Митно-правові норми. Поняття і види

Митні правовідносини.

Поняття митні відносини охоплює сукупність економічних, організаційно-правових і психоетичних відносин при регулюванні зовнішньоторговельної діяльності, заснованих на принципах і напрямах митної політики. За своїм змістом ці відносини є в більшій мірі економічними, а за формою - юридичними. Як відносини митного права вони є суспільними відносинами, що врегульовані нормами митного права, учасники яких є носіями прав і юридичних обов'язків. За своєю функціональністю митні правовідносини є регулятивними та охоронними. За галузевою приналежністю вони - адміністративно-правові. За напрямами правового регулювання ці відносини є організаційні і здебільшого управлінські:- внутрішні, що виникають з приводу управління митною системою України, і зокрема відносини між окремими ланками цієї системи ;-зовнішні, що виникають при здійсненні митної справи.

Можна виділити відносини матеріального змісту і процесуального. До останніх належать відносини, що виникають у процесі провадження про порушення митного законодавства.

Як і інші відносини, вони мають свою структуру: об'єкт, суб'єкти й зміст. Об'єкт митних правовідносин складають організаційні заходи щодо митного оформлення і митного контролю. Разом із тим як об'єкт митного регулювання виступає і речі. Вони наділені спеціальним митним режимом, який впливають на особливості переміщення їх через митний кордон. Суб'єктами цих відносин, з одного боку, виступають митні органи, а з другого -фізичні і юридичні особи, що перетинають митний кордон і переміщують через нього товари, предмети і транспортні засоби.Ці суб'єкти є загальними і спеціальними.

Норми митного права - це встановлені державою правила поведінки в митній сфері, які регулюють зміст митної справи і підтримуються примусовою силою держави. Норми митного права, так само як й інші галузі права, поділяються на дві великі частини: Загальну й Особливу.Загальна частина митного права включає митні правові норми, у яких виражені загальні положення, що стосуються регулювання всієї сукупності суспільних відносин у сфері митної справи. До складу загальної частини входять такі митно-правові інститути - сукупності митно-правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини в митній справі:що закріпляють мету, принципи й зміст митної справи; що регулюють правовий статус митних органів; що регулюють державну службу в митних органах і визначають правовий статус посадових осіб митних органів; що упорядковують правовий статус осіб, які переміщають товари і транспортні засоби через митний кордон: що визначають форми і методи митної діяльності, серед яких важлива роль належить митно-правовим нормам, що регламентують порядок прийняття актів у сфері митної справи й здійснення інших процесуальних і процедурних дій; що регулюють примус у митній сфері.

Особлива частина митного права містить у собі розташовані у визначеному МК Уи порядку і логічній послідовності інститути митного права, зв'язок між якими об'єктивно зумовлений самою сутністю та змістом митної справи. До складу Особливої частини входять митно-правові інститути, що поєднують такі групи митно-правових норм, що регулюють: переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів; митні режими; митні платежі; митне оформлення; митний контроль; валютний контроль; ведення митної статистики і ТН ЗЕД. До Особливої частини митного права належать також норми, що регламентують юрисдикційну діяльність митних органів.

Дата добавления: 2015-05-08