Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Право в системі соціальних реґуляторів. Суспільство – складний цілісний організм, якому влас­тива різноманітність відносин як між людьми, так і між людьми та природою (навколишнім середовищем)




 

Суспільство – складний цілісний організм, якому влас­тива різноманітність відносин як між людьми, так і між людьми та природою (навколишнім середовищем).

Без якісного реґулювання цих відносин неможливе стале існування й подальший розвиток суспільства як єдиного цілого. Ця функція виконується за допомогою певних правил поведінки, тобто норм.

Норма – міра, правило, зразок, стандарт. Норми мають відношення до різних об’єктів і процесів: соціальних, при­родних, технічних тощо. Вони вказують на межі, у яких той чи інший об’єкт зберігає здатність функціонувати й не втрачає своєї сутності.

Сукупність цих норм і складає систему нормативного реґулювання. Таким чином, систему нормативного реґу­лювання слід розглядати як сукупність норм, що упо­рядковують відносини людей між собою, а також людей із природою.

Норми, які реґулюють відносини людей, називають соціальними, норми, що реґулюють відносини людей із природою – технічними.

Технічні норми –це правила найраціональнішого по­водження людей зі знаряддями праці, природою. Як прик­лад технічних норм можна назвати правила виконання певних будівельних робіт, норми витрачання сировини, палива, державні стандарти тощо.

Особливе місце в цій градації посідають техніко-юри­дичні норми, тобто норми, які як диспозиція (реґулятивне розпорядження) містять технічне правило поведінки, а як санкція (охоронний припис) – юридичну норму. Тому їх треба вважати юридичними нормами технічного змісту, тобто різновидом технічних норм.

Соціальні норми –це правила поведінки, що вико­ристовуються для реґулювання суспільних відносин. До них відносять правові, моральні, релігійні, політичні, естетичні, звичайні, корпоративні тощо.

Технічні та соціальні норми взаємодіють між собою. Зокрема, найважливіші для суспільства технічні норми підтримують право й держава, тому вони набувають характеру техніко-юридичних правил поведінки. Так, кримінальне законодавство передбачає відповідальність за порушення правил безпеки при виробництві буді­вельних робіт, за порушення правил експлуатації транс­порту.

Соціальні норми як правила реґулюють поведінку людей у суспільстві. Вони характеризуються такими озна­ками:

- суспільним характером, тобто реґулюють відношення між людьми та їх колективами, впливають на поведінку людей;

- об’єктивністю. Соціальні норми складаються істо­рично, закономірно, під впливом суспільної необхід­ності. Вони виникають як результат нормативного узагальнення, нормативної фіксації суспільних зв’язків, що регулярно повторюються;

- нормативністю. Соціальні норми мають загальний характер, діють як типові реґулятори поведінки. Вони вступають у дію кожен раз, коли виникають ситуації, що передбачаються цією нормою;

- соціальні норми – міра свободи індивіда, способів задоволення його інтересів і потреб.

У суспільстві діють політичні, правові, моральні, релі­гійні, корпоративні, норми звичаїв та інші соціальні нор­ми. Усі вони взаємодіють у межах нормативної системи суспільства й виступають як особливі соціальні реґулятори.

Політичні норми формуються на підставі політичних уявлень, принципів, ціннісних орієнтацій. Вони реґулюють стосунки та діяльність суб’єктів політики: держави, націй, окремих політиків і громадян..

Звичаї – це правила поведінки, що склалися історично, через існування фактичних відносин та їх неодноразового повторення, що ввійшло у звичку.

Різновидом звичаїв є традиції, виникненню яких знач­ною мірою сприяє суб’єктивний фактор. Суспільство може свідомо встановлювати ті чи інші традиції, сприяти їх становленню. Тому вони спираються на підтримку су­спільної думки, виражають прагнення людей зберегти пев­ні ідеї, цінності, корисні форми поведінки.

До норм звичаю відносять також норми, що реґла­ментують обряди як доволі складні процедури у різних сферах людського життя. Такі звичаї називають ритуалами. Норми звичаю, які реґулюють урочисті, офіційні обряди, мають назву церемоніалу.

Право та звичай взаємодіють. Правові норми витис­кують шкідливі звичаї, небажані для суспільства (наприк­лад звичай викрадання нареченої, звичай кровної помсти тощо). Навпаки, соціально корисні звичаї можуть набувати форми правового звичаю (зокрема відкриття першого засі­дання новообраної Верховної Ради України найстаршим за віком народним депутатом України).

Взаємодіє право і з корпоративними нормами (нор­мами громадських організацій). Ці норми виражають інте­реси членів конкретної організації та поширюють на них свою дію; реґулюють насамперед внутрішні організаційні відносини; санкціоновані специфічними для кожної орга­нізації засобами впливу.

Правові норми створюють підвалини для організації та діяльності громадських організацій (об’єднань), установ­люють правосуб’єктність громадських організацій, дають оцінку правомірності рішень, які ухвалюють громадські організації.

Серед усіх нормативних реґуляторів суспільних від­носин особлива роль належить праву й моралі. Вони взаємодіють у кількох напрямах:

- у системі соціальних норм право та мораль виступа­ють найуніверсальнішими реґуляторами, поширюються на все суспільство;

- вони мають єдиний об’єкт реґулювання – суспільні відносини;

- правові та моральні норми виходять кінець кінцем від суспільства.

Право виступає формою реалізації панівної моралі, а мораль визнає протиправну поведінку аморальною. Крім цього, норми моралі мають велике значення для право­творчої діяльності, оскільки у процесі застосування права неможливе винесення справедливого рішення без опори на моральні вимоги.

У цілому, моральні норми підкріплюють правові і, навпаки, порушення правових норм спричиняє моральне осудження правопорушника.

(Див. докладніше: Теория государства и права: Учебник для вузов / Отв. ред. д.ю.н., проф. В.Д. Перевалов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – С. 131 – 145.)

Питання та завдання для самоконтролю

 

1. У чому полягає сутність нормативного реґулювання сус­пільних відносин?

2. Які існують реґулятори суспільних відносин?

3. Розкрийте взаємодію основних реґуляторів суспіль­них відносин.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 411; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.