Чтобы не допустить распространения отравляющего вещества, дайте ему 1-2 таблетки активированного угля

Если пострадавший проглотил ядовитое вещество, попытайтесь вызвать у него рвоту (если он в сознании и нет противопоказаний). Дайте ему выпить теплой подсоленой воды (около 1 литра), а затем вызовите рвоту путем раздражения задней стенки горла.

По возможности устраните остатки отравляющего вещества, сняв с пострадавшего одежду и промыв части тела чистой водой.

При потере сознания, но наличии у пострадавшего пульса и дыхания, уложите его в правильное положение.

Проверьте пульс. При отсутствии пульса начинайте массаж сердца.

Проверьте, дышит ли пострадавший. Если нет, немедленно начинайте искусственное дыхание.

Вынесите пострадавшего из помещения, наполненного ядовитыми испарениями, на свежий воздух.

Помните, что ваши действия зависят от состояния пострадавшего, способа отравления и вида яда.

Отравление - патологическое состояние, которое происходит при попадании токсических веществ внутрь организма.

Нельзя:

· Оставлять пострадавшего одного.

· Вызывать рвоту, если пострадавший находится без сознания.

· Вызывать рвоту при отравлении кислотами и щелочами.

Признаки

· Головная боль.

· Понос.

· Рвота.

· Боли в животе.

· Затрудненное дыхание.

· Сонливость.

· Потеря сознания.

Первая помощь

1. Вызвать "скорую помощь". Постарайтесь выяснить, сколько времени прошло с момента отравления. Постарайтесь узнать, случайно или намеренно отравился пострадавший. Сохраните остатки проглоченного вещества, это поможет врачу.

При ураженні зброєю масового ураження.

Медичний захист від хімічної зброї. Засоби та заходи першої медичної допомоги при ураженні бойовими отруйними речовинами. Тренування у надіванні шолом-маски протигазу на пораненого та введенні знеболюючого засобу (Н-М-5,6).

Медичний захист від біологічної зброї. Засоби захисту від БЗ. Спеціальна та екстрена профілактика інфекційних захворювань. Заходи першої медичної допомоги при ураженні біологічними засобами. Використання антибактеріальних засобів аптечки індивідуальної (АІ).

Медичний захист від ядерної зброї. Засоби та заходи першої медичної допомоги для профілактики первинної реакції і у разі небезпеки опромінення. Використання радіозахисних засобів аптечки індивідуальної (АІ).

66. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій

Екологічна обстановка у світі останніми роками погіршилась і вважається несприятливою. Засоби масової інформації майже щодня повідомляють про надзвичайні ситуації, що відбуваються у світі: лісові пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, виверження вулканів, урагани, смерчі, снігові й пилові бурі та інші стихійні лиха, аварії і катастрофи на підприємствах і транспорті, що супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів і об'єктів господарювання, у тому числі й у сільському господарстві, а часто забрудненням і зараженням довкілля.

Щорічно в нашій країні виникають надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, що призводить до загибелі багатьох людей і значних матеріальних збитків.

Так, протягом 2004 р. в Україні виникло 286 НС. У зв'язку з частими стихійними лихами, аваріями і катастрофами, зростанням їх кількості в багатьох регіонах України обстановка вважається дуже складною. Така ситуація є постійною серйозною загрозою для населення, зокрема кожній людині, суспільству, навколишньому середовищу, а в цілому і стабільності економіки держави.

Масштаби, характер руйнувань і кількість постраждалих людей залежать від типу, масштабу і місця аварії, катастрофи або стихійного лиха, від швидкості розвитку надзвичайної ситуації, особливостей регіону, об'єктів господарювання і населених пунктів, що опинилися в районі надзвичайної ситуації. Таку ситуацію можна порівнювати з воєнними діями. Для проведення рятувальних робіт потрібне залучення великої кількості людей і матеріальних ресурсів, а несподіваний розвиток подій скорочує час на підготовку і проведення таких заходів.

