Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Система права соціального забезпечення




Право соціального забезпечення має свою систему, структуру, засновану на певних закономірностях, елемен­тах, його утворюючих (інститутів, норм права).

Під системою права соціального забезпечення треба розу­міти науково обґрунтований, об'єктивно існуючий зв'язок інститутів і норм, що становлять самостійну галузь права.

Норми права соціального забезпечення мають свою кла­сифікацію. У її основі лежить розподіл їх на норми загальної й особливої частин. До загальної частини галузі права соціального забезпечення відносяться норми, що характери­зують предмет, метод і завдання галузі права, сферу дії норм права по особах, у просторі й у часі, правовідносини (правосуб’єктність) учасників, юридичні факти — підстави виникнення, зміни й припинення правовідносин, їх об'єкти, принципи, на яких будується й розвивається галузь права, а також її основні правові категорії (форми, види соціаль­ного забезпечення).

До норм загальної частини права соціального забезпечен­ня відносяться стст. 46, 92 Конституції України, стст. 1, 2, 3,4, 5, 7 Закону України «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування» від 9 липня 2003 p., стст. 1,2,3,4, 5 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 р. та інші.

Особливу частину права соціального забезпечення ста­новлять норми, що регламентують умови й порядок надан­ня громадянам окремих видів соціального забезпечення, їх розміри.

Система особливої частини більш складна. Насамперед вона ділиться на правові інститути, що поєднують однорідні норми, які регулюють окремі види соціального забезпечення й похідні від них відносини або окремі сторони цих відносин. Вихідною підставою класифікації правових інститутів слу­жать види й порядок надання соціального забезпечення: пенсії, допомоги, пільги або послуги, санаторно-курортне лікування й медична допомога, соціальне обслуговування ста­рих і інвалідів в установах системи соціального захисту та ін.

У кожному інституті є норми, що встановлюють як за­гальні, так і особливі правила забезпечення окремих кате­горій осіб. Ці правила проявляються в підставах виникнення права на соціальне забезпечення, у засобах визначення його обсягу, у порядку й тривалості надання тих самих видів забезпечення. У цьому виражається диференціація норм права соціального забезпечення. Єдність виражає ос­новні засади, на яких будується й розвивається галузь пра­ва (принципи). Диференціація проявляє себе в умовах і нор­мах забезпечення пенсіями й окремими видами допомоги. У них ураховується трудовий внесок працівника, характер і тривалість трудової діяльності, період (строк) страхового стажу й розмір внесків у Пенсійний фонд України.

Звертають на себе увагу норми, що регулюють пенсійне за­безпечення, їх дуже багато. Вони настільки різноманітні й ди­ференційовані, що деякі автори пропонують об'єднати їх у підгалузь права соціального забезпечення[35]. Норми цієї підгалузі права пропонується поділити на інститути за вида­ми пенсій, залежно від юридичних фактів (страхових обста­вин), які служать підставою здійснення права на соціальне за­безпечення: трудовий, (страховий) стаж, інвалідність, втрата годувальника, вислуга років, порядок призначення пенсій. Однак дослідження й практика показують, що недоцільно дро­бити сформовану галузь права на окремі частини (підгалузі). Краще зберегти її як єдину комплексну галузь права[36].

Таким чином, у розгорнутому виді структура особливої частини права соціального забезпечення буде виглядати так (по інститутах): пенсії за віком; пенсії за вислугу років; пенсії по інвалідності; пенсії у разі втрати годувальника; по­рядок призначення, розрахунки й виплати трудових пенсій; допомоги із соціального страхування; державні грошові до­помоги сім'ям з дітьми; соціальне обслуговування людей похилого віку і інвалідів; охорона й захист прав громадян на соціальне забезпечення.

Підставою для розподілу всіх норм права соціального за­безпечення на зазначені інститути служать види відносин, врегульовані певною сукупністю норм, що є предметом пра­ва соціального забезпечення.

Структура галузі права відрізняється від системи зако­нодавства галузі. Система законодавства повинна оформля­ти, закріплювати й відображати структуру галузі як сфор­мовану в правовій системі закономірність. Із цього погля­ду цілком виправдано прийняття таких законодавчих актів, які закріплюють надання окремих видів забезпечення (пенсій, допомоги та ін.) ряду категорій громадян. Однак вищим, найбільш послідовним вираженням структури га­лузі права є прийняття нормативних актів, що відбивають систему галузі права у вигляді взаємозалежної системи пра­вових інститутів. Такого акту в праві соціального забезпе­чення поки немає. Законодавство не кодифіковане. У зв'язку із цим іноді те саме правило для неоднакових категорій забезпечуваних сформульовано не в одній нормі, а в ряді норм, що включені у різні правові акти.

У правовому полі зустрічається чимало випадків, коли якийсь певний вид соціального забезпечення регулюється правовими нормами одного інституту, хоча вони можуть утримуватися в різних актах (наприклад, у Законі Украї­ни «Про пенсійне забезпечення» та Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»).

