За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати іншій стороні (об­даровуваному) безоплатно майно у власність

Які особливості договору дарування?

Договір дарування, як і договори купівлі-продажу, міни, поставки, спрямований на безповоротне припинення пра­ва власності у дарувальника і виникнення права власності в обдаровуваної особи. Як і продавець, дарувальник пови­нен бути власником відчужуваного в такий спосіб майна.

Проте на відміну від названих договорів договір дару­вання є завжди безоплатним, тому дарувальник не вправі вимагати від обдаровуваного зустрічних дій майнового або немайнового змісту.

Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття, а тому договір дарування належить до категорії реальних.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв'язку зі здійсненням права інтелектуальної власності, та інші пра­ва. При даруванні необхідно також дотримуватися спеціаль­них правил, встановлених для набуття права власності гро­мадянами на окремі види майна (наприклад, вогнепальна зброя, автомобіль).

Договір дарування укладається у формі, яка визнача­ється загальними правилами цивільного законодавства про форму правочинів. Так, договір дарування предметів особи­стого користування та побутового призначення може бути укладено усно, а договір дарування нерухомої речі укла­дається обов'язково письмово і посвідчується нотаріусом.

Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір доходу, що не оподат­ковується, також укладається письмово і посвідчується нотаріусом. При даруванні рухомих речей, які мають особ­ливу цінність, договір укладається письмово. Письмово укладається і договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним.

Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади.

Батьки, опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Від імені дарувальника договір дарування може бути укладений його представником, але доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдаровуваного, є недійсним.

Дарувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну обдаровуваному річчю з недоліками, відомими дарувальни-ку, про які він не повідомив обдаровуваного.

Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчими документами дарувальни­ка. Це правило не поширюється на право юридичної особи укласти договір пожертви.

Обдаровуваний має право у будь-який час односторон-ньо відмовитися від договору дарування і повернути річ дарувальникові, якщо вона не потребує догляду або особли­вих умов утримання чи зберігання. Якщо річ потребує до­гляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона може бути повернута дарувальнику тільки за його згодою.

Договором дарування може бути встановлений обо­в'язок дарувальника передати обдаровуваному дарунок у майбутньому через певний час (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини. При настанні строку (терміну), який встановлено договором з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшко­дування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну), встановленого дого­вором дарування з обов'язком передати дарунок у майбут­ньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір да­рування припиняється. Дарувальник має право відмовити­ся від передання дарунка у майбутньому, якщо після укла­дення договору його майновий стан істотно погіршився.

За договором дарування може бути встановлений і обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи, тобто обов'язок вчинити певну дію майнового характе­ру (не на користь дарувальника), а на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'яв­ляти вимог до третьої особи про виселення тощо). У разі порушення обдаровуваним цього обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення подарунка, а якщо таке повернення неможливе, — відшкодування його вартості.

Дарувальник має право скасувати договір дарування нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо:

• обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей;

• дарунок становить для дарувальника велику немай- нову цінність, а обдаровуваний створює загрозу її безпово­ротної втрати;

• через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

На вимоги про скасування договору дарування застосо­вується позовна давність в один рік. У разі скасування дого­вору дарування дарувальнику повертається дарунок у натурі.

Дата добавления: 2015-05-10