Правопорушення

ДІЯННЯ

Правова поведінкамає низку ознак, що можутьбути як зага­льними, так і юридичними. До загальних ознакналежить соці­альна значущість та психологізм (суб'єктивність).

Правова і правомірна поведінка

Завдання для дискусії

1.Порівняйте громадянина України як громадянина держави та
як іноземного громадянина і дайте відповідь на запитання: «Що
саме дозволяє говорити про громадянина України як громадяни­
на держави?»

2.Порівняйте моністичну і плюралістичну точку зору на об'єкт
правовідносин і дайте відповідь ~

більш правильною і чому?»

Глава 24

Правова поведінка і юридична відповідальність

1. Правова і правомірна поведінка. 3;. Юридична відповідальність.

Правова поведінка. Поведінка визначається як процес взаємодії живих істот із навколишнім середовищем, опосередкований їх зовнішньою (руховою) і внутрішньою (психічною) активністю.

Право разом із мораллю прагне до соціальної оцінки відно­син, що складаються в різних сферах, використовуючи при цьо­му власні, юридичні критерії. Саме тому ту поведінку, що скла­дається у сфері реалізації права, називають правовою.

Правова поведінка - це поведінка суб'єктів суспільних від­носин, яка врегульована нормами права.

Соціальна значущість - полягає в тому, що внаслідок своєї соціальної значущості будь-який людський вчинок породжує ре­акцію тих, хто знаходиться навколо людини: схвалення або осуд.

Психологізм, чи суб'єктивність, - залежно від співвідношення своїх дій із наявними нормами суб'єкт приймає рішення, що ви­значає напрямок і інтенсивність поведінки.

Юридичними ознаками правової поведінки є правова регла­ментація; підконтрольність політичних партій державі в особі правоохоронних органів та органів застосування права; наяв­ність юридичних наслідків як позитивного, так і негативного характеру.

Під правовою регламентацією розуміються об'єктивні і су­б'єктивні моменти поведінки, що відображаються в правових розпорядженнях.

Видами правової поведінки є правомірна поведінка, право­порушення, зловживання правом та об'єктивно-протиправне

Зловживання правом - вживання права на зло в тих випад­ках, коли правомочний суб'єкт володіє суб'єктивним правом, діє в його межах, але завдає якийсь збиток правам інших осіб або суспільству в цілому.

Зловживанню правом притаманна низка ознак:

1. Наявність в особи суб'єктивних прав. Уявимо дві земельні
ділянки. Власники цих ділянок - І. і П. - мають на них право
приватної власності.

2. Діяльність щодо реалізації цих прав. Як відомо, право
власності складається з права володіти, користуватися і розпо­
ряджатися майном. У даному випадку це - право володіти земель­
ною ділянкою, користуватися і розпоряджатися нею.

5. Використання прав усупереч їхньому соціальному при­
значенню або заподіяння цим збитку суспільним або особис­
тим інтересам. І. побудував оранжерею для сонцелюбних рос­
лин на своїй ділянці, а П. збудував великий котедж, який закрив
сонце і тим самим погіршив стан рослин І.

6. Відсутність порушення конкретних юридичних заборон
або обов'язків. У даному випадку не було порушено юридичних
заборон, і П., зрештою, не був зобов'язаний враховувати волю І.

7. Встановлення факту зловживання компетентним орга­
ном застосування права. І. звернувся до місцевого виконкому,
який встановив факт наявності котеджу, що порушує право влас­
ності І. на рослини.

8. Настання юридичних наслідків. Після цього І. має право
звернутися до суду з так званим негаторним позовом, який по­
в'язаний не лише з вимогою усунення певних порушень прав
власника, а й відшкодування спричинених ними збитків. Згідно
з презумпцією вини відповідача ГГ. має довести, що він не пору­
шував прав І. і не зловживав своїм правом.

Об'єктпивно-протиправне діяння — дія або бездіяльність, що порушує норму права, але не тягне юридичної відповідальності.

