Про переваги компютерного вивчення географії!!!!!!!!САМ!

Використання зарубіжного досвіду!

Суть інтерактивного навчання сам!!!

Інтелектуально – творчі ігри сам!

27. Рольові ігри

Ти — один з керівників гірничо-збагачувального комбінату в Криворізькому залізорудному басейні. Які заходи для збереження земельних ресурсів запропонуєш?

2. Ти — менеджер сільськогосподарського підприємства на Поліссі. Який комплекс меліоративних робіт слід провести у твоєму господарстві, щоб підвищити врожайність картоплі?

У 10 класі можна провести прес-конференцію на тему «Глобальні проблеми людства». Заздалегідь учні отримують ролі:

1. Кореспонденти газет і журналів (учні, які не отримали завдання).

2. Політолог (проблема війни і миру).

3. Експерт ООН з народонаселення (демографічна проблема).

4. Представники НДІ — гідрологи, геологи (проблема раціонального використання природних ресурсів).

5. Космонавт (проблема освоєння космосу).

6. Міністр енергетики (енергетична проблема).

31. Головні картографічні уміння -Навчальні карти за своїми функціональним призначенням можуть бути: а) об’єктом вивчення; б) джерелом знань; в) засобом наочності. Методика роботи з картами залежить від функції, яку карти виконують в конкретній навчальній ситуації.

До основних прийомів вивчення карт в шкільній географії слід віднести: візуально-описовий, картометричний, морфометричний, математико-статистичний і графічний аналізи. Зрозуміло, що у шкільній географії рівень опанування ними не однаковий. Це пояснюється і віковими особливостями учнів, і конкретними завданнями шкільної географії. Контурні карти використовуються з різною дидактичною метою: для перевірки знань, при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, узагальненні і систематизації. За ними проводяться картографічні диктанти.

Робота з контурними картами в основному повинна здійснюватися на уроці. Вдома вчитель пропонує закінчити або виконати аналогічну роботу.

32. Прийоми роботи з текстом підручника – з голови! Загальними методичними вимогами до роботи з підручником географії є:

• Систематична робота з підручником на всіх етапах уроку (вивчення нового матеріалу, закріплення, узагальнення), а також під час виконання домашнього завдання;
• Цілеспрямоване навчання учнів вмінню працювати з усіма компонентами підручника;
• Поступове ускладнення видів роботи з підручником від теми до теми, від курсу до курсу;

Застосування підручника в поєднанні з іншими засобами навчання: картами, схемами, таблицями, відеофрагментами, позакласним читанням. Робота з текстом підручника здебільшого поєднується з роботою з позатекстовими його компонентами, які доповнюють навчальну інформацію чи ілюструють її – текстовими картами, малюнками, схемами, таблицями, фотографіями, графіками та ін..

·

34. До методичного апарату (його ще називають позатекстовий компонент) підручника належать: апарат організації засвоєння змісту (до нього входить блок добування знань та умінь – робота з ілюстраціями, творчі, підсумкові; блок самоконтролю і взаємоконтролю – запитання і завдання; методичні ключі до теми – інструктивні матеріали: пам'ятки, зразки розв'язування задач, прикладів; таблиці; написи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи); ілюстративний апарат (фотографії, малюнки, плани, карти, схеми, графіки та ін.); апарат орієнтування (вступ, зміст, бібліографія, значки рубрик).

Усі питання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на репродуктивні та продуктивні (проблемні).

35. Орієнтування глобуса Отож, ставимо глобус на підставку (нею може слугувати смужка картону, скріплена степлером у вигляді циліндричного кола) так, що північний полюс є його маківкою, кладемо на нього монету, яка буде моделювати нас, мандрівників, а далі пересуваємо монету по глобусі на південь, весь час повертаючи його на підставці так, щоб у будь якій точці мандрівки монета перебувала на маківці глобуса. Дійшовши у такий спосіб до південного полюса, монета знову ж таки, опиняється на маківці глобуса-Землі. Для п’ятикласника цього очевидного факту – південний полюс так само є «верхом» Землі як і північний, чи будь-яка інша точка на Землі, поки що достатньо для правильного розуміння положення людини на Землі, яка аж ніяк не може «впасти вниз головою з Антарктиди». Зорієнтований глобус дає можливість вивчати територію материка чи акваторію океану з ефектом присутності на них учнів, запобігти формуванню спотворених уявлень про форму Антарктиди та її «перекинутість» (на стандартно закріпленому глобусі її навіть показати важко).

36. Розповідь – придумати самому! розповідь —живий, емоційний, не дуже тривалий в часі (5-10 хв у 5-7 кл, 110-15 хв у 8-10 кл) виклад будь-якого питання теми. Залежно від змісту розрізняють описові, художні, науково-популярні розповіді. Розповідь-опис—це послідовний виклад ознак, особливостей, властивостей, якостей предметів і явищ навколишнього світу. Художня розповідь застосовується для образного переказу фактів або історичних подій. Для ознайомлення з різними науковими гіпотезами, дослідженнями використовують науково-популярну розповідь, в якій є порівняння, аналіз, синтез, узагальнення

37. Бесіда - Бесіда —це діалог вчителя та учнів, який передбачає формулювання запит ань, з допомогою яких учні відтворюють раніше набуті знання або самостійно роблять висновок. Перевага бесіди полягає в тому, що вона сприяє розвитку активності і самостійності учнів. Залежно від дидактичної мети розрізняють вступну (на початку уроку з метою виявлення рівня підготовки учнів до сприймання матеріалів), повідомлювальну (застосовується під час аналізу наочних посібників, схем, таблиць, малюнків) і підсумкову бесіду з метою узагальнення і систематизації вивченого.

38. Прийом пояснення - Пояснення, на відміну від розповіді має доказовий характер і застосовується як спосіб вивчення географічних закономірностей, механізмів процесів, явищ. Під час пояснення вчитель використовує схематичні рисунки, математичні формули, картографічний матеріал.

39. Репродуктивний метод ґрунтується на відтворенні знань, повторенні способів діяльності за завданнями і зразком, який подає педагог. Основні його прийоми— інструктаж, проводиться перед виконанням практичних та самостійних робіт, вправа, зміст якої полягає у повторенні певних дій, які забезпечують формування умінь і навиків застосування вже набутих знань. Навчальною програмою передбачені практичні роботи в кожному курсі шкільної географії. До навичок, якими повинні володіти учні належать визначення географічних координат, чи пошук за ними точок на глобусі і карті, орієнтування на місцевості, складання плану місцевості, визначення місцевого і поясного часу і т. д.

47. Дослідницький метод сприяє залученню школярів до творчої діяльності, наукового пізнання На відміну від частково-пошукового, учні вирішують поставлену проблему повністю, спостерігаючи і вивчаючи певні просторові процеси і явища. Висувають гіпотезу, планують шляхи дослідження самостійно і під керівництвом вчителя. Важливе місце належить в цьому методі прийому спостереження. Його можна проводити безпосередньо, або з допомогою приладів (метеорологічних, астрономічних). Наукове спостереження обов’язково проводиться за певною програмою.

В сучасній методиці навчаня географії розрізняють навчально-дослідницький метод, яким можуть оволодіти всі учні, які в навчальній діяльності під керівництвом учителя виконують роль дослідників. Це може відбуватись у стінах класу (гра у дослідників, які проектують будівництво підприємства певної галузі, враховуючи властиві для неї фактори розміщення чи визначають за статистичним довідником демографічну ситуацію свого району, області).

Дата добавления: 2015-05-08