Правове реґулювання суспiльних вiдносин: поняття та структура

Реґулювання суспiльних вiдносин – це основна со­цiальна функцiя права. Воно здійснюється на декількох рiвнях:

- на рiвнi суспiльства завдяки правому реґулюванню закрiплюються та пiдтримуються певні умови життєдiяль­ностi людей;

- на рівні держави здiйснюється встановлення право­вого статусу суб’єктiв права, унаслiдок чого створюються умови для їх нормальної діяльності;

- на рiвнi iндивiда правовi норми прямо й безпосе­редньо йому адресовані та визначають його поведiнку.

Правове реґулювання пов’язане з впливом на пове­дiнку людини. У процесi цього впливу реалiзуються мож­ливостi, закладенi в правовiй системі й органiзацiї дiяль­ностi державних органiв, спрямованої на реалiзацiю права.

У юридичнiй лiтературi правове реґулювання трак­тується як здiйснюваний усiєю системою юридичних за­собiв i форм нормативно-органiзацiйний вплив на суспiль­нi вiдносини з метою їх упорядкування вiдповiдно до вимог суспiльного розвитку. Правове реґулювання – це створення державою загальної моделi певного типу правових вiдно­син і поведiнки їх суб’єктiв, а також установлення необхiд­них правових засобiв для стимулювання її реалiзацiї.

Як i будь-яке складне явище, правове реґулювання має свою структуру, у якій насамперед треба виділити такі еле­менти, як предмет реґулювання та методи реґулювання.

Під предметом правового реґулювання розуміються суспільні відносини, на які спрямований правовий вплив.

Методи правового реґулювання являють собою сукуп­ність способів правового впливу на суспільні відносини. У правознавстві зазвичай виділяють авторитарний, або адмі­ністративно - правовий метод (він застосовується для реґулю­вання тих відносин, у яких один із суб’єктів має владні повноваження, накладає заборону на виконання певних дій і дає розпорядження виконати позитивні дії). У випадку реґулювання відносин між учасниками, які виступають як рівноправні сторони, використовується метод автономії, або цивільно-правовий метод.

Крім засобів правового реґулювання виділяють і його типи, під якими розуміють особливу побудову, порядок юридичного реґулювання, котрий залежить від того, що лежить у його основі – загальний дозвіл або загальна заборона. Відповідно до цього розрізняють два основних типи правового реґулювання:

- загальнодозволяюче реґулювання (здійснюється за прин­ципом "дозволено все, що не заборонено законом");

- загальнозабороняюче реґулювання, в основі якого лежить загальна заборона, будується за принципом "заборонено все, крім того, що прямо дозволено законом".

(Див. докладніше: Комаров С.А. Общая теория госу­дарства и права: Учебник. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – С. 60 – 64.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття "правове реґулювання". Назвіть його рівні.

2. Якою є структура правового реґулювання суспільних відносин?

Дата добавления: 2015-05-10