Метод анкетування. Методика викладання курсу «Загальна географія»Психологи звертають увагу на більш високу ефективність позитивної внутрішньої мотивації учнів порівняно із

Методика викладання курсу «Загальна географія»Психологи звертають увагу на більш високу ефективність позитивної внутрішньої мотивації учнів порівняно із зовнішньою. Вона особливо важлива під час розв'язання складних творчих задач, наприклад під час проведення рольових ігор. Для шестикласників характерний природний інтерес до географії, їм властива романтика, їм подобаються походи, подорожі, дослідження, їм цікава інформація про особливості природи різних частин Землі Під час вивчення«Загальної географії» учні опановують найбільший,порівняно з іншими курсами фізичної географії, запас географічних понять, У системі понять розрізняють головні та підпорядковані. Важливо сформувати в учнів ієрархію понять. Це можна робити у вигляді структурних простих схем, які упродовж вивчення теми висять поруч з картою. Схеми треба також малювати паралельно з учнями. У засвоєнні найважливіших понять велику роль відіграють визначення. Найважливіша особливість полягає в тому, що поняття не можуть бути засвоєні тільки шляхом заучування їхніх визначень.

Географічна екскурсія – одна з форм організації навчально – виховного процесу в школі. Її проведення таке ж обов’язкове, як проведення вчителем уроку, оскільки екскурсія, яка проводиться за програмою є одним із видів уроку. На уроці – екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи.

Під час екскурсії відбувається накопичення в учнів змістових уявлень, які слугують основою для формування фізико – географічних і економіко – геогра -фічних понять. Отже, екскурсії мають виключно важливе значення. Вони забезпечують зв’язок теорії з практикою, дають змогу показати учням в натурі ті географічні об’єкти і явища, які в умовах певної школи можливі для безпосереднього вивчення чи ознайомлення з ними. це має велике значення для реалізації краєзнавчого принципу у викладанні географії.

53. Складові підготовки учителя до уроку -Численні вимоги до сучасного уроку, багатогранні критерії його ефективності, вимагають від учителя ретельної підготовки до нього. Робота з підготовки до уроків розпочинається зі складання календарно-тематичного планування. Складаючи цей план, учитель опирається на Програму, в якій зафіксовано базовий освітній стандарт та вимоги до рівня підготовки школярів з предмету. Вчитель може скористатись календарно-тематичним плануванням, складеним методистами чи авторами підручників, яке друкують українські методичні журнали «Географія», «Географія. Краєзнавство. Туризм.», «Географія та основи економіки в школі». Видають таке планування і окремими брошурами. Кожний учитель вносить до них свої поправки, виходячи з конкретних умов роботи школи та своєї методичної майстерності.

Необхідність тематичного планування визначається принципом системної побудови уроків, остільки уроки-одинаки не забезпечують формування системи знань. В тематичному плані, який можна назвати стратегічною моделлю навчального процесу, вчитель встановлює тісний зв’язок між уроками через логіку формування понять, причинно-наслідкових зв’язків, планує організацію самостійної навчальної діяльності школярів, передбачаючи на кожен урок різні види навчальної роботи, методи і засоби навчання, практичні роботи.

Тематичний план розглядає одиничний урок як частину цілісної системи уроків з теми, розділу, курсу, але при цьому надає йому індивідуальності за змістом, формою діяльності школярів, рівнем засвоєння основних компонентів змісту освіти. Опираючись на тематичне планування вчитель готується до кожного уроку зокрема.

56. Технологія кооперативного навчання -Кооперативне навчання - це технологія навчання в невеликих групах, коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Члени великої групи або класу розподіляються на декілька малих груп і діють за інструкцією, яка спеціально була розроблена для них викладачем. Кожен з учнів працює над своїм завданням, своєю частиною матеріалу до повного розуміння питання, яке вивчається, та завершення роботи над ним. Потім учні обмінюються знахідками таким чином, що робота кожного є дуже важливою та суттєвою для роботи інших, оскільки без неї завдання не буде виконане (частина важливої інформації буде втрачена, інші учні групи її не отримають). Методика «кооперативне навчання» іноді перекладається як «навчальна співпраця».