 

Таким чином, кожна з галузей права, у тому числі й пра­во соціального забезпечення, являє собою відносно відок­ремлену сукупність правових норм, що характеризується певною внутрішньою структурою і органічним зв'язком її елементів. Така сукупність утворює систему галузі права[37]

Від галузі права соціального забезпечення і її системи слід відрізняти науку права соціального забезпечення. Наука права соціального забезпечення як система (сукупність) на­укових знань правових поглядів, ідей не тільки охоплює знання про зміст правових норм даної галузі права, але й дає поняття самої галузі, її предмета й методу правового регулю­вання, системи, розкриває основні елементи правовідносин у сфері соціального забезпечення (підстави їх виникнення, зміни, припинення, змісту, коло суб'єктів)[38]. Тому предмет науки ширше галузі права, тому що наука містить знання про історію розвитку й перспективи даної галузі права, визначає його концепцію, вивчає розвиток законодавства про соціаль­не забезпечення в зарубіжних країнах і т.д. У зв'язку із цим структура науки права хоча й відбиває структуру галузі пра­ва, але з нею не збігається. Предмет їх регулювання й пред­мет вивчення різні.

У юридичній літературі останнім часом з'явилися нові для нашої системи права понятійні категорії. Сформовану структурно-логічну систему права пропонується розділити на: публічне, приватне й соціальне право. Такий підхід до поділу права на три частини вимагає глибокого теоретичного об­ґрунтування. Адже діюча система права є багатогалузевою. Відмова від неї й перехід до блокової системи права, про яку мова йде в наукових роботах окремих вчених[39], потребує зміни всієї системи права.

Наприклад, деякі галузі права пропонується об'єднати в один блок і назвати його «соціальним правом». Які галузі права повинні входити в цей блок — питання дискусійне. Відомо тільки те, що під терміном «соціальне право» треба розуміти сукупність (групу) різних галузей права, що це утворення не можна ототожнювати з такою галуззю права, як право соціального забезпечення.

Категорія «соціального права» поки ще не вивчена й не визначена в системі права, не розроблені загальні вихідні критерії права, якими є предмет і метод правового регулю­вання. Без цих компонентів не може бути галузі права. Вва­жаємо, що предметом «соціального права» повинні бути стійкі, якісно однорідні суспільні відносини, які можуть піддаватися правовому регулюванню тільки певною систе­мою правових норм (галуззю права). Така система норм в «соціальному праві» ще не склалася. А поєднувати штучно кілька різних галузей права в один блок, необхідно ще по­думати: чи треба це робити, чи не будуть порушені інтереси розвитку існуючих галузей права.

Але якщо поєднувати якісь галузі права в один блок, то насамперед вони повинні бути, як ми вже відзначали, якіс­но однорідними. Уже був такий період, коли монопольні галузі права (цивільне право) поєднували безліч різних на­прямків (правових відносин). Але ці відносини (правові інститути) розвивалися до певного моменту, а потім під впливом великого законодавчого матеріалу, що відзначив особливості розвитку того або іншого інституту права, досягли такої високої зрілості, що відійшли від «материнських» галузей права (наприклад, цивільного права) і утворили компактні предмети нових галузей права (трудове право, право соціального забезпечення, сімейне право та ін.). На­віщо ж знову починати все спочатку? Кожна з визнаних галузей права, зафіксованих Вищою атестаційною комісією (ВАК), досягла зрілого, розвиненого характеру, про що у свій час неодноразово підкреслювали видні вчені-юристи (С.С. Алексєєв, P.O. Халфіна та інші).

Ще одна правова категорія активно пробиває собі дорогу. Це так зване «медичне право», що претендує на особливий режим регулювання. Інститут медичної діяльності — надан­ня медичної допомоги й лікування громадян у цей час вив­чається в системі галузі права соціального забезпечення.

Хоча, можливість відокремлення цього інституту від галузі права соціального забезпечення й перетворення його в самостійну галузь права в перспективі не виключається. Але для цього повинна бути відповідна правова база, нова система законодавства про медичне страхування й охорону здоров'я. А її поки що немає. Нове законодавство про охоро­ну здоров'я зараз перебуває в стадії розробки. А на старому законодавстві, на наш погляд, не може бути створена така важлива нова галузь права, як «медичне право».

Розвиток нових галузей права залежить від багатьох факторів, і насамперед, від економічного потенціалу й заці­кавленості держави в правовому регулюванні нових на­прямків суспільних відносин. Сьогодні одним з таких на­прямків, у розвитку якого зацікавлена держава, є загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування. В Україні впроваджується комплексна система соціального страху­вання (від нещасних випадків на виробництві, на випадок безробіття, хвороби, старості). Цим закладається основа надійного фундаменту соціального захисту населення. І не виняток, що соціальне страхування може бути підгалуззю права. Для цього є необхідні економічні й правові перед­умови, система законодавства й досвід зарубіжних країн.

Поняття підгалузі права соціального страхування як га­лузі права можна було б визначити таким чином: право соці­ального страхування є системою правових норм, встановле­них державою, що регулюють відносини, пов'язані з матері­альним забезпеченням, охороною здоров'я й наданням соціальних послуг працівникам і членам їх сімей у випадку тимчасової або постійної втрати працездатності, старості, втрати годувальника. Звичайно, сформульоване визначення не претендує на досконалість, але воно є початковим питан­ням для формування підгалузі права соціального забезпечен­ня. Правове обґрунтування такого підходу дано в Концепції соціального забезпечення населення України, схваленій Вер­ховною Радою України від 21 грудня 1993 р.[40]

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1299; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.