Склад правопорушення

Аналiз ознак правопорушення дає можливiсть видiлити його елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктив­на сторона.

Об’єктом, спiльним для всiх правопорушень, є суспiль­нi вiдносини, соціальні цінності.

Об’єктивну сторону правопорушення складають про­типравне діяння, засоби його здійснення, наслідки дiї або бездiяльності та причинний зв’язок мiж протиправним дiянням i його наслідками.

Iнакше кажучи, якщо немає дiї (бездiяльності), то не­має i дiяння в цiлому. Якщо немає протиправних наслід­ків для суспiльних вiдносин, то, природно, це дiяння не є протиправним. Якщо немає причинного зв’язку мiж дiєю (бездiяльністю) і наступними неґативними наслiдками, то вони викликані не цією дiєю (бездiяльнiстю), а чимось iншим.

Суб’єктивну сторону правопорушення складають тi елементи дiяння, що характеризують стан психiки особи в момент здiйснення протиправної дiї (бездiяльності). Необ­хiдним елементом суб’єктивної сторони будь-якого право­порушення є вина. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльністі та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямий умисел характеризується тим, що особа усвідомлює су­спільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки та бажає їх настання. Не­прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його сус­пільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання.

Необережнiсть поділяється на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість. Необережність є злочинною само­впевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легко­важно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала мож­ливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачити.

Для притягнення до юридичної вiдповiдальностi до­сить однiєї вини при вчиненнi протиправного дiяння. Але для того, щоб покарати винного, установлення однiєї вини недостатньо. Не знаючи мотивiв i намiрiв, не можна зро­зумiти сутність дiї людини, особливо правопорушника. От­же, треба завжди виявляти мотиви й намiри правопоруш­ника.

Для повного й усебiчного розгляду правопорушення необхiдно знати не лише це, але й насамперед те, хто вчинив протиправне дiяння, тобто хто був його суб’єктом.

Суб’єктом правопорушення є деліктоздатна фізична особа, яка вчинила протиправний акт у віці, з якого відповідно до закону може наставати юридична відпові­дальність, тобто правопорушник.

Єднiсть об’єктивної та суб’єктивної сторiн, об’єкта протиправного дiяння й суб’єкта цього діяння становить склад правопорушення.

(Див. докладніше: Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): Підручник. – Х.: Еспада, 2006. – С. 625 – 626; Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – С. 377 – 381.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Виділіть елементи складу правопорушення:

а) об’єкт, суб’єкт;

б) об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона;

в) причина, наслідок.

2. Дайте характеристику елементів складу правопору­шення.

3. Якою є вина та її форми?

Дата добавления: 2015-05-10