Дії що не визнаються порушенням прав власника патенту

1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено прiоритет, до дати її прiоритету в iнтересах своєї дiяльностi з комерцiйною метою добросовiсно використала в Українi технологiчне (технiчне) вирiшення, тотожне заявленому винаходу (кориснiй моделi), чи здiйснила значну i серйозну пiдготовку для такого використання, зберiгає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделi), як це передбачалося зазначеною пiдготовкою (право попереднього користування).
Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирiшення, яким воно було на дату подання заявки.
Право попереднього користування може передаватися або переходити до iншої особи тiльки разом з пiдприємством чи дiловою практикою або тiєю частиною пiдприємства чи дiлової практики, в яких було використано вирiшення, тотожне заявленому винаходу (кориснiй моделi), чи здiйснено значну i серйозну пiдготовку для такого використання.
2. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделi):
в конструкцiї чи при експлуатацiї транспортного засобу iноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повiтряному просторi чи на територiї України, за умови, що винахiд (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;
без комерцiйної мети;
з науковою метою або в порядку експерименту;
за надзвичайних обставин (стихiйне лихо, катастрофа, епiдемiя тощо);
при разовому виготовленнi лiкiв в аптеках за рецептом лiкаря.
3. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, введення в господарський обiг виготовленого iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника.
Продукт, виготовлений iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi), вважається придбаним без порушення прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений i (або) пiсля виготовлення введений в обiг власником патенту чи iншою особою за його спецiальним дозволом (лiцензiєю).
4. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання з комерцiйною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений iз застосуванням запатентованого винаходу, i не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обiг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте пiсля одержання вiдповiдного повiдомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав вiдповiднi кошти, розмiр яких встановлюється вiдповiдно до законiв або за згодою сторiн. Спори щодо цих розрахункiв та порядку їх виплати вирiшуються у судовому порядку.

Право першокористувача -------

6. Захист прав на винахід (корисну модель)

Порушенням прав власника запатентованого винаходу (корисної моделі) є будь-яке посягання на його права.

Неюрисдикційна – передбачає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту своїх виключних прав на винахід (корисну модель), які здійснюються ними самостійно, без звернення в державні або інші компетентні органи. При цьому маються на увазі тільки законні способи захисту, такі, як, наприклад, повідомлення порушника про існування виключних прав і пропонування вирішення суперечки шляхом переговорів.

Юрисдикційна – передбачає діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав або прав, що оскаржуються. Суть такої форми захисту полягає в тому, що особа, права якої порушені неправомірними діями, може звернутися за захистом своїх прав у спеціально уповноважені державні органи - суд, Антимонопольний комітет та ін.

Цивільно-правова – найпоширеніша процедура вирішення спорів щодо виключних прав на винахід (корисну модель). Головна мета - не покарання порушника, а відновлення прав і компенсування збитків. У зв'язку із цим законодавство України встановило досить широкий спектр способів захисту:

• визнання виключного права;
• визнання недійсним договору стосовно прав на винахід (корисну модель);
• припинення дій, що порушують право;
• відновлення положення, що існувало до порушення права;
• компенсування збитків і інші способи компенсування матеріального збитку;
• компенсування морального (нематеріального) збитку;
• визнання незаконним рішення державного органа.

Підставою для притягнення порушника до цивільно-правової відповідальності є звернення власника виключних прав з позовом у суд.

Кримінально-правова процедура рішення спорів передбачає притягнення порушника до кримінальної відповідальності. Однак, щоб кваліфікувати правопорушення на винахід (корисну модель) як кримінальний злочин, необхідно, щоб йому були властиві такий ознаки даного злочинного діяння, як: повторність, здійснення дій по попередній змові групою осіб, нанесення матеріальних збитків у великих або особливо великих розмірах, здійснення подібних дій службовою особою з використанням службового становища. При цьому суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом із прямою формою вини.

Кримінально-правова відповідальність передбачає такі види покарання, як штраф, виправні роботи, позбавлення волі, конфіскація майна.

Адміністративно-правова процедура зводиться, переважно, до звернення особи, права якого порушені, із заявою в Антимонопольний комітет України. Такий звернення можливо у випадку кваліфікації порушення прав на винахід (корисну модель) як акту недобросовісної конкуренції. Антимонопольний комітет уповноважений виносити наступні рішення:

• визнання факту недобросовісної конкуренції;
• припинення недобросовісної конкуренції;
• накладення штрафів;
• конфіскація копій виробів іншого суб'єкта господарювання (підприємця).

Рішення Антимонопольного комітету може бути оскаржене в суді.

Дата добавления: 2015-05-10