Видами об'єктивно-протиправного діяння є протиправне ді­яння недієздатної особи (наприклад, малолітньої) чи безвинне діяння (наприклад, діяння психічно хворої людини).

Будь-яка поведінка особи може тягнути за собою соціальну відповідальність.

Соціальна відповідальність - це суспільні відносини між суб'єктом і контролюючою його інстанцією.

Таблиця 24.1. Види правове^1
________ тивізму

Відповідає правовим вимогам

Правомірна поведінка

Зловживання правом

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Іедінки з погляду юридичного пози-

| Суперечить правовим вимогам

Правопорушення

-протиправне діяння

Таблиця	242. Види правової по доктрини	едінки з погляду природи	о- правової
Відповідає правовим вимогам	Суперечить правовим вимогам
Правомірна поведінка	Правопорушення Зловживання правом Об'єктивно-протиправне діяння

Соціальну відповідальність розглядають у двох аспектах — позитивному і негативному.

У позитивному (проспективному) аспекті відповідальність характеризує позитивне ставлення особи до скоєних нею вчин­ків. Це - розуміння важливості своїх дій для суспільства, ба­жання і прагнення виконати їх якнайкраще, ефективніше, швид­ше. Коли ми говоримо про проспективну відповідальність, то маємо на увазі таке: ця людина відповідально ставиться до сво­єї справи - до роботи, до навчання тощо.

У негативному (ретроспективному) аспекті відповідальність характеризується не тільки усвідомленням її особою, а й зовніш­нім впливом з боку суспільства, держави, інших осіб за вже зроблене. Коли ми говоримо про ретроспективну відповідаль­ність, ми маємо на увазі, що це відповідальність за вже скоєне порушення суспільного порядку. Така відповідальність може бути моральною, юридичною тощо.

Правомірна поведінка. Як правило, люди добровільно викону­ють приписи норм права. Це означає, що вони діють правомірно.

Правомірна поведінка - це поведінка, яка відповідає припи­сам правових норм.

Ознаки правомірної поведінки:

41)правомірна поведінка відповідає вимогам правових норм, тоб­
то слід робити те, що або дозволено законом, або ним не
заборонено;

42)правомірна поведінка,, як правило, соціальне корисна, тобто
приносить користь суспільству.

Таблиця 24.3. Види правомірної п

Ознака І Вид

За юридичним закріпленням Об'єктивно необхідна Бажана для суспільств; Соціальне припустима

За об'єктивною стороною Активна Пасивна

За суб'єктом Індивідуальна

Групова

За формою реалізації норми Дотримання заборон

^права Виконання обов'язків

Використання суб'єктні

За суб'єктивною стороною Соціальне активна Законослухняна Конформістська Маргінальна Звична

Існує декілька класифікацій видів правомірної поведінки: за юридичним закріпленням, за об'єктивною і суб'єктивною стороною, за суб'єктом, за формою реалізації норм права (див. табл. 24.3).

Так, за юридичним закріпленням правомірна поведінка є об'єктивно необхідною, бажаною для суспільства і соціальне припустимою.

Прикладом об'єктивно необхідної правомірної поведінки є захист Батьківщини. Цей різновид правомірної поведінки є об'­єктивно необхідним унаслідок того, що якщо не захищати Бать­ківщину, то гине держава, а з нею право.

Бажаною для суспільства правомірною поведінкою є участь громадян держави у виборах. Це пояснюється тим, що в умовах демократії вибори дозволяють привести до влади компетентних осіб, які будуть гарно піклуватися про суспільство.

Соціальне припустимою правомірною поведінкою є розлучення.

За об'єктивною стороною правомірна поведінка може бути активною або пасивною.

Активна - активна дія, що виникає на основі зобов'язуваль-них або правомочних норм. Прикладом такої поведінки е спла­та податків або захист Батьківщини.

Пасивна - бездіяльність, що виникає на основі забороняю­чих норм. Для пасивної правомірної поведінки достатньо само­го факту утримання від правопорушень.

