Система права: поняття, основні риси, елементи. Характеристика основних галузей права

Система права — це єдність усіх чинних юридич­них норм певної держави, їх розподіл за галузями та інститутами права.

Ознаки системи права: цілісне структурне утворення, що характеризується єдністю та узгодженістю складових елементів; розкриває внутрішню побудову, організацію права, співвідношення його структурних елементів; має об'єктивний характер, відображає реальний стан су­спільних відносин.

Структурними елементами цієї системи є: норми права, інсти­тути права, галузі права.

Галузь права - це сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та регулюють певну сферу суспільних відносин особливим методом правового регулювання. До основних галузей системи права України нале­жать: конституційне, адміністративне, кримінальне, цивільне, фінансове, трудове, сімейне, кримінально-процесуальне, адміністративно-процесуальне, земельне, житлове право та ін. Галузі пра­ва поділяються на інститути права.

Інститут права - це сукупність правових норм, що регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Прикладом право­вого інституту може бути інститут власності, який регулює відносини належності, використання та розпорядження майном.

Норми права (правова норма) - це формально обов’язкове пра­вило поведінки загального характеру, яке встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин та охороняється нею від порушень.

Ознаки норми права: норма права встановлюється або санкціонується державою і закріплюється в офіційних державних актах; реалізація правової норми в необхідних випадках забезпе­чується заходами державного примусу; норма права є державним регулятором суспільних відно­син; норма права є формально визначеного, в пій однозначно закріплюються права і обов'язки учасників суспільних відносин, а також санкції, що застосовуються у випадку її порушення; норма права має загальний характер: адресована невизначеному колу суб'єктів, регулює групу кількісно невизначених суспільних відносин.

Структура правової норми - це її внутрішня організація, яка виражається у поділі норми права па складові частини: гіпотезу, диспозицію і санкцію.

Гіпотеза (припущення) це частина норми права, що визна­чає умови, за наявності яких суб'єкти права мають здійснювати свої права та обов'язки, зазначені в диспозиції цієї норми.

Диспозиція (розпорядження) це частина норми права,, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється, за­бороняється або рекомендується вчинення певних дій. Диспозиція розподіляє між учасниками правових відносин права та обов'язки.

Санкція (стягнення) - не частина норми, у якій вказано захо­ди державного примусу в разі невиконання її диспозиції.

Структуру правової норми можна проілюструвати на прикладі договору найму: якщо наймач взяв у найм майно (гіпотеза), тоді він зобов'язаний утримувати це майно згідно умов договору (дис­позиція), інакше до нього можуть бути застосовані заходи держав­ного впливу, спрямовані на захист прав наймодавця (санкція).

Дата добавления: 2015-05-10