Метод сімейного права

З

ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

ТЕМА 1

Предмет правового регулювання конкретної галузі права ви­значає сукупність однорідних за своєю суттю суспільних відно­син, які регулюються нормами даної галузі права.

Основні положення (цілі та принципи, завдання) правового регулювання сімейних відносин в Україні конкретно сформу­льовані в ст. 1 Сімейного кодексу (далі - СК) України. За своїм змістом вони чітко пов'язані з положеннями Конституції Украї­ни, що визначає основи конституційного устрою України і ос­новні права та свободи громадян.

СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та ро­дичів.

Визначаючи співвідношення особистих та майнових відносин, необхідно зауважити таке: на момент укладення шлюбу, реєстра­ції народження, усиновлення дитини виникають особисті право­відносини, а вже пізніше - майнові правовідносини між подруж­жям, між батьками та дітьми, тобто майнові правовідносини обу­мовлені наявністю родинних або інших юридично значимих зв'язків суб'єктів особистого характеру. Отже, майнові сімейні правовідносини не можуть виникати без особистих або раніше від них, що дозволяє зробити висновок про похідний характер майнових відносин і про пріоритет особистих.

Норми сімейного права– правила поведінки, що встановлю­ються та захищаються державою

виховна

Значна група особистих сімейних відносин (любов, повага, дружба) взагалі не врегульована правом, вони перебувають по­за предметом правового регулювання. Крім того, не тільки осо­бисті, а й не всі майнові відносини у сім'ї можна регулювати правом, що підтверджується специфікою функцій, властивих сім'ї.

господарсько-економічна

імперативні обов'язкові до виконання, не мо­жуть змінюватися ніким, крім ор­ганів влади, які їх встановлюють (умови вступу до шлюбу, визнан­ня шлюбу недійсним, позбавлен­-ня батьківських прав, скасувань усиновлення та ін.)

диспозитивні необов'язкові для виконання (шлюбний договір, згода про сплату аліментів, договір про передачу дитини на виховання в іншу сім'ю та ін.)

Основні функції сім'ї

Сім'я - складний комплекс природно-біологічних, матеріаль­них та духовно-психологічних зв'язків, більшість з яких підлягає моральному регулюванню з боку суспільства, а не правовій рег­ламентації взагалі.

Предмет сімейного права - особисті немайнові та майнові відносини, що виникають між особами на підставі шлюбу, кров­ного споріднення, прийняття дітей на виховання у сім'ю.

Метод сімейного права - це сукупність засобів та способів, за допомогою яких відбувається вплив норм сімейного права на суспільні сімейні відносини.

Специфіка сімейних відносин вимагає їх індивідуального пра­вового регулювання у кожному конкретному випадку, обмежую­чи, на відміну від інших галузей права, можливість втручання з боку держави. Це обумовлюється проявом диспозитивного (такого, що допускає вибір) впливу при застосуванні імператив­них (наказових) норм.

рекреативна(взаєм­-на моральна та мате­ріальна підтримка)  

комунікативна (спілкування)

репродуктивна (продовження роду)  

Визначаючи в імперативних нормах права та обов'язки сторін, законодавець не визначає способи та порядок їх здійснення, по-кладаючи цю можливість на розсуд сторін, з урахуванням кон-

кретних життєвих обставин. Так, статті 150-151 СК України, закріплюючи права та обов'язки батьків щодо виховання своїх дітей, залишають за ними свободу у виборі способів та методів виховання. Окремі імперативні правила містяться у диспозитив­них за суттю нормах: ст. 93 СК України надає подружжю широ­кі можливості для самостійного визначення майнових прав та обов'язків, але водночас обмежує свободу шлюбного договору. Відповідно до п. З ст. 93 СК України, шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті від­носини між ними та дітьми.

Дата добавления: 2015-05-10