502 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

За суб'єктом правомірна поведінка може бути індивідуаль­ною або груповою.

Індивідуальна правомірна поведінка є правомірною поведін­кою одного. Наприклад, сплата податків окремим громадяни­ном України.

групи людей. Наприклад, армія захищає Батьківщину.

За формою реалізації норм права правомірна поведінка ви­ражається у формі дотримання заборон, використання суб'єкти-

I, нарешті, найцікавішою є правомірна поведінка за суб'єкти­вною стороною. За цією підставою вона може поділятися на соціальне активну, законослухняну, конформістську, маргіналь­ну та звичну.

Соціальна активна правомірна поведінка характеризується прагненням принести користь суспільству. Наприклад, активні

Законослухняна правомірна поведінка характеризується сві­домим підпорядкуванням закону. Наприклад, оплата проїзду в суспільному транспорті.

Конформістська правомірна поведінка витікає з прагнення робити, як усі. Наприклад, переходити вулицю на зелене світло.

Маргінальна правомірна поведінка зумовлюється страхом перед покаранням. Наприклад, деякі особи не вчиняють злочин, боячись покарання за нього.

Корислива правомірна поведінка викликається міркування­ми особистої вигоди. Наприклад, деякі громадяни голосують за

інтереси.

Звична правомірна поведінка є такою, що стала звичною вна­слідок багатократного повторення. Наприклад, дотримання бі­льшості заборон.

Питання для самоконтролю

10.Що таке правова поведінка?

11.Що означає соціальна значущість правової поведінки?

3)Що розуміється під правовою регламентацією?

4)Що таке зловживання правом?

Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність 503

1.Що таке соціальна відповідальність?

2.Які існують аспекти соціальної відповідальності?

3.Що таке правомірна поведінка?

1)Які є види правомірної поведінки за юридичним закріпленням?

2)Які є види правомірної поведінки за об'єктивною стороною?

3)Які е види правомірної поведінки за суб'єктом?

4)Які є види правомірної поведінки за формою реалізації норм
права?

1)Що таке активна правомірна поведінка?

2)Що таке пасивна правомірна поведінка?

3)Що таке індивідуальна правомірна поведінка?

4)Що таке групова правомірна поведінка?

5)Чим характеризується соціальне активна правомірна поведінка?

6)Чим характеризується законослухняна правомірна поведінка?

7)З чого витікає конформістська правомірна поведінка?

8)Чим викликається маргінальна правомірна поведінка?

9)Що таке звична правомірна поведінка?

Характеристика правопорушення. Протилежністю суспільно корисної, правомірної поведінки е неправомірна. Вона характе­ризується суспільною шкідливістю для приватних і суспіль­них інтересів і цінностей, що охороняються правом, посягають на умови існування суспільства, створює загрозу правопорядку в цілому.

Оскільки такі діяння вчиняються всупереч правовим забо-

Правопорушення - це суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або бездіяльність), яке порушує норму права.

Правопорушенню притаманна низка ознак: 1. В умовах правопорушення акт поведінки виражається в дії або в бездіяльності. Дія - активна поведінка, спрямована на досягнення певного протиправного результату (робити те, що законом заборонено). Бездіяльність — пасивна поведінка (не робити те, що закон зобов'язує зробити). Думки, почуття, пе­реконання не можуть бути правопорушеннями.

504 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

2)Правопорушення е тільки вольовими діяннями, тобто зале­
жать від волі і свідомості учасників, здійснюються ними доб­
ровільно. Це означає, що суб'єкт усвідомлює, що він робить
(не робить) і прагне це зробити (не зробити).

3)Індивід усвідомлює, що діє протиправне, діє винно. Індивід
усвідомлює, що він порушує ті норми права, що діють у дер­
жаві. Є правило: незнання закону не звільняє від відповіда­
льності. У даному випадку мається на увазі, що кевкання
закову, який був опублікований у ЗМІ, не звільняє правопору­
шника від відповідальності.

