Предмет трудового права. Категорія «предмет трудового права» передбачає відповідь на питання, які саме відносини регулює ця галузь права

Категорія «предмет трудового права» передбачає відповідь на питання, які саме відносини регулює ця галузь права, що є об’єктом його регулювання. Серед багатьох суспільних відносин, які є предметом трудового права, особливе місце посідають трудові відносини. Їх об’єктом і змістом є трудова діяльність, у якій реалізується здатність людини до праці. Наприклад, праця військовослужбовців, підприємців, на присадибній ділянці, яка, проте, не належить до сфери регулювання трудовим правом. Отже, основним предметом трудового права є суспільні відносини, пов’язані із застосуванням та організацією праці. Трудові відносини – це відносини найманого працівника і роботодавця, що виникають унаслідок використання несамостійної праці в загальному процесі організації праці.

На думку Р.З. Лівшиця, предметом трудового права є відносини найманої праці. Трудове право регулює відносини несамостійної праці. Далі він зазначає, що в процесі колективної праці люди підпорядковуються встановленому трудовому розпорядку, трудовій дисципліні, адміністрації. Відносини між роботодавцем і працівником – це і є наймана праця, праця підпорядкована, несамостійна. І навпаки, праця самостійна, без підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, є праця поза колективом, праця індивідуальна. Вона трудовим правом не регулюється[3].

П.Д. Пилипенко зауважує, що трудовими правовідносинами є всі суспільні відносини, які врегульовані нормами трудового права. Тобто весь комплекс суспільних відносин (а не лише власне трудові), які становлять предмет трудового права як самостійної галузі, називають трудовими відносинами[4].

Ядром і основним різновидом трудових правовідносин є власне трудові правовідносини, або, як їх ще прийнято називати, індивідуально-трудові.

До них належать укладення трудового договору між найманим працівником і роботодавцем, робочий час і час відпочинку, трудова дисципліна та інші відносини.

До трудових також належать відносини, що тісно пов’язані з трудовими: правовідносини працевлаштування, відносини трудового колективу і профспілкового комітету з роботодавцем, відносини з навчання і перекваліфікації на виробництві; відносини, пов’язані з наглядом і контролем за трудовим законодавством та охороною праці; відносини, необхідні для вирішення трудових спорів. Щодо цього в юридичній літературі не існує єдиної точки зору.

Зазначені вище, а також інші відносини можна підрозділити на ті, що передують трудовим правовідносинам, супроводжують їх або походять з трудових. Наприклад, правовідносини працевлаштування передують трудовим, відносини, пов’язані з наглядом і контролем за охороною праці, супроводжують трудові. Трудові спори походять з трудових. Підсумовуючи викладене, зазначимо, що трудові відносини передбачають декілька видів порівняно самостійних правових зв’язків.

Дата добавления: 2015-05-10