Поняття та способи їх усунення

У низці випадкiв правозастосовник може не виявити в законодавствi норму права, що прямо передбачає певний випадок. Ця проблема в юридичнiй науцi розглядається в теорiї прогалин у правi.

Одним з її положень є висновок про те, що в ходi вирiшення конкретних практичних питань допускається подолання прогалин шляхом використання аналогiї. Юри­дичнiй науцi та законодавству вiдомi два види аналогiї: аналогiя закону й аналогiя права.

Пiд аналогiєю закону розуміється застосування норм права не до того випадку, який у типових рисах перед­бачений якоюсь нормою, а до подiбного.

Через вiдсутність у законодавствi навiть подiбної норми права за очевидної необхiдностi вирішення певного випад­ку застосовується аналогiя права, пiд якою мається на увазi вирішення справи на пiдставi загальних принципiв від­повідної системи права або галузi права.

Аналогiя права й аналогiя закону – виключнi явища у правi, оскiльки вони несуть у собi можливiсть застосування норм права на розсуд правозастосовних органiв. Аналогiя права та аналогiя закону не допускаються в кримiнальному й адмiністративному правi.

Дещо інша ситуація в цивiльному правi. Так, ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України проголошує: "Цивiльнi права й обов’язки виникають iз дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки". Вiдповiдно до цього у ст. 4 Цивiльного процесуального кодексу України зазначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права й інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений зако­нами України.

Режим законностi визначає низку вимог до викорис­тання аналогiї:

- вирішення справи за аналогiєю припустиме лише у випадку вiдсутностi або неповноти правових норм;

- схожiсть аналiзованих обставин i обставин, передба­чених нормою, що існує, має бути за суттєвими й рiвно­значними у правовому вiдношеннi ознаками;

- вирiшення за аналогiєю неприпустиме, якщо вона прямо заборонена законом або якщо закон пов’язує настання юридичних наслiдкiв з наявнiстю конкретних норм;

- виняткові норми з загальних правил можуть братися до уваги лише тодi, коли обставини, що розглядаються, також є винятковими;

- вироблене в ходi використання аналогiї правозас-тосування не повинне суперечити жодному з чинних приписiв закону;

рiшення за аналогiєю передбачає пошук норми спо­чатку в актах тiєї самої галузi права, i лише через вiдсутнiсть такої можливе звернення до iншої галузi й законодавства в цiлому.

(Див. докладніше: Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 457 – 459.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть способи подолання прогалин у праві:

а) порівняння;

б) аналогія закону;

в) аналогія права.

2. У чому полягає відмінність аналогії закону від анало­гії права?

Дата добавления: 2015-05-10