Зниження масштабів людських втрат (у 2004 р. від НС загинуло 412 осіб) та матеріальних збитків, запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру, ліквідація їх наслідків є важливою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади, всіх органів управління цивільної оборони, управління всіх рівнів, спеціалістів і населення.

Класифікація надзвичайних ситуацій на території України за походженням здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій", Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держстандарту України від 19 листопада 2001 р., та Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 19 квітня 2003 р. № 119.

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.

Розглянемо важливі визначення, які використовуються в цивільній обороні.

Надзвичайні ситуації за походженням поділяють на такі.

Надзвичайні ситуації природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Небезпечне природне явище — це подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Потенційно небезпечний об'єкт — це такий об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

Виходячи з характеру походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:

— надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;

— надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" надзвичайні ситуації класифікуються за рівнями.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначаються чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.

1. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету (табл. 1).

2. Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості одного району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Таблиця 1. Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації

Рівень НС	Загинуло, осіб	Постраждало, осіб	Порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби, осіб
Державний			50 тис.
3 урахуванням збитків			10 тис.
Територіальне поширення	НС поширилась або може поширитись на територію інших держав НС поширилась на територію двох регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше ніж 1 % видатків їх бюджетів
Регіональний			10 тис.
3 урахуванням збитків	3—5	50—100	1—10 тис.
Територіальне поширення	НС поширилась на територію двох регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше ніж 1 % видатків їх бюджетів
Місцевий			1 тис.
3 урахуванням збитків	1—2	20—50	100—1 тис.
Територіальне поширення	НС поширилась на територію, загрожує довкіллю, населеним пунктам, спорудам, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цього об'єкта
Об'єктовий	Критерії надзвичайної ситуації не досягають зазначених показників

3. Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До НС місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та ін., що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

4. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Крім того, класифікація природних і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена і за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид, наслідки, терміни та масштаби прояву.

67. Захист населення від надзвичайних ситуацій
Основні заходи захисту. Оповіщення та інформація. Завдання, заходи захисту населення від надзвичайних ситуацій. Організація оповіщення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Попереджувальний сигнал „Увага всім!”. Сигнали оповіщення та зміст інформації населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час. Дії населення за сигналами оповіщення.

Спостереження і контроль. Завдання спостереження і контролю в різних режимах функціонування єдиної системи захисту. Об’єкти, сили і засоби спостереження і контролю. Пост радіаційного і хімічного спостереження: завдання, склад, оснащення, дії чергового спостерігача.

Укриття населення в захисних спорудах. Призначення, класифікація захисних споруд. Укриття найпростішого типу – відкриті і перекриті щілини, їх підготовка та можливості щодо захисту. Протирадіаційні укриття і сховища, їх захисні властивості, обладнання та порядок використання. Правила перебування у захисних спорудах.

Евакуаційні заходи. Поняття про евакуацію та її види. Принципи і способи здійснення евакуації населення. Підготовка та проведення евакуації населення з небезпечних районів. Розміщення евакуйованого населення у безпечних районах.

Засоби захисту, спостереження і контролю

Засоби захисту органів дихання. Протипилова тканинна і ватно-марлева маска, їх призначення, порядок виготовлення та використання. Респіратори та фільтрувальні протигази: призначення, склад, принцип дії і порядок застосування.
Тренування нормативів (Н-ОЦЗ-1,2).

Засоби захисту шкіри Звичайні та спеціальні засоби захисту шкіри. Підготовка та використання предметів одягу та взуття. Ізолюючі та фільтрувальні засоби індивідуального захисту шкіри: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1, загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК). Їх призначення, склад, правила користування.
Тренування нормативів (Н-ОЦЗ-3, 4).

Медичні засоби захисту. Аптечка індивідуальна, її склад, порядок застосування її медичних засобів. Індивідуальний протихімічний пакет, його склад, порядок обробки шкіри, одягу, взуття. Пакет перев’язувальний індивідуальний, склад і порядок користування ним.

Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Завдання дозиметрії в цивільному захисті. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання. Методи визначення іонізуючих випромінювань. Класифікація дозиметричних приладів. Призначення, склад і порядок використання приладів:
радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення (ДП – 5 А,Б,В);
контролю радіоактивного опромінення (ДП-22В, ДП-24, ІД-1);
хімічної розвідки і контролю зараження (ВПХР).

68. Основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт

Здійснення головного завдання ГО (порятунок людей) неможливе при неправильній організації. Тому встановлені певні організаційні рамки, в яких проводяться.

Рятувальні роботи включають:

· локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висунення і ділянках робіт;

· розвідку маршрутів висунення сил ГО і ділянок робіт;

· розшук уражених і витягання їх з пошкоджених будівель, затоплених, задимлених і загазованих приміщень, завалів, що горять;

· розтин зруйнованих, пошкоджених і завалених споруд і порятунок людей, що знаходяться в них; 3

· надання першої медичної допомоги ураженим і евакуацію їх в лікарні;

· виведення населення з небезпечних зон в безпечні райони;

· санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, засобів захисту і одягу, продовольства, води, фуражу.

Менш невідкладні роботи включають:

· прокладку колонних шляхів і пристрій проїздів в завалах і зонах зараження;

· локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних мережах для створення хороших умов проведення рятувальних робіт;

· відновлення і ремонт ліній зв'язку і енергетичних мереж в цілях проведення рятувальних робіт, а також захисних споруд для людей у разі повторних НС;

· зміцнення або обвалення конструкцій будівель і споруд, загрозливих обвалом і що перешкоджають безпечному проведенню рятувальних робіт;

· знищення боєприпасів, що не вибухнули, і інших вибухонебезпечних предметів.

Pятувальні роботи неможливо провести ефективно без застосування сучасної техніки, тому залежно від виду робіт, що проводяться, використовуються наступні групи технічних засобів:

· машини і механізми для розтину завалів, їх розбирання і розчищення, підйому, переміщення і транспортування вантажів (бульдозери, крани, трактори|, екскаватори, самоскиди, домкрати, лебідки);

· пневматичний інструмент для того, що проробляє отворів в стінах, перекриттях завалів з метою подачі повітря і визволяння постраждалих|(відбійні і бурильні молотки);

· інструменти для різання металів (автогенні апарати, бензорізи, керосинорізи);

· пристрою для відкачування води (пожежні і авторозливні станції, мотопомпи, поливальні машини, насоси);

· засоби для переправи через водні перешкоди (баржі, понтони, тягачі-трайлери, пороми);

· обслуговуючі і ремонтні засоби (заправники, станції обслуговування, майстерні, освітлювальні станції).

При вдалому використанні машин і механізмів успішне проведення рятувальних робіт залежить від:

добування розвідкою сил ГО достовірних даних про обстановку до |встановленого терміну;

· швидкого введення сил ГО в райони поразки;

· високої виучки особового складу, дотримання ним правил безпеки при проведенні робіт;

· завчасного вивчення особливостей вірогідних ділянок робіт;

· правильного управління і чіткої організації взаємодії сил і засобів ГО.

Основними способами проведення рятувальних робіт при радіоактивному забрудненні (зараженні) є:

· сповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення;

· використання індивідуальних засобів захисту, укриття в захисних спорудах;

· використання профілактичних протирадіаційних препаратів з АЇ-2;

· дотримання правил поведінки людей на забруднених територіях;

· виключення споживання забруднених продуктів і води;

· евакуація населення (якщо це необхідно) із забруднених територій.

При хімічному зараженні рятувальні роботи включають:

· сповіщення про небезпеку хімічного зараження;

· використання індивідуальних засобів захисту;

· застосування антидотів і ІПП;

· укриття в захисних спорудах;

· дотримання режимів поведінки на зараженій території;

· евакуацію людей із зони зараження;

· санітарну обробку людей, дегазацію територій, споруд, техніки, майна, транспорту, одягу.

Дата добавления: 2015-05-08