Припинення шлюбу

ТЕМА 11

Шлюб може бути припинений внаслідок смерті або оголо­шення судом одного з подружжя померлим (ч. 1 ст. 104 СК Ук­раїни), або внаслідок його розірвання за заявою одного з по­дружжя (ч. 2 ст. 104, статті 105, 106, 107 СК України).

Особливості припинення шлюбу внаслідок смерті або оголо­шення судом одного з подружжя померлим:

Ø смерть одного з подружжя є таким юридичним фактом, який припиняє шлюб;

Ø для припинення шлюбу не вимагається спеціального оформлення;

Ø достатнім доказом для припинення шлюбу внаслідок смер­ті одного з подружжя є Свідоцтво про смерть, що видається ДОРАЦСу на підставі медичного свідоцтва;

Ø припинення шлюбу внаслідок оголошення одного з подруж­жя померлим можливе лише на підставі рішення суду, що набра­ло законної сили, про оголошення громадянина померлим;

Ø громадянин може бути оголошений судом померлим, якщо в місці його проживання не існує відомостей про місце його пе­ребування протягом трьох років;

Ø на деякі випадки оголошення громадянина померлим Ци­вільний кодекс України встановлює обмежені строки, а саме: як­що громадянин пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю (землетрус, паводок, обвал тощо) чи дають підстави при­пускати його загибель від певного нещасного випадку (пожежа, залізнична, повітряна чи автомобільна катастрофа) - протягом шести місяців; особи, які безвісти пропали у зв'язку з воєнними діями, можуть бути оголошені померлими не раніше ніж після закінчення двох років з дня припинення воєнних дій;

Ø у разі оголошення фізичної особи померлою відповідно до ст. 46 ЦКУ, рішення суду про оголошення громадянина помер­лим є підставою для реєстрації смерті в ДОРАЦСу (ч. 2 ст. 264 ЦПКУ);

Ø заява про оголошення громадянина померлим подається до суду за місцем проживання заявника. У заяві повинно бути вка­зано, з якою метою потрібно заявникові оголосити громадянина

померлим, а також мають бути викладені обставини, що визнача­ють підставу загибелі від нещасного випадку;

Ø днем смерті громадянина вважається день набрання закон­ної сили рішення суду про оголошення його померлим;

Ø у випадках оголошення громадянина померлим, безвісно відсутнім за обставин, що загрожують смертю або у випадках, якщо можливо припустити загибель від нещасного випадку, суд може визнати днем смерті цього громадянина день його можли­вої загибелі;

Ø у разі з'явлення або визначення місця перебування грома­дянина, який був оголошений померлим, суд скасовує своє рі­шення;

Ø незалежно від часу або терміну з'явлення, особа має право вимагати повернення свого майна, що знаходилося на зберіганні в інших осіб;

Ø особи, до яких перейшло майно громадянина за оплатними правочинами, зобов'язуються повернути йому майно, якщо буде доведено, що на момент набуття майна вони знали, що громадя­нин, який був оголошений померлим, є живим;

За заявою одного з подружжя:

Ø взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу в ДОРАЦСу виражається шляхом подання спільної заяви або окремих само­стійних заяв у письмовій формі;

Ø розірвання шлюбу у такій процедурі можливо, якщо по­дружжя не має спільних неповнолітніх дітей, тобто дітей, які не досягли 18-ти років;

Ø наявність у подружжя або у одного з них неповнолітніх ді­тей, які народжені поза шлюбом, наприклад, у попередньому

66
шлюбі, якщо діти не усиновлені, не є перешкодою для розірван­ня шлюбу в ДОРАЦСу.

Випадки розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя:

• якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім;

• визнаний недієздатним;

• засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.

