г) злочинна недбалість.

21. Якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний харак­тер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його сус­пільно небезпечні наслідки і бажала їх настання — це:

А) прямий умисел;

Б) непрямий умисел;

В) злочинна самовпевненість;

Г) злочинна недбалість.

22. Якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний харак­тер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його сус­пільно небезпечні наслідки і хоча й не бажала, але свідомо при­пускала їх настання — це:

А) прямий умисел;

Б) непрямий умисел;

В) злочинна самовпевненість;

Г) злочинна недбалість.

23. До протиправних належать зловживання службовими повноваженнями — це:

А) посадовою особою, яка перебуває на державній службі, — не­належне використання повноважень, тобто з порушенням принци­пу законності, що спричинило істотне порушення прав і законних інтересів громадянина, організації, суспільства, держави;

Б) замовчування ЗМІ суспільно значимої інформації або перед­бачення в публікації судового рішення;

В) менеджером комерційної або іншої організації — виконання управлінських функцій всупереч законним інтересам цієї організа­ції;

Г) приватним нотаріусом або приватним аудитором — виконан­ня управлінських функцій всупереч завданням своєї діяльності та з метою набуття вигоди і переваг для себе та інших осіб або заподі­яння шкоди іншим особам.

24. До зловживань правом не належить:

А) «чорний піар»;

Б) фіктивні шлюби;

В) підкуп службовців конкурентом;

Г) несумлінна реклама з метою створення умов для збуту това­рів;

Д) піратство.

Заповніть таблицю.

Дата добавления: 2015-05-10