Тема № 11. Звільнення від кримінальної відповідальності

Поняття звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності. Види звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Умови такого звільнення: вчинення злочину невеликої тяжкості; щире каяття після вчинення злочину; активне сприяння розкриттю злочину; повне відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Умови такого звільнення: вчинення вперше злочину невеликої тяжкості; примирення винного з потерпілим; відшкодування завданих злочином збитків або усунення заподіяної шкоди.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови такого звільнення: вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості; щире каяття після вчинення злочину; передача особи, яка вчинила злочин, на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням; дотримання протягом року з дня передачі на поруки певних правил (виправдання довіри колективу, неухилення від заходів виховного характеру, непорушення громадського порядку).

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки. Умови такого звільнення: вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості; на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Умови такого звільнення. Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності:

- 2 роки (вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі);

- 3 роки (вчинення злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі);

- 5 років (вчинення злочину середньої тяжкості);

- 10 років (вчинення тяжкого злочину);

- 15 років (вчинення особливо тяжкого злочину).

Зупинення перебігу строків давності та їх поновлення. Незастосування строків давності у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 449–451, 454 КК.

Додаткова література:

Закон України «Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України» від 26.06.1997 р. // Урядовий кур’єр. – 15.07.1997 р. – № 127.

Закон України «Про амністію» від 11.05.2000 р. (із змінами та доповненнями від 19.04.2007 р.)

Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р. із змінами 19.12.1996 р. (із змінами та доповненнями від 02.06.2011 р.)

Закон України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 р.

Указ Президента України «Про амністію з нагоди 50-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні» від 19.04.1995 р. // Голос України від 26.04.1995 р. № 77.

Указ Президента України «Про амністію з нагоди третьої річниці незалежності України» від 18.08.1994 р. // Закон і бізнес від 14.09.1994 р. № 37.

Указ Президента України «Про амністію у зв’язку з десятою річницею Чорнобильської катастрофи» від 16.04.1996 р. // Голос України від 23.04.1996 р. № 75.

Указ Президента України «Про звільнення з місць позбавлення волі деяких категорій жінок і неповнолітніх» від 20.02.1996 р. // Урядовий кур’єр від 24.02.1996 р. № 37-38.

Указ Президента України «Про звільнення з місць позбавлення волі» від 20.02.1996 р. // Голос України від 24.02.1996 р. № 37.

Указ Президента України «Про Положення про порядок здійснення помилування» від 16.09.2010 р. № 902/2010

Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 23.12.2005 № 1

Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру. Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 15.05.2006 № 2

Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 28.09.1973 р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 (v0003700-93) від 04.06.93, № 12 від 03.12.97)

Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 р.

Акімов М. Про умови та механізм звільнення від відповідальності члена організованого злочинного формування // Право України. – 2000. – № 2. – С. 64.

Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.

Весельська Л.В. Деякі питання щодо визначення підстав звільнення від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 3. – С. 223–232.

Дроздов О. Дійове каяття (звільнення від кримінальної відповідальності) // Юридичний вісник України. – 2006. – № 14. – С. 6–7.

Єрмаков О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації (порівняльно–правовий аспект) // Підприємництво, господарство і право. Науково–практичний господарсько–правовий журнал. – 2002. – № 9. – С. 88.

Житний О.О. Поняття, види і кримінально–правове значення посткримінальної поведінки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. – 2001. – С. 95.

Житний О.О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – № 18. – С. 195.

Клименко С. Проблеми кваліфікації дій особи при добровільній відмові від повторного замаху на вчинення злочину // Актуальні проблеми кримінального і кримінально–процесуального законодавства та практики його застосування. Збірник тез доповідей Регіонального круглого столу (21–22 лютого 2003 р.). Хмельницький інститут регіонального управління та права. – 2003. – С. 162.

Клименко С.В. Кримінально правові наслідки добровільної відмови від вчинення злочину // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2002. – № 2. – С. 137–143.

Ковітіді О. Звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів // Підприємництво, господарство і право. Науково–практичний господарсько–правовий журнал. – 2004. – № 4. – С. 89.

Ковітіді О.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за злочини, вчинені у неповнолітньому віці // Право України. – 2004. – № 4. – С. 121.

Козак О.С. Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності // Наше право. – 2004. – № 4. – С. 59–62.

Матюшенко Р. Закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим // Право України. – 2002. – № 4. – С. 94.

Матюшенко Р. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям // Право України. – 2002. – № 8. – С. 99.

Михайленко О. Удосконалення системи підстав і порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності // Вісник прокуратури. – 2003. – № 2. – С. 51.

Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності і передана на поруки лише за умови, що нею вчинено злочин, який не являє собою великої суспільної небезпеки, і вона щиро розкаялась у цьому: Судова практика // Право України. – 1999. – № 3. – С. 102.

Письменний Д.П. Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1. – С. 269.

Письменний Д.П., Галаган О.І. Звільнення від кримінальної відповідальності за давністю // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2000. – № 3. – С. 174.

Півненко В. Звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 6. – С. 36.

Русу С. Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Право України. – 2002. – № 4. – С. 128.

Сахнюк С.В. Освобождение от уголовной ответственности, его виды и класификация // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2002. – № 3. – С.111–119.

Сокира Л. Інститут звільнення від кримінальної відповідальності // Вісник прокуратури. – 2002. – № 1. – С. 57.

Степанов П.Л. Вдосконалення інституту дійового каяття // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. Матеріали науково–практичної конференції. Харків, 20 червня 2003 р. Національний університет внутрішніх справ. – 2003. – С. 57.

Туркота С. Виникнення та розвиток правового компромісу: історичні передумови // Право України. – 2002. – № 5. – С. 46.

Усатий Г.О. Компроміс як засіб вирішення кримінально–правового конфлікту: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.08 / НАВСУ. – К., 1999. – 16 с.

Школа С. Помилування засуджених в Україні: проблеми правового регулювання // Право України. – 2000. – № 1. – С. 100.

Ященко А.М. Чи є винуватою особа, котру звільняють від кримінальної відповідальності? // Наше право. – 2004. – №2(2). – С 55–59.

Змістовий м одуль 4 (теми 12–18)

Дата добавления: 2015-05-10