Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття, завдання, функції, принципи та система кримінального права




Кримінальне право як галузь права являє собою систему, (сукупність) юридичних норм (власне, законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небез­печні діяння є злочинами, і які покарання підлягають застосу­ванню до осіб, що їх вчинили.

Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має такі ознаки: загальнообов’язкова нор­мативність, формальна визначеність, державна забезпе­ченість, властивий йому предмет і метод правового регулювання.

Принципи кримінального права – це основні, провідні засади, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права, окремих її інститутів, правотворчу і правозастосовну діяльність. До найважливіших принципів кримінального права належать:

1) Відповідальність лише за вчинення суспільне небезпечного діяння, що передбачене законом як злочин. Тільки кримінальний закон визначає, яке суспільне небезпечне діяння є злочином. Кримінальна відповідальність і покарання можуть мати місце лише за те конкретно вчинене особою діяння, що зазначене як злочин в Особливій частині КК. Тому, якщо яке-небудь діяння прямо в КК не передбачено як злочин, його вчи­нення не може за жодних умов тягти кримінальну відпові­дальність і покарання. Застосування кримінального закону за аналогією заборонено (ч. 4 ст. 2).

2) Відповідальність тільки за наявності вини. Якщо буде встановлено, що під час вчинення злочину особа діяла невинно (тобто не буде встановлено умисного або необережного ставлення особи до вчиненого діяння та його наслідків), кримінальна відповідальність виключається. Кримінальне право України виключає так зване об'єктивне ставлення у провину, тобто відпові­дальність за наслідки, що настали, без наявності вини.

3) Особистий характер відповідальності як принцип кримінального права полягає в тому, що тільки та особа, яка вчинила злочин, може нести за нього кримінальну відповідальність і підлягати покаранню. Якої б тяжкості злочин не був вчинений, ніякі інші особи (у тому числі й родичі) не можуть бути при­тягнуті до відповідальності, крім особи, яка винна в його вчи­ненні.

4) Індивідуалізація кримінальної відповідальності та покаран­ня вимагає, щоб кримінальна відповідальність і призначення покарання були максимально конкретизовані, індивідуалізовані, виходячи з конкретних обставин вчиненого злочину, тієї ролі, яку відігравала особа при його вчиненні, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне право як сукупність юридичних норм становить цілісну їх систему, окремі структурні утворення якої (підсистеми) найтіснішим чином пов'язані між собою.

Усі норми кримінального права поділяються на дві части­ми – Загальну й Особливу. Загальна частина чинного КК складається з 15 розділів, Особлива частина – з 20 розділів.

Загальна частина містить норми, що визначають завдання, принципи й основні інститути кри­мінального права, наприклад, поняття злочину і його видів, вини та її форм, співучасті в злочині, повторності, сукупності та рецидиву злочину, покарання та його мети, видів покарань та підстав їх застосування. Це норми, які застосовуються до всіх злочинів.

Особлива частина містить норми, що вказують, які конкретно суспільне небезпечні діяння є злочинами і які заходи кримінального покарання можуть бути застосовані до осіб, що їх вчинили.

Норми Загальної та Особливої частин кримінального пра­ва як певні підсистеми законодавства перебувають у тісному, нерозривному зв'язку. Єдність Загальної й Особливої частин кримінального права забезпечує внутрішню узгодженість його інститутів і норм і, в кінцевому підсумку, визначає ефективність їх застосування.

Єдиним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України – основний систематизований законодавчий акт, який об’єднує всю сукупність кримінально-правових норм. КК України був прийнятий 5 квітня 2001 року, а набрав чинності 1 вересня 2001 року. Він, як і відповідна йому галузь права, моє свою внутрішню структуру, систему, і поділяється на Загальну та Особливу частини з тією ж самою кількістю розділів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1017; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.