4)Ця дія або бездіяльність протиправна, тобто порушує вимоги
норм права. Зазначена дія чи бездіяльність повинна бути
зафіксована в діючих джерелах права.

5)Правопорушення завжди соціальне негативне, суспільне шкі­
дливе, тобто завдає шкоду чиїмось інтересам (особистості, ор­
ганізації, державі тощо).

Правопорушення поділяються на злочини і проступки (див. табл. 24.4).

Таблиця 24.4. Види правопорушень

Правопорушення
Злочини | Проступки

Адміністративні правопорушення
Цивільно-правові делікти
Дисциплінарні проступки
Процесуальні проступки
_____________ Міжнародні правопорушення

Злочини - суспільне небезпечні діяння, карні в кримінально­му порядку. В Ірані до злочинів належить порушення шаріату (ісламського права) жінками (якщо жінка вийшла на вулицю, не закривши обличчя). У Венесуелі ще до середини 1990-х років до злочинів відносили адюльтер (подружня зрада) з боку жінки тощо. В Україні до злочинів належать крадіжка, зґвалтування, державна зрада, вбивство тощо,

Приклад 24.1

Свідчення П. Ломяйкя стосовно вбивства Його дружини мурашками (лет. форміка)

Нікого в житті я так не кохав, як ЇЇ. І ні до кого не відчував таких приступів ненависті. Вона приходила до мвнег і йшла — коли хотіла. Можливо, зустріча­лася з кимсь, потім залишала...

Ілава 24. Правова поведінка І юридична відповідальність 505

Миритися — ось що "їй подобалось! Знову відчути хвилюючі дні зближен­ня. Я реагував постійно однаково — холодний тон, суха манера спілкування. Це її лише підбадьорювало. Вона спрямовувала на мене всі свої чари. І я, зрозуміло, складав зброю. І, переконавшись у моін покорі, вона знову стави­лася до мене байдуже, виказуючи нудьгу та зневагу...

Вікторія вважала, що виконала свій життєвий обов'язок - дитинством без батьків, першим невдалим шлюбом, минулими розчаруваннями. Вона не ба­жала знати жодних зобов'язань. Лише права. Найбільше мене дратувала її постійна невдячність. Коли Вікторія залишала чергову службу, мені доводило­ся утримувати її та сина, а іноді й допомагати куди-небудь влаштуватися.. Утім, не в тому річ. Я був готовий і не на таке заради неї. Але вона приймала все це як належне. За стільки років жодного разу не сказати: «Дякую»!

...Тепер розумію - обидва були гарні. Вона поводила себе так від злості, від безсилля. Вона відчувала: я не належу 'їй. Мені слід було довести протиле­жне. Рішуче, по-чоловічому...

І все ж таки вона запропонувала першою, їй не відмовиш у чутливості. Зрозуміти, як тяжко тридцятитрирічному холостяку, анахорету-аченому ска­зати: «Давай одружимось», на це здатна не кожна жінка. Віка зробила за мене дев'ять кроків а необхідних десяти. І я злякався. Я висловив собі багато доводів «проти», у тому числі і міщанські погляди моєї матері.

...Воронь боже, я не ревнував її до цього колишнього спортсмена. Але така публічна демонстрація... Помста за мою слинявість? Поза всяких сумні­вів.. І, однак >ке, у ті хвилини я забув про все. Мені хотілося принизити її. У мене руки чесалися від бажання наздогнати її, вчепитися, скинути зі сходів...

Тобто наяву я б ніколи не зробив щось на зразок цього. Так би й перего­ріло в мені все. Але я уявив з убивчою ясністю. Саме так я наздоганяю їм...

Можливо, мене це бажання і наверх повело. Чи то втішити себе розрахо­вував, чи то більше розізлити... Найжахливіші хвилини в моєму житті...

Цей,,, Костянтин схопив мене за руки, став щось лопотіти, виправдовува­тись... Мені здається, я пройшов крізь нього, немов крізь повітря.

