Види норм права. Норми права подiляються на певнi види на рiзних пiд­ставах, що наведені нижче

Норми права подiляються на певнi види на рiзних пiд­ставах, що наведені нижче.

1. За галузями права видiляють норми конституцiйної, цивiльної та iнших галузей права.

2. Залежно вiд характеру диспозицiї норми можуть бу­ти iмперативнi й диспозитивнi. Імперативні норми мiстять диспозицiю, що вимагає певної поведiнки вiд учасникiв реґульованих вiдносин i не допускає вiдхилень вiд цих вимог. Це, зокрема, норми, що містяться в Кримiнальному i Кримiнально-процесуальному кодексах, у законах, якi реґу­люють дiяльнiсть державних органiв у сферi державного управлiння (наприклад ч. 2 ст. 2 Кримiнального кодексу України: "Особа вважається невинуватою у вчиненні зло­чину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і вста­новлено обвинувальним вироком суду").

Норми диспозитивнi надають сторонам реґульованих відносин певної самостійності у визначеннi їх взаємних прав та обов’язкiв.

Такими нормами є частина норм цивiльного права, що реґулюють відносини, де сторони виступають як суб’єкти, які мають рiвнi права й укладають угоди за своїм ба­жанням. Так, ч. 2 ст. 762 Цивiльного кодексу України проголошує: "Плата за користування майном може вноси­тися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму".

3. Залежно вiд основних функцiй права видiляють реґулятивнi й охороннi норми.

Реґулятивнi норми – це приписи, що встановлюють права та обов’язки суб’єктiв правовiдносин. Зокрема, таки­ми є норми, викладенi в роздiлi II Конституцiї України, які закрiплюють права й обов’язки громадян.

Охороннi норми права реґулюють суспiльнi вiдносини, пов’язанi з юридичною вiдповiдальнiстю й застосуванням заходів державного примусу. Це норми Кримiнального, Кримiнально-процесуального кодексiв тощо.

4. За ступенем визначеності викладу елементів правової норми в статтях нормативно-правових актiв норми права поділяються на:

а) абсолютно визначені, тобто тi, що з абсолютною точ­ністю визначають умови дії права й обов’язки суб’єктів правовідносин або заходи юридичної вiдповiдальностi за їх порушення;

б) вiдносно визначенi – це норми, що не містять достатньо повних відомостей про умови їх дiї, права й обов’язки суб’єктiв правовiдносин або заходи юридичної вiдповi­дальностi та надають правозастосовним органам можли­вість вирiшувати справу з урахуванням конкретних обста­вин;

в) бланкетнi – це такi правила поведiнки, дiя яких ґрунтується на змiстi юридичних норм, що містяться в інших нормативно-правових актах. Прикладом цього може служити норма права, яка передбачає кримiнальну вiдповiдальнiсть запорушення чинних на транспортi правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило заги­бель людей або інші тяжкі наслідки (ст. 291 Кримi­нального кодексу України). Данi, яких бракує (тобто самі правила, чинні на транспортi), слiд шукати в iншому нормативно-правовому актi;

г) відсильні – це норми права, що безпосередньо вказують на iншi норми права цього ж нормативно-пра­вового акта (зокрема ч. 6 ст. 27 Кримінального кодексу Ук­раїни передбачає, що особи, які скоїли не обіцяне зазда­легідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинен­ня злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих зло­чинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів, підлягають кримінальній відповідальності лише у випад­ках, передбачених статтями 198 і 396 Кримінального ко­дексу).

5. За характером правових приписів норми права поді­ляються на:

а) уповноважуючі (якi визначають дозволену поведiнку, установлюють права учасників реґулюючих взаємовідно­син);

б) зобов’язувальні (які формулюють обов’язок осіб здійс­нити певні дії);

в) забороняючi (які зобов’язують не здійснювати суспільно шкідливі дії).

6. За часом дiї норми права подiляються на:

а) постійнi (дiють до їх офiцiйного скасування);

б) тимчасовi (дiють лише в межах певного проміжку часу, після закiнчення якого вони припиняють свою дiю).

Крiм цього, норми права подiляються залежно вiд суб’єкта, який їх видав, за колом осiб, за мiсцем або сферою дiяльностi тощо.

(Див. докладніше: Общая теория государства и права. Академический курс 3-х томах. – 2-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. М.Н. Марченко. Том 2. – М.: ИКД "Зерцало-М", 2001. – С. 327 – 331.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Якими є підстави для класифікації норм права?

2. Охарактеризуйте види правових норм.

Дата добавления: 2015-05-10