Розірвання договору - коли це можливо?

Дострокове одностороннє

Будьте обачливі!

Право на розірвання договору в односторонньому порядку

(коли і в кого воно є)

Практика свідчить, що майже кожен другий укладений договір порушується на стадії його виконання. Іноді порушення є незначними або ж сторони, знаючи, що їм вдасться врегулювати свої стосунки неформально, не звертають на це належної уваги. Незважаючи на таку "толерантність", відносини сторін нерідко заходять у глухий кут, і тоді вже не залишається нічого іншого, як надсилати одна одній претензії або звертатися до суду. Поговоримо про те, як захиститися від недобросовісних дій контрагента в майбутньому, укладаючи договір.

Чи будуть ваші інтереси захищеними на випадок порушення договору з боку контрагента, багато в чому залежить від того, наскільки грамотно та прискіпливо ви підійшли до укладення договору. Існує цілий арсенал законодавчих Пасток, які можна "розставити" для потенційно недобросовісного контрагента. Ми ж зупинимося на такому способі захисту, як дострокове розірвання договору.

Ситуація, знайома бухгалтерам, юристам, іншим працівникам, які стикаються з веденням на підприємстві договірної роботи. Керівник, розлючений на контрагента, який істотно порушує умови договору, кидає фразу на кшталт: "Усе, готуємо листа на одностороннє розірвання договору!!!". У цей момент радимо все ж піти "готувати листа". Те, що одностороннє розірвання договору в більшості випадків є неможливим, краще пояснити шефу згодом - коли він трохи охолоне.

Законодавством (ст. 651 ЦК, ст. 188 ГК**) передбачено правило: "Розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором".

Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.

Відносно можливості розірвання договору в односторонньому порядку внаслідок прямої вказівки закону зазначимо, що таке можливе за умови, що спеціальна норма закону щодо того чи іншого виду договорів передбачає таку можливість.

ПРИКЛАД 1

Статтею 849 ЦК передбачено, що, коли за договором про виконання робіт (підряд) підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Відмова від договору однієї зі сторін - це і є одностороннє розірвання договору.

Таких прикладів щодо різних видів договорів можна наводити безліч. Проте далеко не завжди закон надає можливість розірвати договір в односторонньому порядку без звернення до суду (відмовитися від договору), навіть якщо друга сторона допускає порушення договору.

ПРИКЛАД 2

Власник автомобіля, який знаходиться у заставі, вирішив передати його в оренду. При цьому наймач не був попереджений про те, що авто заставлене, хоча ст. 769 ЦК говорить про обов'язок наймодавця повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Тобто порушення зобов'язання є беззаперечним. Проте таке порушення не дає наймачеві права на розірвання договору в односторонньому порядку (законом не передбачено). Аби розірвати такий договір оренди, наймачеві доведеться звертатися до суду.

Ще один момент, пов'язаний з розірванням договору в односторонньому порядку, розглянемо на прикладі.

ПРИКЛАД 3

Щодо розірвання договору найму (оренди) норми ЦК та ГК вступають у колізію. Стаття 782 ЦК передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців поспіль. Натомість у ст. 291 ГК категорично зазначено: одностороння відмова від договору оренди не допускається. З урахуванням того, що по відношенню до господарських договорів ця норма ГК є спеціальною порівняно з нормою ЦК, договір оренди, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт господарювання, не можна розірвати в односторонньому порядку - тільки за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду. Це правило не може бути змінено сторонами, що б вони там не писали у своєму договорі.

Дата добавления: 2015-05-10