Додаток 1 3 страница

14. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

15. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів / за ред.. Каракаша І.І. – Одеса: Фенікс, 2012.- 788с.

16. Тустановська І. Правова регламентація поводження з генетично модифікованими організмами в деяких міжнародних документах// Вісник екологічної адвокатури.- 2001 р.- № 16.- С. 15-18.

17. Шульга М.В. Правові проблеми екологічної безпеки при здійсненні земельної реформи // Державне будівництво та місцеве самоврядування. -2002.-Вип.2.-С.93-103.

18. Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка у 2-х томах. вид. 2-е, перероб. та допов. - К.: Ін Юре, 1999.

19. Ковальчук Т. Екологічна безпека продуктів харчування: поняття та зміст // Право України. – 1997. - № 5. – С. 22..

20. Барбашова Н. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль масштабного фактору // Право України. – 1999. - № 3. – С. 47.

21. Барбашова Н. Забезпечення екологічної безпеки: розвиток галузевого підходу в екологічному законодавстві // Право України. – 2001. - № 6. – С. 78.

Тема 12. Правове регулювання відносин за надзвичайних екологічних ситуацій

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546;

3. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 27.- Ст. 218;

4. Закон України „Про цивільну оборону України” від 3 лютого 1993 року// Відомості Верховної Ради України.- 1993 р.- № 14.- Ст. 124;

5. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 5.- Ст. 21;

6. Закон України «Про державний матеріальний резерв» від 24 січня 1997 року// Відомості Верховної Ради України.- 1997 р.- № 13.- Ст. 112;

7. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 року// Відомості Верховної Ради України.- 1998 р.- № 35.- Ст. 237;

8. Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 4.- Ст. 25;

9. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 40.- Ст. 337;

10. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24 червня 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004.- № 39.- Ст. 488;

11. Порядок відшкодування шкоди особам, що постраждали від надзвичайних обставин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року № 562// http://portal.rada.gov.ua/;

12. Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1993 року № 733// http://portal.rada.gov.ua/;

13. Положення про національну систему сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 699// Офіційний вісник України.- 1997 р.- № 28.- Ст. 68;

14. Положення про Державну комісію з питань техноґенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року № 174// Офіційний вісник України.- 1998.- № 7.- 5 березня;

15. Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1198// Офіційний вісник України.- 1998.- № 31.- 20 серпня;

16. Порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 року № 140// Офіційний вісник України.- 1999.- № 5.- 19 лютого;

17. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175// Офіційний вісник України. - 2002.- № 8.- Ст. 356;

18. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368// Офіційний вісник України. - 2004. - № 12.- Ст. 740;

19. Положення про функціональну підсистему захисту сільськогосподарських тварин і рослин єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру затверджене наказом Мінагропрому від 25 травня 1999 року № 214// Офіційний вісник України. - 1999.- № 24.- 2 липня;

20. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджений наказом МНС від 23 квітня 2001 року № 97// Офіційний вісник України.- 2001 р.- № 23.- Ст. 1053;

21. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій, затверджені наказом МНС України від 22 квітня 2003 року № 119// Офіційний вісник України.- 2003.- № 31.- Ст. 1635;

22. Порядок створення і функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту затверджений наказом МНС від 3 листопада 2004 року № 145// Офіційний вісник України.- 2004.- № 50.- Ст. 3308;

23. Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджені наказом МНС України від 15 травня 2006 року № 288// http://portal.rada.gov.ua/;

24. Положення про функціональну підсистему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Міністерства промислової політики, затверджене наказом Мінпромполітики України від 5 червня 2006 року № 208// http://portal.rada.gov.ua/;

Література:

1. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: навч. та науково-практ. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002 р. – 332 с.

2. Бондар Л. Зона надзвичайної екологічної ситуації як первень конституційно-правового механізму забезпечення екологічної безпеки// Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень, 2000 р./ за ред. Ківалова С. В., Орзіха М. П.- Бібліотека журналу «Юридичний вісник».- Одеса, 2001 р.

3. Бондар Л.О., Курзова В.В. - Екологічне право України. Навч. посібник. 2-е видання: доп. та перероблене // Вид-во "Бурун Книга", 2008. – 368 с.

4. Горбачук В. М., Тарасова Л. Г. Аналіз критичних ситуацій техноґенної природи, що призводять до аварій та катастроф у різних галузях господарської діяльності.- К., 1993 р.

5. ДК 019-2001 «Державний класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держстандарту України від 19 листопада 2001 року № 552.

6. ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять, затверджений наказом Держстандарту України від 2 липня 1999 року № 12.- К., 1999.

7. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

8. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

9. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

10. Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад. курс/ за ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева.- К.: Істина, 2001 р.- 544 с.

11. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів / за ред.. Каракаша І.І. – Одеса: Фенікс, 2012.- 788с.

12. Комарницький В.М. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій в Україні: Монографія. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. -152 с.

13. Кузніченко С.О. Надзвичайні спеціальні адміністративно-правові режими у законодавстві України// Право України.- 2000 р.- № 12.

З МІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV. МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

Тема 13. Міжнародне право навколишнього середовища та

Тема 14.Європейське право навколишнього середовища

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546;

3. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 12 липня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 44.- Ст. 222;

4. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головно як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 2 лютого 1971 року), Україна бере участь згідно з Законом України від 29 жовтня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 50.- Ст. 279;

5. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Париж, 16 листопада 1972 року), ратифікована указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 жовтня 1988 року// http://www.rada.gov.ua/;

6. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин від 23 червня 1979 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 19 березня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 18.- Ст. 154;

7. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 19 вересня 1979 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 29 жовтня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 50.- Ст. 278;

8. Віденська конвенція про охорону озонового шару від 22 березня 1985 року// Офіційний вісник України.- 2005 р.- № 21.- Ст. 1179;

9. Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар від 16 вересня 1987 року// http://www.rada.gov.ua/;

10. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 1 липня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 284;

11. Конвенція про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Еспо, Фінляндія, 26 лютого 1991 року), ратифікована Законом України від 19 березня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 18.- Ст. 153;

12. Конвенція з охорони й використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (Гельсінкі, 17 березня 1992 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 1 липня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 282;

13. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 11 червня 1992 року), ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 50.- Ст. 277;

14. Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 11 червня 1992 року), ратифікована Законом України від 29 листопада 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 49.- Ст. 433;

15. Декларація Ріо-де-Жанейро з довкілля і розвитку від 14 червня 1992 року// Действующее международное право.- Т. 3.- М., 1997.- С. 687-692;

16. Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (Париж, 17 червня 1994 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 4 липня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 36.- Ст. 267;

17. Конвенція про ядерну безпеку (Відень, 20 березня 1994 року), ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 року// Відомості Верховної Ради України.- 1998 р.- № 16.- Ст. 70;

18. Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (Відень, 29 вересня 1997 року), ратифікована Законом України від 20 квітня 2000 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 31.- Ст. 243;

19. Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від 11 грудня 1997 року, ратифікований Законом України від 4 лютого 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 19.- Ст. 261;

20. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргус, Данія, 25 червня 1998 року), ратифікована Законом України від 6 липня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 296;

21. Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі від 10 вересня 1998 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 26 вересня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 46.- Ст. 341;

22. Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття (Монреаль, 29 січня 2000 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 12 вересня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 44.- Ст. 320;

23. Київський протокол про реєстри викидів і переносу забруднювачів до Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 21 травня 2003 року// http://www.menr.gov.ua/;

24. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Київ, 22 травня 2003 року), ратифікована Законом України від 7 квітня 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 32.- Ст. 383;

25. Європейська ландшафтна конвенція (Страсбурґ, Франція, 17 червня 2004 року), ратифікована Законом України від 7 вересня 2005 року// Відомості Верховної Ради України.- 2005 р.- № 51.- Ст. 547.

Література:

1. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

2. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

3. Заключне звернення європейського екофоруму на 5-й конференції міністрів „Довкілля для Європи”, Київ, 21-23 травня 2003 рік// http://www.unece.org/;

4. Кравченко С. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз // Право України. – 1995. - № 5-6. – С. 33.

5. Кравченко С.М., Андрусевич А. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві //Право України. - 2001.-№ 2.-С.133-136.

6. Кравченко С.М., Андрусевич А.О., Бонайн Дж. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища: Підручник / Під заг. ред. проф. Кравченко С.М. - Львів: Вид. центр ЛНУ, 2002.- 336 с.

7. Малишева Н. Р. Гармонізація стандартів навколишнього середовища Україні зі світовими та європейськими і підвищення ефективності їх впровадження// Малий і середній бізнес.- 1999 р.- № 1-2.

8. Малишева Н. Р. Теоретичні аспекти гармонізації законодавства України з міжнародним правом// Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом.- К., 1998 р.- С. 87-92.

9. Правові засади впровадження в Україні Конвенції про біорізноманіття/ відп. ред. Малишева Н. Р.- К., 2003 р.

10. Трусов А. Г. Международное экологическое право: Учебно-методическое пособие - М.: МНЭПУ, 1999. - 84 с.

11. Крупка Ю. Відповідальність держави за транскордонну ядерну шкоду // Право України. – 1999. № 2– С.62.

Дата добавления: 2015-05-10