...Я часто ходив до неї розмовляти. Навіть жалітися. Вона була для мене особою жіночої статі. Безлика шелестка богиня. Я перейшов галявину і встав навколішки: і вона, як завжди, обійняла мене. Ніжний лоскіт лапок та вусиків по усьому тілу, таке дружелюбне... Я плакав та сповідався. А потім, чомусь впевнений в її абсолютній підтримці та розумінні, подякував і пішов. Я не міг повернутися в цей дім; для мене він був священним, тут проходили мої найкра­щі часи; тепер вівтар сплюндрували... Ходив лісом, розповідав вголос вірші, то проклинав Віку, то оплакував... Злякався чогось, кинувся крізь чащу напролом; уже абсолютно обмираючи від жаху, дібрався до шосе. Одна думка не дава­ла мені спокою: повернутися до міста. Йшов узбіччям, доки не настав ранок. І назустріч... а сиреною, з мигалками... міліцейські машини. Одна, друга. Потім пожежні — і знову міліція. Хіба я міг передбачити, хоча б віддалено...

...Безглуздо вважати, що Форміка зрозуміє мої слова і візьметься відо­мстити за образу. Відбулося інше. Феромони! Наше дихання, літ, сльози - це також феромони, хімічні сигнали. Вони малюють точну картину стану люди-.и бездарні, що не вміємо читати послання наших заліз. А вона

506 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

навчилася за роки спілкування зі мною. І я знав це. Форміка блискуче відчу­вала мої бажання, навіть ті, що й словами не висловиш. Забути про її казкову чутливість - ось у чому мій злочині Вона торкалася мене десятками тисяч своїх шустрих «клітин*, і а її свідомості склався образ. Годувальник у небезпе­ці. Він хоче, проте не може побороти ворога. Ворог у будинку. Годувальника слід рятувати. Не знаю - чи то з дружніх спонукань, але, напевно, і з метою, щоб не позбавитись піклування та основного джерела їжі. Я міг мовчати, хімія мого організму кричала: «Вбивай!» І Форміка виконала команду- 3 тією до­кладністю та ретельністю, що притаманні мурашникам.

Джерело: Дмитрук А. Формика // Фантастика-85. - М.: Молодая гвардия, 1985. -С. 190-191.

Проступки ~ діяння, що не караються б кримінальному по­рядку.

До проступків належать адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні, процесуальні, міжнародні тощо.

Адміністративні правопорушення (адміністративні проступ­ки) - протиправне винне діяння, що посягає на певну категорію відносин і за яке законодавством передбачається адміністратив­на відповідальність. Прикладом адміністративного правопору­шення е проїзд у суспільному транспорті без квитка.

Цивільно-правові делікти (цивільно-правові проступки) -протиправні діяння, що завдають шкоду урегульованим норма­ми цивільного права майновим і пов'язаним із ними особис­тим немайвовим відносинам. Прикладом цивільно-правового делікту е невиконання зобов'язань за договором. Наприклад, втра­та, нестача чи пошкодження майна охоронцем, що був зобов'яза­ний його охороняти за договором схову.

Дисциплінарні проступки - протиправне винне невиконан­ня робітником або службовцем своїх трудових або службових обов'язків, яке порушує правила внутрішнього трудового розпо­рядку. Прикладом може бути прогул.

Процесуальні порушення (кримінально-процесуальні право­порушення, цивільно-процесуальні правопорушення) — протиправ­не, винне порушення процесуального (кримінального та цивіль­ного) законодавства. Прикладом може бути проголошення об­шуку виїмкою.

Міжнародне правопорушення - протиправне діяння, яке по­лягає в порушенні державою чи іншим суб'єктом міжнародного права своїх міжнародних зобов'язань.

Юридичний склад правопорушення. Можна говорити про правопорушення лише у випадку, коли в наявності є всі елемен­ти складу правопорушення.

Глава 24. Правова пов

Сукупність ознак правопорушення в єдності його об'єктив­ної та суб'єктивної сторони, необхідних і достатніх для по­кладання юридичної відповідальності на суб'єкта, визнача­ється як склад правопорушення.

