Питання 4. Система кооперативного права

Система кооперативного права - це структура галузі.

Структура кооперативного права як галузі права - це науково обгрунтована будова і внутрішня форма організації системи кооперативного права, яка є єдністю зв'язків між її елементами. Елементами кооперативно-правової структури є правові норми та інститути.

Структура кооперативного права визначається особли­востями суспільних відносин, які ним регулюються.

Кооперативно-правові норми та інститути поділяються на загальні та спеціальні, або особливі. Загальні становлять загальну частину кооперативного права. Ними регулюються усі відносини, що є предметом кооперативного права. Це норми про: кооперацію як форму добровільного об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності; систему коопе­рації, типи і види кооперативів та їх головні завдання; коопе­ратив та його члени, кооператив і трудовий колектив; власність кооперативу та її правову охорону; створення кооперативу й принципи його діяльності; статут кооперативу та членство в ньому; права і обов'язки членів кооперативу; управління коопе­ративом; припинення його діяльності; об'єднання (спілки, асоці­ації) кооперативів; основи господарської діяльності коопера­тиву; структуру майнових фондів; доходи та їх розподіл; опо­даткування доходів у кооперативах; фінанси кооперативу; кре­дит і розрахунки; соціальний розвиток кооперативу; працю в кооперативах та її оплату; матеріально-технічне забезпечення кооперативу; зовнішньоекономічну діяльність кооперативу; від­носини державних органів з кооперативами; облік, звітність і контроль.

Спеціальна, або особлива, частина охоплює правовим регулюванням спеціальні (окремі) підгрупи кооперативних суспільних відносин. Це норми, які мають своїм призначенням регулювати особливості окремих видів кооперативів: а) сіль­ськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів; б) кооперативів у сферах виробництва і послуг; в) споживчих кооперативів. Предметом регулювання з приводу їх функціо­нування є особливості економічного механізму їх господарю­вання, право власності, реалізації продукції кооперативів у сфе­рах виробництва і послуг, членства у відповідному кооперативі, виборно-представницьких органів і форм їх діяльності.

Запитання для закріплення матеріалу

1. Визначте та охарактеризуйте класифікацію джерел кооперативного права.

2. Дайте характеристику Законів України "Про коопе­рацію", "Про споживчу кооперацію".

3. Укажіть внутрішньокооперативні нормативні акти Укоопспілки.

4. Охарактеризуйте загальну та спеціальну частину кооперативного права.

Даний матеріал самостійної роботи повинен бути оформлений у зошиті у вигляді опорного конспекту.

Тема 1.2. Правове становище кооперативів та їх

об'єднань

Питання для самостійного вивчення

1. Правове становище об'єднання кооперативів (спілки). Види об'єднань кооперативів.

2. Споживча кооперація України. Споживче товари­ство. Спілка споживчих товариств.

3. Правове становище Укоопспілки.

4. Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єднаннями.

Література

Основна:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

2. Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003. ст. 1 – 7.

3. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992. ст. 1,5, 8, 10.

4. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997

Додаткова:

1. Колюда О.П. Кооперативне право: Навчальний посібник. Чернівці: 2007. – С.37 – 51.

2. Кооперативне право. За ред. чл.-кор. НАН України В.І. Семчика. – К.: Ін Юре. – 1998. – С. 104 – 123.

3. Основи кооперації: Навчальний посібник./ С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, - К.: Знання. – 2004, С. 20 – 32.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Правове становище об'єднання коопера­тивів (спілки). Види об'єднань кооперативів

Кооперативи, товариства, артілі, спілки, що належать до первинної ланки кооперації, з метою забезпечення економічних, соціальних, культурних та інших'інтересів своїх членів, підви­щення ефективності їх діяльності можуть створювати: об'єд­нання кооперативів, спілки товариств, асоціації кооперативів (спілок), кооперативи кооперативів.

За своїм правовим становищем, характерними ознаками порядку їх створення, діяльності та управління, взаємовідносин між кооперативами та об'єднаннями, а також між об'єднаннями створюються такі види об'єднань кооперативів:

а) договірні об'єднання, що створюються кооперативами на підставі договорів, в яких визначаються права й обов'язки як об'єднань, так і кооперативів, а також відповідальність учас­ників;

б) об'єднання, що створюються на засадах членства з делегуванням їм кооперативами централізованих функцій і ком­петенції з питань господарської діяльності, управління і конт­ролю та прав щодо прийняття об'єднаннями рішень, обов'яз­кових для кооперативів;

в) об'єднання, що створюються на засадах членства, з делегованими функціями господарської діяльності та управління і правом прийняття рекомендацій;

г) змішані об'єднання, що здійснюють господарські й управлінські функції частково на засадах членства і делегованих повноважень, а частково - на договірних засадах;

ґ) кооперативи кооперативів, що створені кооперативами первинної ланки за правилами кооперації на засадах членства, внесення вступних і пайових внесків, функції й повноваження яких визначаються їх статутами. При цьому кооперативи другого рівня можуть створювати кооперативи третього рівня, а останні - центральні кооперативи за схемою - первинні, районні, обласні, центральні (Всеукраїнські) кооперативи кооперативів.

На засадах членства кооперативи утворюються шляхом прийняття установчих документів: установчих договорів або рішень конференцій, з'їздів уповноважених представників (делегатів) кооперативів, статутів об'єднань. На підставі цих документів здійснюється їх державна реєстрація, такі об'єднан­ня називаються статутними.

Створення кооперативами статутних об'єднань первин­ного, вторинного і більш високого рівня є ознакою формування відповідної кооперативної системи. Кооперативна система може бути створена за територіальними (населений пункт, район, область, центр) або за галузевими (видовими) ознаками, наприклад, об'єднання садівничих, аграрних, житлових, житло- во-будівельних кооперативів (товариств).

Об'єднання створюються і за територіально-галузевими ознаками. За такими ознаками можуть створюватись районні, обласні, Всеукраїнське об'єднання-сільськогосподарської коопе­рації.

Основним нормативно-правовим актом, яким визнача­ється правове становище об'єднання (спілки) кооперативів побудованого на членстві, є його статут, а в договірних об'єд­наннях - установчий договір.

Статут об'єднання кооперативів затверджується уповно­важеним органом. Порядок утворення уповноваженого органу та його компетенція визначаються установчим договором або спільним рішенням представників (делегатів) кооперативів при створенні об'єднань первинної ланки, а також представників (делегатів) об'єднань первинної ланки при створенні об'єднань вторинної, а потім і третинної ланок.

Студентам слід ознайомитися зі ст. ЗО Закону України "Про кооперацію":

Кооперативне об'єднання - спілка, ліга, асоціація, альянс та інші форми добровільного об'єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів.

Членом кооперативного об'єднання також може бути інше кооперативне об'єднання.

Кооперативні об'єднання створюються та діють з місце­вим (сільським, селищним, міським, районним, обласним, рес­публіканським в Автономній Республіці Крим) або загально­державним статусом і є некомерційними організаціями.

Члени кооперативного об'єднання будь-якого рівня - кооперативи, кооперативні об'єднання - зберігають статус юридичної особи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про споживчу кооперацію":

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Спілки споживчих товариств, виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних органі­заціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні та дослідно-конструкторські робо­ти, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами спо­живчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спря­мовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфра­структури споживчої кооперації.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та конт­рольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємо­дія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контроль­них органів спілки визначається статутом.

Спілка визнається юридичною особою і може здійс­нювати господарську та іншу не заборонену чинним законодав­ством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відпо­відає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Дата добавления: 2015-05-10