Особливості розірвання шлюбу у випадку визнання фізич­ної особи безвісно відсутньою:

Ø згідно зі ст. 43 ЦК України фізична особа може бути ви­знана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання не має відомостей про місце її перебування;

Ø вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів;

Ø у заяві повинно бути вказано, з якою метою потрібно заяв­нику визнати особу безвісно відсутньою, а також повинні місти­тися обставини, що підтверджують її безвісну відсутність;

Ø суддя при підготовці справи до судового розгляду встанов­лює, які особи (родичі, співробітники та ін.) можуть надати відо­мості про відсутність особи, а також робить запит у відповідні організацій (житлово-експлуатаційні організації, органи міліції, органи місцевого самоврядування та ін.) за останнім відомим місцем проживання або за місцем роботи відсутньої особи про останні відомості про неї;

Ø після прийняття заяви суддя може запропонувати органу опіки та піклування призначити опікуна для охорони майна.

Особливості розірвання шлюбу у випадку визнання другого з подружжя недієздатним:

Ø правило про розірвання шлюбу з особами, визнаними недіє­здатними, не розповсюджується на випадки розірвання шлюбу з громадянами, визнаними обмежено дієздатними внаслідок зло­вживання спиртними напоями або токсичними та наркотични­ми речовинами;

Ø здатність особи своїми діями набувати цивільні права та створювати для себе цивільні обов'язки (цивільна дієздатність) виникає в повному обсязі с настанням повноліття, тобто після досягнення 18-ти років;

Ø у випадках, якщо законом припускається укладення шлюбу

до досягнення 18-ти років, особа, яка не досягла цього віку, набу­ває дієздатності в повному обсязі з моменту укладення шлюбу;

Ø обмеження дієздатності - це позбавлення судом особи пра­ва здійснювати без дозволу піклувальника дії: відчужувати, про­давати, дарувати, заповідати, обмінювати, купувати майнова та­кож укладати інші правочини щодо розпорядження майном, крім випадків щодо дрібних побутових правочинів: отримання заробітної плати, пенсії, інших доходів (авторський гонорар, ви­нагорода за відкриття, винахід і раціоналізаторську пропозицію, будь-які допомоги та ін.);

Ø справу про визнання особи обмежено дієздатною внаслідок зловживання спиртними напоями, токсичними та наркотични­ми речовинами або недієздатною внаслідок психічного розладу може бути порушено за заявою членів його сім'ї, органу опіки та піклування, психіатричного лікувального закладу;

Ø заява про визнання особи обмежено дієздатною або недіє­здатною подається до суду за місцем проживання даної особи, а якщо особа перебуває у лікувальному закладі - за місцем зна­ходження лікувального закладу;

Ø справу про визнання особи недієздатною суд розглядає за обов'язкової участі представника органу опіки та піклування;

Ø особа, щодо якої розглядається справа про визнання її не­дієздатною, запрошується до судового розгляду, якщо це можли­во за станом здоров'я;

Ø судові витрати, що пов'язані з розглядом справи про ви­знання особи обмежено недієздатною або недієздатною, із заяв­ника не стягуються;

Ø у випадках, якщо суд встановив, що члени сім'ї, які подали
заяву, діяли недобросовісно, з метою безпідставного збагачення
або позбавлення дієздатності особи, стягує з них всі судові ви­
трати.

Особливості розірвання шлюбу у випадку засудження за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки:

Ø один з подружжя надає ДОРАЦСу копію вироку суду про засудження другого з подружжя до позбавлення волі строком не менш як три роки або виписку з нього;

Ø у заяві має зазначатися адреса того з подружжя, хто перебу­ває у місцях позбавлення волі;

Ø при одержанні заяви ДОРАЦСу сповіщає про це засудже-

Ø 68
ного і встановлює строк для відповіді з приводу наявності або відсутності спору щодо дітей або майна; встановлений строк для відповіді не має перевищувати одного місяця;

Ø у разі одержання відповіді про відсутність спору або не­одержання її протягом встановленого у повідомленні повторно­го строку ДОРАЦСу реєструє розірвання шлюбу;

Ø якщо той з подружжя, хто перебуває у місцях позбавлення волі, порушить спір щодо дітей або майна, розірвання шлюбу провадиться у судовому порядку;

Ø у випадках, якщо обидва з подружжя засуджені до позбав­лення волі на строк не менш як три роки, шлюб може бути розі­рваний лише у судовому порядку.