Він містить такі елементи, як суб'єкт правопорушення, об'­єкт правопорушення, об'єктивну і суб'єктивну сторону правопо­рушення.

Суб'єкт правопорушення - деліктоздатна фізична особа або організація, що вчиняє правопорушення. Деліктоздатність озна­чає здатність відповідати за свої вчинки. Фізична особа - інди­від. Фізична особа та організація несуть цивільно-правову від­повідальність. Кримінальну ж відповідальність несуть лише фі­зичні особи. Таким чином, суб'єктом злочину може бути лише фізична особа. Організація не здатна нести кримінальної відпо­відальності. Навіть засуджуючи злочинні угруповання, до кри­мінальної відповідальності притягують лише фізичних осіб, що входять до їхнього складу. Єдиний раз, коли організації були визнані злочинними, - події Нюрнберзького судового процесу, під час якого трибунал оголосив НСДАП, Гестапо, СД, СС та інші злочинними організаціями. Це означало, що кожен член цих організацій - від Гітлера до останнього прибиральника чи куха­ря, - по суті, були визвані злочинцями. Проте слід пам'ятати, що членами нацистської партії були Й. фон Ріббентроп і О. Шинд-лер. Й. фон Ріббентроп засобами зовнішньої політики розчищав шлях до Другої світової війни, яка знищила колосальну кіль­кість слов'ян, євреїв та німців. О. Шиндлер за допомогою хаба­рів викупив 1200 євреїв, врятувавши їх таким чином він газо­вих камер. Й. фон Ріббентропа судили на Нюрнберзькому судо­вому процесі. Вироком була смертна кара через повішання. Пі­сля цього його тіло перевезли до Мюнхена, спалили там у печі крематорію, а попіл розвіяли. О. Шиндлер у 1950-х роках приїз­див до Ізраїлю. Його запросили посадити дерево в алеї правед­ників, і врешті-решт іудейські первосвященики його канонізу­вали. Похований О. Шиндлер в Єрусалимі - єдиний німець, що удостоєний такої честі.

З погляду визнання нацистської партії злочинною організа­цією злочинцями е і Й. фон Ріббентроп, і О. Шиндлер.

Аналогічною стала б доля членів КПРС у випадку визнання її злочинною організацією: усі комуністи (навіть герої Великої Вітчизняної війни) були б визнані злочинцями.

508 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, що пору­шуються при правопорушенні. Такими відносинами е право влас­ності, право на життя, політичні, трудові, громадянські та інші права, свободи і обов'язки. Слід мати на увазі, що в криміналь­ному праві е поняття предмету злочину. Розглянемо це на при­кладі. Художник С. вкрав у запаснику музею картину Леонардо да Вінчі, яка вже частково була з'їдена щурами. С. реставрував картину. Однак після того, як було з'ясовано місце знаходження картини, С. було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку. У даному випадку картина є предметом злочину, а право власності на неї - об'єктом. І хоча для картини така кра­діжка була досить позитивною, злочин все ж таки був.

Таблиця 24,5. Об'єктивна сторона правопорушення

Діяння

Наслідки

Причинний зв'язок між діянням та наслідками Правопорушення з формальним Діяння складом

Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішнє виражен­ня правопорушення. Зовні правопорушення виражається у фор­мі матеріального складу і формального складу (див. табл. 24.5).

Правопорушення матеріального складу вважається скоєним, якщо в наявності є протиправне діяння, його соціальне негатив­ні наслідки і причинний зв'язок між ними. Розглянемо вбивст­во за допомогою снайперської гвинтівки. Є протиправне діян­ня: постріл із снайперської гвинтівки. Є соціально-негативний наслідок - смерть жертви. Є причинний зв'язок між ними -жертва померла від того, що в неї влучила куля.

Правопорушення формального складу вчинене, якщо в наяв­ності є хоча б протиправне діяння, навіть якщо немає наслідків цього діяння.

