Сутність форми права

'08

ЯІГОЙ1НОНОИІВО КІГК ВННВХИЦ

ИОІГОН ВЄ КОЧ1МВІГІ1ҐИН ИКЙОИ

ІВНК9ЖІҐКЙОІІЄСИІ ІНЯИіВИЙОН ТНЧІГВМ01Г 9ЯВХ ІОН9ЖЗН90 ИМЙОН ЗИВІ

ІСЯОНЙОН МОН

-уієіігон тізоннонве вннаьапвадве ІІйянАф ч,ІЛо звавігои ХиоІІ £ іиийон тониіеііґом ІІЇІннЛф тоьммІгЛІчиіо члАо звлвігоіі Лиоь ^ ІонуІЕІІгоя тіїінніїф тоьетЛяоІЛІгздо яІЛз звівп'оа Амоь ^ н ІН0ІЕТІЛОН чІетЛнонин пПннАф гак іиийон ІндІЕІІгом 9НВІ, о^д ІнчІгваАьзІІездве амві о^ Інииівйзио змві оДІ н шаиіінтфаіґ амві о^ц шаиївйвіґяаїї' зхві о'щ тнносіохо знвх оіп хиннойодвс ві

'хиньоиоявсіп ІІПвитфизвІг» кігіґ моавізйга з о^п

Іннойодвв зхві о^ц ІнчІгвЕв.аодое 8мві оїп ІньоноявДІІ азіві оїп шниіВІгЛлай зябі н тьяонвіоА амві

іончІгвлвЕ иийон аяві о иийон шцїїівїгнаиомай змві о иийон Іняиіиеоиоиіг змні о ІнаиівЙзІїкІ знвл о

£ІїоовІІ ве ночіснвігіїиа инсіов оіойафз вє вачіошІсІВия иийон олоаоавйп моіґОіам вє кочіОІвІгІИна иийон їм у

ішеюио цшоавйІІ

а сяіпґой т ивннеьвнЕисІи кнняігвіїїоз ве взчіоівігііґив иийон шц

иивІнз.дЛз ве вачютвІгтЯиа иийон Інц В'їв онжзіґве вочішвп-тїґия иийон ийон кіїшніфизвігн анві.

92 52

05 61 '8Т 'ІІ '91 '9Т

"Ц '81

'21 'П

'01 '(;

'8

'£ 'й

"І

хт тевй А нтнонве иь атзиііийп вннваЛооло -ве вігиавйп І иінвф шьиНисїоІ 'икиооніґія ІнчІгтпзЛо Іняап -вігмз ийон хиніїїетіґон Ліоте лмаїїов

ваесіи енсіон '

350 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

зазначає: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані»¹.

Колізійні норми - норми-арбітри, призначення яких поля­гає у визначенні порядку вибору норми права з декількох норм. Звичайно колізійні норми встановлюють правила застосування нормативно-правового акту в часі, просторі та за колом осіб. Крім того, колізійні норми поширені в міжнародному приватно­му праві. Норми-арбітри означають, що в разі протиріччя колі­зійні норми вирішують, яку норму права слід застосувати в тому чи іншому випадку. Наприклад, колізійними нормами визнача­ється громадянство дитини, якщо вона народилася в США від батьків-іноземців.

Функції колізійної норми зумовлюють напрями її правової дії в процесі правового регулювання. Серед найважливіших функцій колізійних норм е соціально-політичні та спеціально-юридичні.

Змістом соціально-політичних функцій є:

1) виховання суб'єктів;

2) регулювання економічних та політичних відносин;

3) стимулювання добровільного виконання обов'язків тощо.

Щодо спеціально-юридичних функцій, то основними серед Них є:

4) обслуговуюча - вирішення колізій норм, що виникають у
правовій системі внаслідок об'єктивних причин;

5) стимулююча - забезпечення процесу ефективної дії інших
різновидів норм права;

6) забезпечення законності - усунення різних протиріч норм,
що виявляється внаслідок помилок чи непослідовності діяль­
ності нормотворчих органів та забезпечує ефективну дію при­
писів на суспільні відносини в процесі їх упорядкування.