До функцій ДОРАЦСу не належить розгляд спорів, що вини­кають між подружжям у зв'язку з розірванням шлюбу. Тому ДОРАЦСУ не можуть одночасно із розірванням шлюбу розгля­дати питання щодо: розподілу спільного майна подружжя, ви­плати коштів на утримання нужденного непрацездатного по­дружжя, а також спори щодо дітей.

Вказані спори, а також інші вимоги, що визначають інтереси третіх осіб (наприклад, сплата аліментів на дітей), розглядають­ся судом окремо за правилами цивільного судочинства з ураху­ванням правил підсудності та інших правил, що регламентують позовне провадження в суді.

Шлюб, що розірваний в ДОРАЦСу припиняється з дня реєст­ рації розірвання шлюбу у книзі реєстрації актів цивільного стану, а у разі розірвання шлюбу в суді - з дня набрання закон­ної сили рішенням суду.

Особливості:

Ø у суді можливі випадки розірвання шлюбу, якщо один з по­дружжя, не маючи заперечень щодо розірвання, ухиляється від ро­зірвання шлюбу в ДОРАЦСу, наприклад, відмовляється подати

відповідну заяву або не бажає з'явитися до ДОРАЦСу щодо реєст­рації розірвання шлюбу та ін.;

Ø у суді можливе розірвання шлюбу, якщо один з подружжя відмовляється від вже поданої спільної заяви до ДОРАЦСу про розірвання шлюбу до спливу місячного строку;

Ø загальний критерій розірвання шлюбу - неможливість по­дальшого спільного життя подружжя, збереження сім'ї (ст. 112 СК України);

Ø у разі відсутності згоди одного з подружжя щодо розірван­ня, суд застосовує заходи щодо примирення подружжя (ст. 111 СК України).

Ö Шлюб, розірваний у ДОРАЦСу, вважається припиненим з дня реєстрації розірвання шлюбу у книзі реєстрації актів цивіль­ного стану.

Ö Припинення шлюбу при розірванні у суді є моментом на­брання законної сили рішенням суду.

Ö

Юридичні на­слідки розі­рвання шлю-бу:

• у разі розірвання шлюбу державним органом реєст­ рації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови (ч. 1 ст. 114 СК України); • у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України); • особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстра­ цією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє до­ шлюбне прізвище (ст. 113 СК України);

Юридичні на­слідки розі­рвання шлю-бу:

• розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бу­ ти зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чо­ ловіка (ч. 1 ст. 115 СК України); • розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розі­ рвання шлюбу (ч. 2 ст. 115 України); • після розірвання шлюбу та одержання Свідоцтва про розірвання шлюбу особа має право на повторний шлюб (ст. 116 СК України); • після розірвання шлюбу жінка та чоловік мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у по­ вторному шлюбі (ч. 1 ст. 117 СК України); • на підставі рішення суду про поновлення шлюбу та ану­ лювання запису акта про розірвання шлюбу державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове Сві­ доцтво про шлюб, у якому день реєстрації шлюбу, за ви­ бором подружжя, може бути визначений днем першої його реєстрації або днем набрання чинності рішенням суду про поновлення шлюбу (ч. 2 ст. 117); • у випадках, якщо особа була визнана безвісно відсут­ ньою та оголошена померлою та з'явилася, шлюб може бути поновленим за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі (ст. 118 СК України)

За заявою подружжя або за позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружи­ни і (або) чоловіка проживати спільно (ст. 119 СК України).

Правові на­слідки вста-новлення режиму окре­мого прожи­вання:

• майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; • дитина, народжена дружиною після спливу десяти міся­ ців, не вважатиметься такою, що походить від її чоло­ віка; • дружина, чоловік можуть усиновлювати дитину без згоди другого з подружжя

ТЕМА 12

Дата добавления: 2015-05-10