У 1994 році в Японії помер напівлегендарний основоположник кьокусин-кай (жорстке контактне карате) Ояма Масутацу. Він прославився тим, що, рекламуючи свій стиль в Європі, у 1962 році е Іспанії виступив у своєрідній кориді: бій з биками голими руками. Ояма трьох биків аабив на смерть, а іншим зрубав роги ударом рука-меч (ребром долоні). Це - необхідне пояс­нення для того фантастичного прикладу (насправді цього випадку не було), який би проілюстрував правопорушення з формальним складом.

Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність 509

Уявимо собі: йде Ояма вулицею, а назустріч йому вибігає озброєна піс­толетом людина. З криком: «Давай гаманець» - вона кидається до Оями. Захищаючись, Ояма калічить нападника. Після того як нападник вийде з лікарні, І тюрму. Чому? Річ у тому, що з моменту його озброї іманецьв - він скоїв злочин, що носить назв/ розбійно

нападу -ність соці-

«Давай г

•о не обов'

злочину з формальним складом, для

ально-негативних наслідків.

Суб'єктивне див. рис. 24.1)	сторона правопорушення - вина, мотив і мета
Суб'єктивна сторона правопорушення
Мотив	| Вина Мста
	|
	Форми вини

і І
ПРЯМИЙ УМИСЕЛ	НЕПРЯМИЙ УМИСЕЛ	САМОВПЕВНЕНІСТЬ	НЕДБАЛІСТЬ
Суб'єкт розуміє своїдґі	Суб'єкт розуміє свої дії	Суб'єкт розуміє свої дії	Суб'єкт розуміє свої ДІЇ'
Передбачає наслідки	Передбачає наслідки	Передбачає наслідки	Не передбачає наслідків
Прагне Тх	Свідомо їх припускає або байдуже	Самовпевнено розраховує на їх запобігання	Міг та повинен був передбачити їх

Рис 24.1. Суб'єктивна сторона правопорушення

Мотив - спонукальні причини, що підштовхнули правопо­рушника до вчинення правопорушення. Найпоширенішими мо­тивами є користь, помста, хуліганство тощо.

Мета - той результат, що бажав досягти правопорушник при вчиненні правопорушення. Так, метою при користі е заволо-діння майном.

Вина - психічне ставлення особи до скоєного нею правопо­рушення. Як правило, суб'єктивна сторона правопорушення ви­ражається саме у вині. Мотив і мета - факультативні елементи суб'єктивної сторони складу правопорушення. Вина - обов'яз­ковий. Вона виражається у формі умислу і необережності.

Умисел може бути прямим і непрямим.

Прямий умисел - особа усвідомлює факт свого діяння, перед­бачає настання соціальне негативних наслідків свого діяння і

510 РОЗДІЛ5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

бажає їхнього настання. Так, у випадку вбивства за допомогою снайперської гвинтівки суб'єкт усвідомлює, що він стріляє, пе­редбачає смерть жертви і бажає їй смерті.

Непрямий - особа усвідомлює факт свого діяння, передба­чає настання соціальне- негативних наслідків свого діяння і свідомо припускає їх настання або ставиться до них байдуже. Так, при політичному теракті в людному місці за допомогою бомби терорист усвідомлює те, що він закладає бомбу, передба­чає загибель багатьох жертв і ставиться до цього байдуже, адже головне для нього - заявити про себе, про свої погляди, про свою програму.

Необережність може виражатися у формі самовпевненості і у формі недбалості.

Самовпевненість - особа усвідомить факт свого діяння, пе­редбачає настання соціальне негативних наслідків свого діяння, але самовпевнено розраховує на їхнє запобігання.

Так, П., який напередодні посперечався з І. з приводу ділянки, вирішив йому помститися. Побачивши, що І. заснув у своєму котеджі, П. підпалив будинок. Потім він казав, що розраховував на те, що І. зможе вчасно вийти з нього, але цього не сталося: І. задихнувся в диму. У даному випадку е вина у формі самовпевненості, адже П. усвідомлював те, що він підпалює будинок, передбачає загибель І. (врешті-решт він говорив про те, що І. міг би й вискочи­ти з будинку), але самовпевнено розраховує на те, що І. вискочить з будинку.