Зміст колізійних норм характеризується трьома компонен­тами: інтелектуальним, вольовим і нормативно-юридичним.

Інтелектуальний компонент складає намір законодавця скон­струювати модель усунення конфліктів, можливих між правови­ми приписами в процесі їх реалізації.

Вольовий компонент характеризується найвищим владним значенням колізійних норм, оскільки саме вони повинні усуну­ти конфлікт між приписами, що мають владний характер.

¹ Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 чер­вня 1996 року. - К.. 1997. - С. 10,

Глава 17. Норма права

Саме тому можна зазначити, що це - складна гіпотеза.

Диспозиція - елемент структури, що містить саме правило по­ведінки, відповідно до якого мають діяти учасники правовідносин.

За ступенем визначеності і складом диспозиція може бути абсолютно визначеною, відносно визначеною або альтернативною:

• абсолютно визначена диспозиція - це диспозиція, що чітко
визначає права та обов'язки учасників правовідносин, тобто
варіант поведінки;

' • відносно визначена диспозиція - це диспозиція, що не міс­тить суттєвих ознак поведінки учасників відносин та повних даних про їх права і обов'язки;

• альтернативна диспозиція - диспозиція, яка характеризу­
ється тим, що вказує на декілька правових наслідків, але про­
понує настання лише одного з них.

Прикладом абсолютно визначеної диспозиції є частина 1 статті 115 Кримінального кодексу України, де говориться: «Вбив­ство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадця­ти років»¹. Прикладом відносно визначеної диспозиції є стаття 927 Цивільного кодексу України, яка зазначає: «Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до зако­ну»¹. Прикладом альтернативної диспозиції є стаття 40 Консти­туції України: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до орга­нів державної влади, органів місцевого самоврядування та поса­дових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений зако­ном строк»³.

Санкція - елемент структури, що вказує на наслідки, які ви­никають у результаті дотримання чи порушення диспозиції нор­ми права.

Санкція може бути охоронною чи позитивною. Охоронна санкція - це негативне ставлення суспільства, держави чи гро­мадян до порушника правової норми. Позитивна санкція - це схвальне ставлення держави, суспільства чи громадян до особи, яка дотримується диспозиції норми права (корисні варіанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги.

¹ Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради Укра­їни 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 58.

¹ Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 287. ³ Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 чер­вня 1996 року. - К., 1997. - С. 17. 23 Т:.?: ••':;^р*ави Іпрааа

352 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

§ 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.

Структура корми права — це логічно погоджений її внутрі­шній зміст, обумовлений фактичними суспільними відносинами, що характеризується наявністю взаємозалежних і взаємодіючих елементів, реально виражених у нормативно-правових актах.

Структура норми права розкриває умови, зміст і правові наслід­ки взаємодії правомочної і зобов'язаної особи. Традиційно вона складається з трьох елементів - гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза - це елемент структури, що вказує на конкретні жит­тєві обставини (умови), за наявності або відсутності яких і реалізу­ється норма. Тобто гіпотеза надає цим життєвим обставинам юри­дичного значення. Вона може бути простою або складною.

Проста гіпотеза вказує на одну обставину, з якою пов'язана дія норми права. Складна гіпотеза вказує на дві і більше умов.

Так, у статті 429 Кримінального кодексу України, що має на­зву «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю», зазначається: «Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю - карається позбавленням волі строком від п'яти до десяти років»¹. У даному разі гіпотезою статті є умова «під час бою». Це - приклад простої диспозиції.

Прикладом складної диспозиції є частина 1 статті 114 Кри­мінального кодексу України, що зазначає: «Передача або зби­рання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну та­ємницю, якщо ці дії вчинені іноземцями або особами без грома­дянства, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років»². У цьому разі є принаймні три умови, коли дана стаття може бути застосована:

13. наявність спеціального суб'єкта злочину: іноземець або осо­
ба без громадянства;

14. наявність специфічного предмету злочину - відомості, що
становлять державну таємницю;

15. наявність мотиву — передача іноземним організаціям чи
державам.