72. У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, зокрема в тому, де живуть учні, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення—зміні цінностей, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

67. У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір. Вивчаючи другу тему, доцільно звернути увагу на можливі сучасні зміни в адміністративно-територіальному устрої з позицій історії формування українських земель. Для формування просторової уяви в цьому розділі і надалі, під час вивчення економічних районів, своєї області доцільно застосовувати ментальні карти, які є відтворенням на папері образу території з пам’яті.

82.Методика вивчення курсу «Географія материків і океанів» (7 клас)

Розширення форм роботи з різними за змістом і масштабом картами (загальні, тематичні, фізичні, материків, регіонів, країн тощо) є одним із головних завдань курсу «Географія материків і океанів» (7клас). Під час його

вивчення семикласники працюють з картами: фізичною, годинних поясів, будови земної кори, кліматичною, ґрунтів, природних зон, політичною, комплексною. Виконуючи практичні роботи семикласники вчаться володіти прийомами, які в сукупності й складають уміння читати різні види карт та працювати з ними. В рамках цього курсу семикласники вчаться аналізувати

карти та використовувати їх як джерела різноманітної інформації, що сприяє формуванню їхньої інформаційної компетенції. Підсумком вивчення курсу «Географія материків і океанів» є набуте уміння працювати з різними за змістом картами.

83. Під час вивчення курсу «Географія України» (8-9 класи) учні систематизують знання про карту як інформаційно-знакову модель. Тема «Карта – джерело географічних знань», що ознайомлює восьмикласників з математичною основою створення карт, з видами спотворень, які властиві картам різних проекцій, з видами географічних карт та їх особливостями завершує процес формування в учнів розуміння карти. В рамках курсу розширюється і поглиблюється вміння читати карту, остільки дев’ятикласники працюють з економічними картамию До того ж більшість практичних робіт курсу вимагає самостійного використання учнями економічних карт, уміння порівнювати їх з фізичною та іншими видами карт.

84. Курс «Соціально-економічна географія світу» (10 клас) завдяки вимогам систематичної роботи з географічними картами формує в учнів цілісне уявлення про світ, взаємозв’язок природи, населення, господарства Землі. На основі вже розвинутих картознавчих компетенцій десятикласники вчаться просторово мислити, аналізувати й узагальнювати.

У програмі кожного навчального курсу передбачено засвоєння певної кількості назв географічних об’єктів (рівнини, гори, річки, моря, держави та їх столиці, родовища корисних копалин тощо), які можливо засвоїти тільки працюючи з картою.

88. «Економічну та соціальну географію своєї області» необхідно вивчати відповідно до програми «Рідний край» упродовж 17 год.(за рахунок годин варіативної складової навчального плану)».

Загалом, методичні підходи до вивчення курсу можна окреслити так:

· Всі теми вивчати на різних просторових рівнях –від державного до місцевого, викликаючи тим самим, зацікавлення учнів до властивостей і проблем простору, який їх оточує;

· Навчальну інформацію необхідно пов’язувати з реаліями життя, «загострюючи» такі її аспекти, які викликають емоції, мають вплив на формування світогляду;

· Максимально використовувати позитивні приклади вирішень просторових проблем, апелювати до такого ж досвіду за межами України;

· Застосовувати проблемний виклад і залучати учнів до вирішення навчальних проблемних ситуацій.

89. Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Учнів слід вчити характеризувати галузь господарства за планом:

1. Основні господарські функції галузі;

2. Показники сучасного розвитку;

3. Ресурсна база;

4. Умови і райони розміщення;

5. Провідні підприємства галузі;

6. Проблеми і перспективи розвитку.

Вчитель може доповнювати цей перелік іншою інформацією, залежно від потреб конкретного класу, школи, регіону.

У процесі аналізу складу таких галузей, як чорна металургія, машинобудування, хімічна та лісова галузі промисловості варто врахувати зміни в галузевій структурі в зв'язку з введенням у дію нової класифікації господарської діяльності.

Необхідно акцентувати увагу учнів на змінах щодо значного зменшення частки добувної промисловості, машинобудування, хімічної і легкої промисловості, та пояснити причини глибокої кризи в окремих галузях. Доцільно для такого аналізу використовувати офіційну статистичну інформацію, яка дасть змогу здійснити порівняння основних показників розвитку галузей господарства, побачити динаміку і темпи зростання чи спаду окремих з них.

Метод педагогічного експерименту

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт

Дата добавления: 2015-05-08