Особливості формування соціокультурної компетенції дітей у процесі навчання іноземної мови

Соціокультурна компетенція (СКК) – це знання культурних особливостей носіїв мови, їх звичок, традицій, норм поведінки й етикету та вміння розуміти комунікативну поведінку носіїв ІМ й адекватно використовувати набуті знання у процесі спілкування, залишаючись при цьому носієм іншої культури.

Соціокультурну компетенцію доцільно розглядати як сукупність культурно-країнознавчих, лінгвокраїнознавчих, соціолінгвістичних знань, навичок і вмінь та здатність використовувати їх у міжкультурній комунікації, а також сукупність певних здібностей і якостей особистості (психологічний компонент СКК). До здібностей відносяться культурознавча, лінгвокультурознавча й соціолінгвістична спостережливість, соціокультурна чутливість до виявлення тенденцій у взаємодії міжнаціонального і національного у змісті мовленнєвої поведінки та соціокультурна неупередженість. До якостей особистості відносяться відкритість, психологічна готовність до спілкування з представниками інших культур, що мають інші погляди, переконання, стилі та образи життя, достатній рівень культури спілкування, мовленнєвий такт, культурна терпимість, наявність почуття відповідальності, володіння технологією усунення конфліктів.

Соціокультурна компетенція дітей дошкільного віку формується шляхом засвоєння дітьми поведінки у громадських місцях, розучування і виконання англійських дитячих ігор, пісень, лічилок тощо.

Дата добавления: 2015-05-08