Текст лекції

Вступ

План.

Київ 2013

Лекція

з дисципліни «Трудове право»

Тема № 1 Предмет, метод і система трудового права

Навчальний час – 2 год.

Для курсантів, слухачів та студентів

Національної академії внутрішніх справ

Обговорено та ухвалено

на засіданні кафедри цивільного права і процесу

“_____” __________ 2013 року,

протокол № ____.

© О.О. Лов’як, 2013

Вид лекції – інформаційна

Дидактична мета лекції:

1) навчальна – визначити поняття, предмет, метод трудового права, продемонструвати міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами; проаналізувати загальні положення про трудові правовідносини та особливості їх виникнення;

2) розвивальна – разом з аудиторією осмислити сутність трудового права як науки, як галузі права та як навчальної дисципліни, підводячи курсантів, слухачів та студентів до самостійного усвідомлення одержаних висновків;

3) виховна – сформулювати ціннісні, моральні орієнтири курсантів, слухачів та студентів при дослідженні певних аспектів трудових відносин.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Конституційне право, Господарське право, Фінансове право, Сімейне право України, Спадкове право України, Нотаріат в Україні, Конституційне право України, Право власності в Україні, Адвокатура України.

Забезпечувальні дисципліни: Адміністративне право,Господарське право, Фінансове право, Сімейне право України, Спадкове право України, Нотаріат в Україні, Конституційне право України, Право власності в Україні, Адвокатура України.

Забезпечувані дисципліни: Господарське право, Фінансове право, Цивільне право України,Цивільне процесуальне право України, Право інтелектуальної власності, Право власності в Україні.

Начально-методичне забезпечення лекції: мультимедійні-схеми, підручники, посібники.

1. Поняття трудового права.

2. Предмет, метод і функції трудового права

3. Система трудового права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права

Рекомендована література:

1. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник.-К.: Вікар, 2004. - 726с.

2. Трудове право України. Академічний курс: Підручник для студентів юрид. спец.вищ.навч. закл. / За ред. П.Д.Пилипенка.-К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2004. - 536с.

3. Венедиктов В.С.Трудовое право Украины: Учебное пособие для юридических высших учебных заведений.-Харьков: Консул, 2004.-302с.

4. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. -Харків, 1998. - 562с.

5. Гончарова Г.С., Жернаков В.В., Прилипко С.Н. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: Учебно - справочное пособие,-Харьков: «Одиссей», 2004. - 672с.

6. Карпенко Д.О. Основи трудового права: Навчальний посібник.-К.:Видавництво А.С.К., 2003. - 656с.

7. Трудове право України: Академічний курс: Підручник/За заг.ред.Н.М.Хуторян.-К.: Видавництво А.С.К.,2004. - 608с.

8. Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю.-К.: Видавництво А.С.К.,

9. 2003. - 1024с.

10. Грузінова Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України: Курс лекцій в 4 частинах. - К.: МАУП, 2003.

11. Понікаров В.Д. Трудове право: Конспект лекцій. - Харків: ХДЕУ, 2002. - 107с.

Трудове право виникло як право захисту найманого працівника. Із середини XIX століття в державах Європи з’явились окремі законодавчі акти, якими почали встановлюватися певні обмеження для роботодавців щодо застосування найманої праці. Прикладами є акти про працю, які забороняли використовувати працю дітей молодше 8 років (Франція, 1841р.), 9 років (Англія, 1802р.); про обмеження робочого дня (Англія, Білль про десятигодинний робочий день, 1847р.); про застосування дитячої праці на нічних та небезпечних роботах (Росія, 1882, 1885 рр.); регламентування діяльності фабричної інспекції праці (Росія, 1886 р.) тощо.

Таке законодавство отримало назву "фабричного", "робочого" або "соціального" законодавства. Коло питань, охоплених цим законодавством, стосувалося обмежень мінімального віку для допущення малолітніх до праці; деякого обмеження робочого дня спочатку для підлітків, для жінок, а згодом - взагалі для всіх працівників; адміністративного нагляду за виданням наймачами правил внутрішнього розпорядку; обмеження штрафів, що накладалися на робочих наймачами, та інших виробничих вирахувань із заробітної плати; деякого поліпшення гігієнічних умов праці та техніки безпеки; установлення строків виплати заробітної плати і заборони розплати товарами; впровадження "фабричної" інспекції праці для нагляду за утриманням фабрично-заводських підприємств; часткового страхування робочих на випадок каліцтва, хвороби, безробіття.

Значний позитивний вплив на формування трудового права справило законодавство Росії, що з'явилося після Жовтневої революції, яке закріпило завоювання трудящих. Після прийняття окремих декретів було прийнято КЗпП 1918 р., Положення про тариф 1920 р., КЗпП 1922 р., а також акти про робочий час, час відпочинку, колективні договори, вирішення трудових спорів. КЗпП 1922 р. відобразив перехід до нової економічної політики і розширив договірний характер трудових відносин. У 1927 р. було введено 7-годинний робочий день. Протягом 20-х років трудові права розширювалися, це виявилося в регулюванні прав профспілок, укладанні колективних договорів, договірному характері залучення до праці, встановленні трудових пільг і гарантій для неповнолітніх та жінок. Наприкінці 20-х років відбулося різке обмеження трудових прав. Цей процес особливо посилився у виключних умовах передвоєнних років: було скасовано право на звільнення за власним бажанням, допускалося примусове переведення кваліфікованих робітників і службовців на роботу в іншу місцевість, збільшено тривалість робочого дня, встановлено кримінальну відповідальність за прогул і самовільне (без дозволу адміністрації) залишення робочого місця. Посилилася централізація регулювання праці, права підприємств було зведено нанівець, права профспілок, передбачені КЗпП, перестали застосовуватися, було скасовано укладення колективних договорів.

Командно-адміністративні засади продовжували домінувати й у післявоєнний період. КЗпП РРФСР з 1938 по 1952 р. не перевидавався, а у 1952 р. був перевиданий і розсилався лише для службового користування працівникам суду і прокуратури.

КЗпП УРСР було затверджено 10 грудня 1971 р. і введено в дію з 1.06.1972 р. Цей Кодекс, із численними змінами і доповненнями, є чинним і сьогодні.

В Україні в сучасних умовах трудове право перебуває під впливом низки чинників економічного, політичного і юридичного характеру. Кожний з цих чинників зокрема і всі вони у сукупності поставили на порядок денний питання про необхідність прийняття нового Трудового кодексу України, який би відповідав соціально-ринковим і демократичним вимогам сучасного розвитку суспільства.

Дата добавления: 2015-05-10