Поняття прав людини

Права людини невід'ємні від суспільних відносин. Саме вони визначають спосіб буття індивіда. Права людини є наднормативною формою взаємодії людей, упорядкування їх поведінки та координації діяльності, вони ж є також засобом подолання протиріч і конфліктів. Права забезпечують нормативне закріплення умов життєдіяльності індивіда, що об'єктивно необхідні для нормального функціонування суспільства і держави. Процес суспільної діяльності людини значною мірою залежить від обсягу прав та свобод, які визначають її соціальні можливості, характер життєдіяльності, систему зв'язків людей у суспільстві. Тому проблема прав людини завжди була предметом політичної боротьби за володіння цими правами, розширення їх сфери та визначення становища людини у суспільстві.

Перш за все, необхідно зазначити, що в науці до цього часу не існує єдиної позиції щодо визначення поняття «права людини».

(деякі визначення)

Рабінович: певні можливості людини, необхідні для існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними та рівними для всіх.

Погорілко: забезпечені Конституцією та іншими законами можливості мати, володіти, користуватись, розпоряджатись економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами, користуватися свободою дій і поведінки у межах закону.

Натомість, американські вчені (Уеллман, Хохфельд) та англійські (Харт) визначають права людини через такі елементи: права-домагання, права-повноваження, права-привілеї, права-імунітети, а також визначають права людини як право вимагати від зобов’язаних осіб певних дій чи утримання від таких дій.

Щодо складових суб’єктивного права людини, то такі вчені як Александров, Алексєєв визначають: 1) право на позитивні дії (міра можливої поведінки), 2) право вимоги (можливість вимагати відповідної поведінки від інших осіб), 3) право захисту (можливість звертатися за захистом не тільки до громадських інституцій, а й до державних органів і посадових осіб).

Можна навести такі ознаки прав людини:

I. Права людини — це її правові можливості.

· Права і свободи людини і громадянина окреслюють певну сферу автономного існування індивіда, його життєдіяльності як члена суспільства. Ці правові можливості мають розцінюватися як своєрідні юридичні блага, зміст яких полягає у встановленні і гарантуванні певних меж свободи/несвободи особи. Вони є правовим надбанням людини і в тому розумінні, що не даруються державою, а здобуваються — на противагу авторитарним чи патерналістським запитам державної влади.

Дата добавления: 2015-05-10