Недбалість ~ особа усвідомлює факт свого діяння, але не передбачає соціальне негативних наслідків, хоча повинна і мог­ла їх передбачати. Як правило, правопорушення з цією формою вини трапляються на будівництві при порушенні правил техні­ки безпеки.

Будівельник С., який брав участь у будівництві нового багатоповерхового будинку, прибирав сміття на десятому поверсі. Зібравши щебінь, скло, розбиті цеглини, він вирішив не спускатися вниз, а зберегти час і викинути сміття з десятого поверху. Подивившись униз, С. подумки зазначив, що там нікого не­має. Втім, він помітив, що внизу - не глуха стіна, а є лоджії та балкони. Проте це не завадило Йому кинути сміття вниз, що він і зробив. У цей час через балкон на першому поверсі, зберігаючи час (не захотів йти через двері), виліз

голову, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. У даному випадку в наявності с недбалість, адже С. усвідомлював те, що він викидає сміття з десятого поверху. І, хоча він не передбачав появи виконроба, проте він повинен був і міг передба­чити появу на першому поверсі будь-кого, хто ризикує підпасти під це сміття.

Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність 51 1

Без наявності хоча б одного елемента складу правопорушен­ня немає самого правопорушення. Розглянемо це на прикладі відсутності об'єкта правопорушення. І. вкрав на державному підприємстві А. деталь від станка і встановив цю деталь на станку державного підприємства Б., на якому він працював. У даному випадку право державної власності на цю деталь не порушуєть­ся. Щоправда, це не означає, що неможливо вчинити виндика-ційний позов до підприємства А., тобто вимога повернення свого майна з чужого незаконного володіння. Немає об'єкта правопо­рушення - немає правопорушення.

Інший приклад пов'язаний з відсутністю об'єктивної сторо­ни правопорушення. Уявимо фантастичну ситуацію. Престарі­лий І. зробив зауваження молодому хулігану П. Взявши І, за лацкани піджака, П. відштовхнув його від себе. І,, впавши, вда­рився об бордюр. Коли приїхала міліція, виявилось, що І. помер. П. могли засудити за вбивство з хуліганських мотивів, однак експертиза довела, що І. штовхнули, коли той був ще живий, однак на землю впав вже труп: І. помер від старості. У даному випадку є протиправна дія (поштовх хуліганом І.), наслідок (смерть І.). Однак немає причинного зв'язку між ними, а тому немає об'єктивної сторони правопорушення.

Відсутність суб'єктивної сторони дозволяє говорити про об'­єктивно-протиправне діяння у формі безвинного діяння, а відсут­ність суб'єкта - у формі протиправного діяння недієздатної осо­би. Інша річ, коли немає суб'єкта правопорушення - немає того, хто скоює правопорушення.

Питання для самоконтролю 1. Що таке правопорушення?

1.Що таке проступки?

2.Що таке адміністративні правопорушення?

3.Що таке цивільно-правові делікти?

4.Що таке дисциплінарні проступки?

5.Що таке процесуальні порушення?

6.Що таке міжнародні правопорушення?

7.Що таке склад правопорушення?

8.Що таке суб'єкт правопорушення?

9.Що таке об'єкт правопорушення?

10.Що таке об'єктивна сторона правопорушення?

11.Що таке суб'єктивна сторона правопорушення?

512 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

6.Коли вважається скоєним правопорушення з матеріальним скла­
дом?

7.Коли вважається скоєним правопорушення з формальним скла­
дом?

8.Що таке мотив правопорушення?

9.Що таке мета правопорушення?

10.Що таке вина правопорушника?

11.Що таке прямий умисел?

12.Що таке непрямий умисел?

13.Що таке самовпевненість?

14.Що таке недбалість?

Дата добавления: 2015-05-10