КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальна характеристика водоохоронних зон
Питання 1. Загальна характеристика природно-заповідного фонду України. 2. Загальна характеристика природних територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. 3. Загальна характеристика штучних територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. 4. Поняття та види курортів. 5. Правовий режим курортних та лікувально-оздоровчих територій. 6. Загальна характеристика рекреаційних зон. Методичні рекомендації: Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою і нормативним матеріалом. Суспільні відносини щодо організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду регулюються: Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року;Законом України “Про природо-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року тощо. Природо-заповідний фонд України – це система природних комплексів та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. До природно-заповідного фонду віднесено 7169 територій і об’єктів загальною площею 2757,4 тис. гектарів, що становить 4,57 відсотка території України. Природо-заповідний фонд України охороняється законодавством України як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Об’єкти природно-заповідного фонду України – це ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об’єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та здійснення фонового моніторингу довкілля, вилучені з господарського використання повністю або частково, і у встановленому законодавством порядку оголошені територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України.
Види територій та об’єктів ПЗФ: 1. природні заповідники; 2. біосферні заповідники; 3. національні природні парки; 4. регіональні ландшафтні парки; 5. заказники; 6. пам’ятки природи; 7. заповідні урочища; 8. ботанічні сади; 9. дендрологічні парки; 10.зоологічні парки; 11.парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва. Залежно від походження розрізняють: природні території та об’єкти (перші сім визначених категорій);штучно створені об’єкти (останні чотири категорії). За рівнем охоронного режиму об’єкти ПЗФ поділяються на: загальнодержавного значення (природні заповідники, національні природні парки);місцевого значення (регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища);можуть бути або загальнодержавного, або місцевого значення (заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва);міжнародного значення (біосферні заповідники). За юридичним статусом: є юридичними особами: (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки загальнодержавного значення);не є юридичними особами: (заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища); можуть утворюватися як юридична особа, так і без прав юридичної особи: (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки місцевого значення, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва). Крім того, заказники залежно від елементів природних комплексів поділяють на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні. Пам’ятки природи залежно від особливостей їх природних комплексів поділяють на: комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Охорона курортів регулюється: Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року (ст. 62); Основами законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року; Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року; Водним кодексом України від 6 червня 1995 року (гл. 12); Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року (гл. 8); Законом України “Про курорти” від 5 жовтня 2000 року тощо. Курорт – це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси (мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об’єкти і комплекси зі сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань), необхідні для їх експлуатації будівлі, споруди з об’єктами інфраструктури, яка використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань, поліпшення здоров’я людей та для рекреації і підлягає особливій охороні. На такій території розташовані санаторно-курортні заклади, заклади відпочинку і культури, видовищні підприємства, підприємства громадського харчування, торгівлі і побутового обслуговування, призначені для обслуговування осіб, що прибувають на курорт для лікування і відпочинку. Правовий режим охорони курортів передбачає поділ території курорту (округу санітарної охорони курорту) на три зони: а) перша зона (зона суворого режиму); б) друга зона (зона обмежень); в) третя зона (зона спостережень). Порядок створення курортів визначається Законом України „Про курорти” від 5 жовтня 2000 року. Підставами для започаткування перебігу утворення курортів є: - виявлення на певних територіях природних лікувальних ресурсів або чинників шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідних робіт; - визначення можливості їх використання для організації профілактики, лікування, оздоровлення населення.
Рекреаційні зони – це території (акваторії), призначені для організації відпочинку населення, туризму та для проведення спортивних заходів. Це зони відпочинку населення. Охорона рекреаційних зон регулюється: ст. 63 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року;Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року;Лісовим кодексом України у редакції від 8 лютого 2006 року;Водним кодексом України від 6 червня 1995 року;Законом України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 року;Законом України “Про туризм” у редакції від 18 листопада 2003 року;Законом України “Про фізичну культуру і спорт” від 24 грудня 1993 року;Законом України “Про музеї та музейну справу” від 29 червня 1995 року тощо. Рекреаційні зониможуть бути створені і не на земельних ділянках рекреаційного призначення, а на землях водного фонду, лісогосподарського та ін. призначення. Вони належать до ключових територій екологічної мережі України. Рекреаційні зони можуть перебувати в приватній, державній і комунальній власності. Правовий режим рекреаційних зон визначається місцевими радами в актах локального характеру (локальні ресурсовпорядні документи). Ст. 63 Закону „Про охорону навколишнього природного середовища” забороняє у межах рекреаційних зон: господарську та іншу діяльність, що негативно впливає на довкілля; зміну природного ландшафту; проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за призначенням. Глава 18 ВКУ для охорони вод передбачає встановлення правового режиму охоронних зон таких видів: Водоохоронні зони – встановлюються навколо водойм для забезпечення сприятливого режиму водних об’єктів, запобігання їх забрудненню, вичерпанню, знищенню навколоводних рослин і тварин, зменшення коливань стоку. Частиною водоохоронної зони з особливим режимом є прибережні захисні смуги. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486.
Смуги відведення – встановлюються для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження каналів на меліоративних системах, гідротехнічних та гідрометричних систем, а також водойм і гребель на річках. Берегові смуги водних шляхів – встановлюються на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов’язаних з судноплавством. Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347. Зони санітарної охорони – встановлюються для охорони водних об’єктів у районах забору води для централізованого водопостачання, лікувальних і оздоровчих потреб. Зони санітарної охорони водних об’єктів поділяється на три пояси: суворого режиму, обмежень і спостережень. Правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів визначається Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10 січня 2002 року.
Завдання для самостійної роботи: 1.Співвідношення курортів і рекреаційних зон. 2.Чи може курортом бути оголошений цілий населений пункт? Чи є місто Одеса курортом? 3.Правове регулювання створення рекреаційних зон у межах населених пунктів. 4.Правове регулювання створення рекреаційних зон на водних об’єктах. 5.Співвідношення правових режимів водно-болотних угідь міжнародного значення, об’єктів природно-заповідного фонду і водних природних комплексів. 6.Співвідношення правових режимів виключної (морської) економічної зони України і континентального шельфу. 7.Співвідношення науково цінних природних комплексів і природно-заповідного фонду.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. ПРАВО ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕМА 11. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 385; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |