Поняття, принципи та ґарантiї законностi

У цьому аспектi законнiсть виступає як антипод зло­вживання владою та суб’єктивiзму при здiйсненнi держав­ного управлiння, слiдчих i судових функцiй.

Із цього випливає, що суть законностi в цiлому стано­вить взаємне дотримання законiв як населенням, так i вла­дою.

У юридичнiй лiтературi зустрічаються поняття "закон­нiсть" i "режим законностi". Принципової рiзницi мiж ними немає. Якщо законність – це вимога дотримання всіх законів, то режим законності – це такі обставини, за яких дотримання законів держави, безперешкодне здiйснення юридичних прав i сумлiнне виконання юридичних обов’яз­кiв є принципом дiяльностi всiх фiзичних i юридичних осiб (державних органiв, посадових осiб, недержавних органiза­цiй, громадян та ін.).

Отже, законнiсть у цiлому є таким режимом (поряд­ком), за якого:

- вимоги неухильного дотримання законiв ставляться всiм без винятку посадовим особам i громадянам;

- усi владнi державнi функцiї здiйснюються на основi точного й безумовного виконання законiв, за суворого дотримання посадовими особами прав громадян;

- здiйснюється неослабний нагляд за виконанням i дотриманням законiв, караються будь-які порушення за­конностi, вiд кого б вони не виходили.

Цi три положення позначаються так:

- усезагальнiсть вимог виконувати закони;

- правомірнiсть дiй державної влади;

- ґарантiї вiд сваволi та припинення правопорушень.

Здійснення законності базується на підставі основополож­них принципів, які й визначають законнiсть у державi со­цiально-демократичної орiєнтацiї або перехідного періоду.

Принципи законностi – тi основи, керiвнi iдеї та основоположнi вимоги, що розкривають її головний змiст як вiдповiдного режиму державного й суспільного життя в державi соцiально-демократичної орiєнтацiї.

Серед них видiляють такі:

- верховенство закону. Цей принцип означає, що саме закон має вищу юридичну силу. Відповідно до цiєї вимоги всi без винятку акти мiсцевих органiв влади, iнших органiв (судових тощо) повиннi вiдповiдати закону, видаватися лише на основi та в iм’я виконання закону, тобто всi цi акти є підзаконними;

- єднiсть законностi. Ця вимога означає, що нiякi мiсцевi вiдмiнностi або мiсцевi iнтереси не можуть спричи­нити свавiльне тлумачення законів або служити виправ­данням їх невиконання. Закони повинні розумiтися одна­ково й виконуватися беззаперечно на всiй територiї країни всiма органiзацiями та громадянами, яких вони стосуються. Нiяка вiдомча доцільність не може бути пiдставою пору­шення або невиконання закону. Скасувати або змiнити закон може лише законодавчий орган, надiлений вiдпо­вiдною компетенцiєю;

- загальнiсть розпорядження виконувати закони. За­конiв зобов’язанi дотримуватися всi без винятку. Грома­дяни рiвнi перед законом незалежно вiд походження, со­цiального, майнового стану, расової та нацiональної при­належностi, статi, освiти, мови й iнших обставин. Не iснує якихось привiлеїв для окремих громадян або соцiаль­них груп. Ані посадове становище, анi заслуги, анi успiхи в будь-якiй сфері дiяльностi не дають права порушувати за­кон;

- дотримання й охорона прав громадян. Для цього не­обхiдно, щоб усi владнi дiї органiв держави (розпорядження, приписи, а тим паче засоби примусового впливу) суворо спиралися на вимоги про безумовне дотримання прав грома­дян. У свою чергу громадяни в ході реалiзацiї своїх прав зобов’язанi поважати права iнших осiб;

- своєчасний і повний розгляд скарг громадян на тi чи iншi дiї органiв держави;

- припинення порушень законностi та невiдворот­нiсть вiдповiдальностi. Реалiзацiя цього принципу – най­важливiша умова лiквiдацiї правопорушень, пiдтримання та змiцнення режиму законностi.

Законнiсть – це режим точного та неухильного дотри­мання законiв усiма без винятку установами, органiзацiями, посадовими особами та громадянами. Але в життi су­спiльства неминуче виникають суперечні явища й тен­денцiї. Тому законнiсть недостатньо тiльки проголосити, її необхiдно ґарантувати, пiдтримувати й змiцнювати.

Ґарантiї законностi – це тi об’єктивнi та суб’єктивнi чинники, що створюють мiцну основу законностi, забез­печують неухильне дотримання законiв, правильне вико­ристання прав і виконання юридичних обов’язкiв усiма суб’єктами права, стабiльнiсть правовiдносин.

У юридичнiй лiтературi ґарантiї законностi поділяють­ся на чотири групи: соцiально-економiчнi, полiтичнi, юри­дичнi й iдеологiчнi.

Юридичні ґарантії являють собою спеціфічні юридич­ні засоби та механізми, що виступають реальним втіленням законності в правовій сфері. До них належать:

- закрiплення основ суспiльного й державного ладу, основних прав та обов’язкiв громадян, компетенцiї органiв держави, принципiв правової системи та правосуддя в чинному законодавстві;

- повна вiдповiднiсть сучасного законодавства прин­ципам і нормам Конституцiї, верховенство закону над усіма iншими державними актами, усезагальнiсть вимог дотри­мання законiв;

- рiвнiсть усiх громадян перед законом, право громадян на звернення до суду, розвинена правосвiдомiсть населення та його юридична інформованiсть, умiння кожного захи­щати свої права й законнi iнтереси, виконання грома­дянами своїх юридичних обов’язкiв;

- забезпечення повноти й внутрiшньої узгодженостi системи нормативного реґулювання суспiльних вiдносин (це передбачає чiтку правову реґламентацiю нормотвор­чої дiяльностi державних органiв, своєчасну кодифiкацiю та впорядкування всiх нормативно-правових актiв, усу­нення суперечностей мiж ними та прогалин у законо­давствi);

- демократичнi принципи судочинства, здiйснення правосуддя лише судом, незалежнiсть суду й пiдкорення його лише закону, визнання правосуддя вищою юридич­ною ґарантiєю законностi й недоторканностi особи, її прав i свобод, а також дiя презумпцiї невинностi, право обвину­ваченого на захист з моменту попереднього розслiдування.

Методами забезпечення законностi є переконання й примус.

(Див. докладніше: Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. М.М. Рассолова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – С. 450 – 461; Теория государства и права: Учебник для вузов / Отв. ред. д.ю.н., проф. В.Д. Перевалов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – С. 275 – 285.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Що розуміють під законністю?

2. Охарактеризуйте принципи та ґарантії законності.

Дата добавления: 2015-05-10