¹ Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 208. ¹ Там само. - С. 58.

Глава 17. Норма права

Прикладом простого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 109 Кримінального кодексу України, де зазначається: «Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи по­валення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавлен­ням волі на строк від п'яти до десяти років»¹.

Прикладом розгорнутого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 127 Кримінального кодексу України, яка говорить: «Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізич­ного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, му­чення чи інших насильницьких дій з метою спонукати потерпі­лого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років»². У даному випадку дається розгорнуте пояснення терміна «катування».

Прикладом посилкового способу є частина 2 статті 630 Цивіль­ного кодексу України, де зазначається: «Якщо у договорі не мі­ститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відпові­дають вимогам статті 7 цього Кодексу»³. Для того щоб застосу­вати статтю 630, слід ще звернутися до статті 7 Цивільного ко­дексу України.

Прикладом бланкетного способу є частина П статті 29 Консти­туції України: «Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом»⁴.. Для того щоб за­стосувати дану норму, слід звернутися до інших нормативно-право­вих актів і з'ясувати, який існує порядок притягнення осіб до кри­мінальної чи адміністративної відповідальності.

Питання для самоконтролю

1. Що таке структура норми права?

2. Що таке гіпотеза структури норми права?

3. Що таке диспозиція структури норми права?

4. Що таке санкція в структурі норми права?

¹ Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради

України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 56.

^г Там само. - С. 63.

'Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С, 197.

* Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року. - К., 1997. - С. 12.

23'

354 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Позитивна санкція виражається у відзнаках - преміях, під­вищеннях у посаді тощо. Охоронна санкція може бути штраф­ною чи відновлювальною.

Штрафна санкція передбачає позбавлення волі, штраф, дога­ну, стягнення матеріальної шкоди тощо. Основним завданням штрафних санкцій є покарання правопорушника, а також попе­редження майбутніх правопорушень, виправлення і перевихо­вання правопорушника.

Відновлювальна санкція передбачає усунення нанесеної лю­дині шкоди і відновлення її прав. Поширеними відновлюваль-ними санкціями е стягнення аліментів, відновлення на роботі незаконно звільненого тощо, їх основним завданням є віднов­лення порушених прав.

Конкретний нормативно-правовий акт не завжди містить усі три елементи структури одночасно. Так, у статті 731 Цивільного кодексу є диспозиція, а санкція передбачається статтею 736 цьо­го Кодексу. Особлива частина Кримінального кодексу в основ­ному містить диспозицію і санкцію, а гіпотеза, як правило, розта­шована у Загальній частині.

Способи викладення норм права. Наявність або відсутність у статті нормативно-правового акту всіх елементів структури норми права дозволяє виділити повний, посилковий та бланкет-ний спосіб викладення.

Повний спосіб передбачає викладення всіх трьох елементів стру­ктури норми права у статті відповідного нормативно-правового акту.

В умовах посилкового способу викладення в статтях норма­тивно-правового акту містяться не всі структурні елементи пра­вової норми, але є посилання на інші статті цього чи іншого акту. Посилковий спосіб передбачає посилання на ті конкретні статті даного чи інших нормативно-правових актів, в яких міс­титься «відсутня» частина норми.

Бланкетний спосіб викладення передбачає, що для з'ясуван­ня змісту гіпотези чи диспозиції та санкції слід звертатися не до конкретної статті нормативно-правового акту, а до певної групи чи виду нормативних актів.

Повний спосіб передбачає два варіанти викладення — прос­тий або розгорнутий. Простий спосіб викладення характеризу­ється відсутністю розгорнутих визначень, класифікаційних ознак при розкритті змісту елементів норми внаслідок їх очевидності. Розгорнутий спосіб викладення містить вказівки на ознаки, ви­значення, поняття, шляхом яких розкривається зміст того чи іншого структурного елементу норми права.

Глава 18

Форма права

10. Сутність форми права.

11. Правовий звичай.

12. Юридичний прецедент.

13. Нормативний договір.

14. Нормативи о-правовий акт.

Дата добавления: 2015-05-10